Позовна давність списання кредиторки

Щодо Закону №3219

Цим Законом внесено зміни до ПКУ, в тому числі щодо строків давності, які застосовуються для потреб ПКУ. Тобто це різноманітні граничні строки щодо права на податкові перевірки, уточнення податкових декларацій тощо.

Але ці строки не мають відношення до строків давності для визначення заборгованості безнадійною. Тому що ці останні визначаються ЦКУ.

Для встановлення строку давності потрібно дивитися норми ЦКУ.

Коли закінчується строк позовної давності згідно з ЦКУ

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Водночас для окремих видів зобов’язань встановлено спеціальну позовну давність (див. ст. 258 ЦКУ).

Крім того, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (див. ч. 1 ст. 259 ЦКУ).

З урахуванням наведеного ТОВ має визначити, яка саме позовна давність має застосовуватися — загальна чи спеціальна. А також подивитися договір, на підставі якого виникла заборгованість, чи, бува, не збільшено строку позовної давності договором.

Наприклад, нехай в описаній ситуації застосовується загальний строк позовної давності — три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ).

Наприклад, нехай якщо заборгованість мала бути погашена 01.10.2018, то у разі непогашення в цей строк перебіг позовної давності починається з 02.10.2018. Три роки закінчаться 02.10.2021.

Водночас строк давності може перериватися.

Згідно зі ст. 264 ЦКУ:

— перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку;

— позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Наприклад, якщо протягом строку позовної давності підприємство частково сплатило заборгованість або між сторонами було підписано акт звіряння заборгованостей, то строк позовної давності поновлюється. Скажімо, нехай 01.08.2019 ТОВ частково сплатило заборгованість. Тоді строк давності поновлюється і три роки потрібно відлічувати від 02.08.2019.

Водночас на період карантину (COVID-19) та воєнного стану строк позовної давності подовжується (див. п. 12, 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ).

Карантин почався 12.03.2020, а закінчився 30.06.2023 (див. таблицю). А воєнний стан у цей період, а також на момент написання цієї консультації (серпень 2023) ще триває.

Таблиця

Строки встановлення карантину та відповідні постанови Кабміну

Таким чином, якщо в описаній ситуації застосовується загальний строк позовної давності три роки і він не переривався, то з 02.10.2018 до дати, яка передує початку карантину (11.03.2020), минуло 527 днів. А загальний строк між 02.10.2018 і 01.10.2021 мав становити 1096 днів. Тож між загальним строком і строком, що минув, залишилося 569 днів (1096 - 527). Це означає, що строк поновиться після закінчення воєнного стану. Від дня, наступного за днем, коли закінчиться воєнний стан, потрібно буде відрахувати 569 днів. І тільки після закінчення цього строку, якщо строк не перериватиметься, закінчиться строк позовної давності, а заборгованість стане безнадійною через закінчення цього строку.

Щодо обліку, оподаткування списання безнадійної кредиторської заборгованості

Це питання докладно розглянуто в статті «Кредиторська заборгованість: коли списувати?» в «ДК» №48/2018.

Зокрема, зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та є ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення (п. 5 НП(С)БО 11).

Як наслідок, при списанні кредиторської заборгованості отримуємо зменшення зобов’язання. I, як сказано у п. 5 НП(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Поточна кредиторська заборгованість до моменту її списання відображається в балансі за сумою погашення й у цій самій сумі підлягає списанню.

У бухобліку інформацію про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, після закінчення позовної давності відображають на субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Стосовно ПДВ при списанні читаємо відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.24): «Як у податковому обліку з ПДВ покупця відображається операція зі списання кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, за отриманими товарами/послугами, розрахунки за які не проведено з постачальниками-резидентами?».

ДПС відповідає, що платникові податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ із використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ, у податковому періоді, в якому кредиторська заборгованість списується, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
• ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV.
• Закон №3219 — Закон України від 30.06.2023 №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
• НП(С)БО 11 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 №20.