Так звана купівля-продаж боргів кваліфікується як відступлення права вимоги та регулюється ст. 512 — 519 ЦКУ. Законна передача боргів (як фізосіб, так і юросіб) має декілька особливостей.
По-перше, обов’язково між первинним кредитором (позичальником) та новим кредитором (позичальником) має бути укладено договір про відступлення права вимоги повернення боргу. Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦКУ). Отже, якщо договір позики було оформлено на папері, то і договір про відступлення права вимоги (заміну кредитора) має бути паперовий.
Борг, своєю чергою, має бути підтверджений документально. І первісний кредитор повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦКУ).
По-друге, первинний кредитор (позичальник) зобов’язаний письмово повідомити свого боржника про відступлення права вимоги за його договором позики новому кредиторові та зазначити договірні дані про останнього. Інакше новий кредитор має ризик у зв’язку з тим, що борг може бути повернений первинному кредиторові і таке виконання боржником свого зобов’язання з повернення боргу вважатиметься належним (ч. 2 ст. 516 ЦКУ). Боржник взагалі має право відмовити у поверненні боргу, якщо йому не було надано доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні (ч. 2 ст. 517 ЦКУ).
По-третє, первинний кредитор відповідає перед новим кредитором тільки за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого зобов’язання з повернення боргу, крім випадків, якщо він письмово поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦКУ).
Податковий облік
Розділом ІІІ ПКУ не визначено окремого податкового обліку операцій з відступлення права вимоги боргу. Тож облік таких операцій ведуть за правилами бухгалтерського обліку.
Операції з відступлення права вимоги (якщо не йдеться про іпотеку) не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.5 ПКУ).
Щодо ПДФО та ВЗ, то в описаній ситуації дохід (об’єкт оподаткування) у фізособи — нового кредитора, як правило, не виникає. Пояснимо нашу думку.
Коли він отримує право вимоги, він платить за це певну суму коштів, тобто несе витрати. Коли він отримує погашення боргу, для нього це, по суті, погашення наявної у нього дебіторської заборгованості, що теж не призводить до появи оподатковуваного доходу. А от якщо боржник заплатить більше, ніж новий кредитор заплатив попередньому (наприклад, якщо він викупив борг із дисконтом), ось тоді на дату отримання суми перевищення у нового кредитора виникає дохід, що оподатковується ПДФО та ВЗ. Якщо такий дохід отримано від звичайної фізособи, то новий кредитор має задекларувати його в річній декларації про майновий стан та доходи.
Бухгалтерський облік
Приклад Фізособі — члену ФГ було видано короткострокову безпроцентну позику, за якою минув строк погашення, в сумі 5 000,00 грн. Також ФГ затребувало від боржника згідно з ч. 2 ст. 625 ЦКУ компенсувати інфляційні втрати і сплатити 3% річних за весь період прострочення грошового зобов’язання в сумі 600,00 грн (умовно), яка була визнана боржником. За договором купівлі-продажу борг члена ФГ — боржника продано іншій фізособі. В обліку операція матиме такий вигляд, як показано в таблиці.
Таблиця
Відображення продажу боргу в обліку первісного кредитора
| № з/п |
Зміст операції | Д-т | К-т | Сума, грн |
| 1. | Видано короткострокову позику члену ФГ | 377 | 311 | 5 000,00 |
| 2. | Визнано членом ФГ (боржником) суму інфляційних витрат | 374 | 715 | 600,00 |
| 3. | Відступлення права вимоги боргу та інфляційних витрат за договором із новим кредитором | 685 685 | 377 374 | 5 000,00 600,00 |
| 4. | Оплата права вимоги новим кредитором | 311 | 685 | 5 600,00 |