Перш ніж аналізувати механізм застосування податкової соціальної пільги та його наслідки, нагадаємо, що це за пільга та в якому розмірі вона надається у 2023 році.
Податкова соціальна пільга (далі — ПСП) — це сума, на яку працівник, як платник податку на доходи фізичних осіб, має право зменшити свій загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати від одного роботодавця.
Розмір ПСП у 2023 році покажемо у таблиці 1. З нашими прикладами щодо застосування ПСП у 2023 році можна ознайомитися в статті «Нарахування МЗП з січня та її оподаткування» в «ДК» №49/2022.
Таблиця 1
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2023 році
| Категорії осіб, що можуть скористатися правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) | Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*) | Сума ПСП з ПДФО, грн | Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн** |
| Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) | 100% | 1 342 | 3 760 |
| Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) | 100% | 1 342 х кількість дітей | одному з батьків 3 760 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років |
150% | 2013 х кількість дітей | 3760 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «в» — «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т. ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ |
150% | 2 013 | 3 760 |
| Для платника податку, який є (пп. «а» — «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року |
200% | 2 684 | 3 760 |
Така пільга застосовується до місячного доходу: заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо її розмір не перевищує суми прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня звітного року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Наприклад, станом на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 684 грн. Отже, розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга, впродовж цього року становить: 2 684 грн х 1,4 = 3 757,60, в округленому розмірі він становить 3 760 гривень.
Кожен працівник, розмір доходів якого не перевищує 3 760 гривень, має право на застосування загальної ПСП, розмір якої становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. У 2023 році загальна пільга становить: 2 684 грн х 50% = 1 342 грн.
Елементарний приклад, як впливає на оподаткування зарплати працівника застосування ПСП, такий: 3 760 грн (заробітна плата) - 1 342 грн (ПСП) = 2 418 грн — саме з цієї суми відраховуватимуть податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
При цьому податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
— доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
— заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
— доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Позаяк з 1 січня 2023 року мінімальна зарплата становить 6 700 грн, то фактично застосувати ПСП можна небагатьом працівникам. Але все ж таки винятки є. Наприклад, ті, хто працює неповний робочий день і через це розмір їхньої зарплати буде меншим за 3 760 гривень. Або ж ті, хто має право на ПСП «на дітей» — у них розмір зарплати, до якої можна застосувати ПСП, пропорційний до кількості дітей. Тому розглянемо сам механізм застосовування ПСП і які документи для цього потрібні.
Які документи працівник має надати роботодавцю для застосування ПСП?
Для того щоб скористатися правом на податкову соціальну пільгу, працівник повинен подати роботодавцю (якщо працює на кількох підприємствах, установах — одному на його вибір) заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги та додати до неї документи, що підтверджують належність до категорій осіб, які мають право на підвищений розмір ПСП. Повний перелік таких документів визначено Порядком №1227.
До речі, на сьогодні немає типової форми заяви про застосування ПСП. А та форма, бланк якої ви можете знайти на нашому сайті, майже цілком узята з уже скасованого Наказу №461. Річ у тім, що альтернативи застарілій формі заяви ані податківці, ані Мінфін не запропонували. Тому за законом ця заява подається у довільній формі. А на практиці більшість віддає перевагу застосуванню застарілої і скасованої форми (щоб не вигадувати власної). Чим це добре для роботодавця? Тим, що не можна помилитися при складанні заяви і ніхто не скаже, що інформація в ній зазначена не в тому порядку або не повністю. Тому радимо, навіть якщо ви вирішите самі розробити бланк такої заяви для своїх працівників, спиратися на стару форму. Адже вона містить той мінімум інформації, який потрібен роботодавцю для застосування ПСП.
Отже, навіть якщо працівник має право лише на загальний (тобто мінімальний) розмір ПСП, щоб скористатися нею, треба подати заяву за місцем роботи (одному з роботодавців, якщо їх кілька).
Якщо працівник претендує на більший розмір ПСП або навіть на більший поріг застосування ПСП, він до заяви повинен додати певні підтвердні документи (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Перелік документів, які слід подати для отримання ПСП
| Категорія платників податку | Перелік документів | Підстава |
| Платники податків, що отримують дохід у вигляді заробітної плати | — заява про обрання місця застосування податкової соціальної пільги | Пп. 169.1.1 ПКУ; п. 4 Порядку №1227 |
| Одинока мати (батько), вдова (вдівець), опікун, піклувальник, що мають дітей віком до 18 років* | — заява; — копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізособа — платник податку постійно мешкав (мешкала) до прибуття в Україну; — копія паспорта; — для піклувальника та опікуна — копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування; — для вдови(вдівця) — копія свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть |
Пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ; пп. 1 п. 5 Порядку №1227 |
| Платники податку, що утримують дитину-інваліда віком до 18 років | — заява; — копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізособа — платник податку постійно мешкав (мешкала) до прибуття в Україну; — пенсійне посвідчення дитини або довідка медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; — медичний висновок, виданий закладами МОЗ у встановленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років); — для піклувальника та опікуна — копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування |
Пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ; пп. 2 п. 5 Порядку №1227 |
| Платники податку, які мають двох чи більше дітей віком до 18 років | — заява; — копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізособа — платник податку постійно мешкав (мешкала) до прибуття в Україну; — для піклувальника та опікуна — копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування |
Пп. 169.1.2 ПКУ; пп. 3 п. 5 Порядку №1227 |
| Інваліди I та II груп, інваліди з дитинства | — заява; — копія пенсійного посвідчення; — довідка з медико-соціальної експертизи |
Пп. «ґ» пп.169.1.3 ПКУ; пп. 5 п. 5 Порядку №1227 |
| Особи, віднесені законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особи, нагороджені грамотами Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи | — заява; — копія посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка: — громадянина (громадянки), що постраждав (постраждала) внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампа «Перереєстровано» та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка; — учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А з відбитком штампа «Перереєстровано» та записом про дату перереєстрації; — громадянина (громадянки), евакуйованого (евакуйованої) у 1986 році із зони відчуження, категорії 2 серії Б; — громадянина (громадянки), який (яка) постійно мешкав (мешкала) у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення Уряду України про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. №224), категорії 2 серії Б. Особи, нагороджені Грамотою Президії Верховної Ради УРСР за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, подають її копію |
Пп. «в» пп. 169.1.3 ПКУ; пп. 4 п. 5 Порядку №1227 |
| Особи, яким присуджено довічну стипендію як громадянам, що зазнали переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів | — заява; — копія акта Президента України про призначення зазначеної стипендії |
Пп. «д» пп. 169.1.3 ПКУ; пп. 6 п. 5 Порядку №1227 |
| Учень, студент, ад’юнкт, ординатор | — заява; — довідка з навчального закладу або наукової установи |
Пп. «г» пп. 169 1.3. ПКУ |
| Учасники бойових дій у період Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» | — заява; — копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях після Другої світової війни |
Пп. «е» п. 169.1.3 ПКУ; пп. 7 п. 5 Порядку №1227 |
| Учасники бойових дій під час Другої світової війни або особи, які у той час працювали в тилу, та інваліди I і II груп з числа учасників бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» | — заява; — копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни; — пенсійне посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи; — документи, що підтверджують факт роботи в тилу під час Другої світової війни |
Пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; пп. 9 п. 5 Порядку №1227 |
| Герої України, герої Радянського Союзу, герої Соціалістичної праці або повні кавалери ордена Слави чи Трудової Слави. Особи, нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу» | — заява; — копія орденської книжки Героя України, Героя Радянського Союзу або Героя Соціалістичної праці, або копія орденських книжок кавалерів орденів Слави чи Трудової Слави трьох ступенів, або довідка чи інші документи, що підтверджують присвоєння звання Героя України, Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної праці, нагородження орденами Слави чи Трудової Слави трьох ступенів та чотирма медалями «За відвагу» |
Пп. «а» пп. 169.1.4 ПКУ; пп. 8 п. 5 Порядку №1227 |
| Колишні в’язні концтаборів або особи, визнані репресованими чи реабілітованими | — заява; — довідки, видані компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт визнання особи репресованою чи реабілітованою |
Пп. «в» пп. 169.1.4 ПКУ; пп. 10 п. 5 Порядку №1227 |
| Колишні в’язні місць примусового утримання під час Другої світової війни | — заява; — копія посвідчення жертви нацистських переслідувань |
Пп. «в» пп. 169.1.4 ПКУ; пп. 11 п. 5 Порядку №1227 |
| Особи, насильно вивезені з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками | — заява; — копія посвідчення жертви нацистських переслідувань або довідки, видані компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт насильного вивезення з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками |
Пп. «г» пп. 169.1.4 ПКУ; пп. 12 п. 5 Порядку №1227 |
| Особи, що перебували на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. до 27 січня 1944 р. | — заява; — документи, які містять необхідні відомості про факт перебування на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. до 27 січня 1944 року |
Пп. «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ; пп. 13 п. 5 Порядку №1227 |
| * Одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом. | ||
Зверніть увагу, що заднім числом ця пільга не працює. А отже, документи слід зібрати заздалегідь. Соціальна пільга почне застосовуватися з дня отримання роботодавцем такої заяви.
А якщо працівник надасть неправдиві документи або подасть заяву кільком роботодавцям?
Якщо платник податку порушує вищезазначені норми податкового законодавства, він втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.
Невідповідність або відсутність документів, які були потрібні для застосування ПСП у певного роботодавця, податківці зможуть установити лише під час документальної перевірки. А от факт, що працівник подав заяву за кількома місцями роботи, ДПС установить дуже легко й автоматично, під час камеральної перевірки поданих об’єднаних звітів з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Адже інформація про застосування ПСП обов’язково зазначається у додатку 4ДФ, причому персоніфіковано, тобто із зазначенням податкового номера працівника.
Якщо інформація про застосування ПСП щодо однієї особи трапиться більше ніж у звіті одного роботодавця, податківці одразу ж фіксують це порушення і надсилають за кожним місцем роботи такого працівника повідомлення згідно з Порядком №514.
Багато роботодавців (а подекуди й самих податківців) вважають, що повідомлення є вимогою або внести зміни до звітів, або доплатити ПДФО та сплатити штраф. Хоча, якщо відкрити форму такого повідомлення, там про штрафи до роботодавця і близько немає. Там лише (і це відповідає нормам ПКУ) зазначено, що працівник не має права на ПСП і що йому (!) треба зробити, щоб це право відновити.
А що ж каже про це ПКУ?
У ПКУ для цього випадку прописано спеціальну відповідальність (пп. 169.2.4), і покладена вона не на роботодавця (хоча з вимогами податківці звертаються саме до нього!), а на працівника.
Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо подасть усім роботодавцям заяви про відмову від такої пільги із зазначенням місяця, коли відбулося порушення. На підставі заяви кожен роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплаченого податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати. Ця сума погашається за рахунок найближчої зарплати, а в разі коли її недостатньо, — з наступної.
Право на застосування ПСП відновлюється з місяця, наступного за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф були повністю сплачені до бюджету.
А якщо працівник не пройде процедуру з відновлення ПСП? Якщо суми недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такі суми включаються до річної податкової декларації платника податку. Тобто недоплата є зоною відповідальності самого працівника.
Ось саме це слід відповідати тим податківцям, які будуть проти того, що працівник уже скористався ПСП без законних на це підстав або з порушенням процедури її застосування. Нехай і з вини працівника. І тому, вирішить працівник відновлювати ПСП чи ні, це його справа. А роботодавець, на думку таких податківців, уже після отримання повідомлення, повинен утримати недоплату і сплатити її до бюджету. Але пп. 169.2.4 ПКУ каже зовсім інше. Якщо процедуру порушив працівник, то і відповідати за це має працівник.
Зверніть увагу!
Порушення працівником порядку надання документів на застосування ПСП не слід плутати з випадком, коли ці документи були подані не в повному обсязі або взагалі не були подані. Факт подання документів та їх достатність має перевірити роботодавець. Якщо він цього не зробив і застосував ПСП без потрібних документів, за це відповідальність лягає саме на роботодавця! Тобто він буде донараховувати та доплачувати ПДФО і сплачувати штраф за заниження суми цього податку в розмірі від 10% до 25% за п. 125-1.1 ПКУ. Штраф такий роботодавець сплачуватиме власним коштом.
Та повертаємося до працівника. Якщо він усе ж таки бажає відновити право на ПСП (не заднім числом, а надалі!), він має зробити дві речі:
1) подати заяву про відмову від ПСП (з місяця, в якому сталося порушення);
2) а вже після того як сума недоплати з ПДФО плюс штраф у розмірі 100% такої недоплати буде з нього утримано і сплачено до бюджету, подати заяву про застосування ПСП наново. І на цей раз уже точно — тільки за одним місцем роботи.
Як відмовитися від застосування ПСП?
Для цієї ситуації теж немає типової форми заяви. Тому більшість застосовує бланк, який діяв раніше — він також був затверджений скасованим Наказом №461, і його ви теж можете знайти на нашому сайті.
От саме на підставі цієї заяви (а не отриманого повідомлення) роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платникові податку. Якщо сума такої виплати недостатня, податок утримується за рахунок наступних виплат до повного погашення суми недоплати.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- Наказ №461 — Наказ ДПАУ від 30.09.2003 №461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» (втратив чинність з 31.01.2011).
- Порядок №514 — Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2017 №514.
- Порядок №1227 — Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 №1227.