Здавалося б, що після фактично скасування допомоги з тимчасової непрацездатності сумісникам роботодавців нічим здивувати вже неможливо. Аж ні, і коментований лист від ПФУ — доказ цього.
Фахівці ПФУ в цьому листі дійшли парадоксального висновку:
«На період, коли працівник не виходив на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних із ними обставин і за нього роботодавцем не сплачувався єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, він втрачає статус «застрахованої особи» й у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності».
Але спеціального умовного зазначення для такої причини відсутності на робочому місці в рекомендованій державою формі табеля немає. Тож до повернення працівника на роботу і надання пояснень, чому він був відсутній, його, як правило, табелюють з позначкою «НЗ» — неявка з нез’ясованих причин (або «І» — інші причини неявок).
Зрозуміло, що за період нез’явлення зарплата працівникові не нараховується і підстав платити за цей період ЄСВ немає.
Тому, на думку ПФУ, хоча втрата зарплати і є, якщо працівника немає з нез’ясованих причин, але потім працівник виходить на роботу й надає паперовий листок непрацездатності (паперові лікарняні можуть видавати ще до закінчення дії воєнного стану), то, на думку фахівців ПФУ, такий лікарняний оплачуватися не має.
То на чому робити наголос — на табелі (до якого треба буде внести зміни!) чи на відсутності лікарняного в базі ПФУ?
Коли лікарняний не оплачуємо: прямі норми законодавства
У ст. 16 Закону №1105 зазначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання під час вчинення нею кримінального правопорушення;
2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;
6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
7) за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Також застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, установлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців із реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженого цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією (далі — ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
На перший погляд, тут зазначено вичерпний перелік, але фахівці ПФУ щодо підстав для відмови у виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності мають свою думку.
Схожу ситуацію ми вже бачили у листі ПФУ від 22.02.2023 №2800-030401-8/9101 (див. «ДК» №12/2023), в якому зроблено дуже дивний висновок щодо оплати тимчасової непрацездатності та простою. Ми прокоментували його в статті «Коли оплачувати лікарняні суміснику» в «ДК» №12/2023.
ПФУ — про лікарняні за час простою
<...> У зв’язку з тим, що під час простою відбувається зупинення роботи, яке унеможливлює виконання роботи працівником, у нього у разі хвороби або травми, тривалість якої співпадає з часом простою, не настає стан тимчасової непрацездатності в цей період.
Отже, з огляду на зазначене застрахована особа в період перебування у простої, тобто в період зупинення, невиконання роботи, отримує компенсаційну виплату за невідпрацьований час у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки. У разі настання в застрахованої особи одного зі страхових випадків, визначених пунктами 1 — 9 частини першої статті 15 Закону, в період перебування її у простої не з вини працівника втрати заробітної плати не відбувається, а тому здійснювати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як компенсацію втраченого заробітку немає підстав. <...>
Аргументація ПФУ щодо лікарняних за період нез’явлення з нез’ясованих причин
Фахівці в коментованому листі зазначили, що термін «застрахована особа» вживається у Законі №1105 у значенні, наведеному у Законі про ЄСВ.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону про ЄСВ застрахована особа — це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому дер-жавному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Отже, право на допомогу по тимчасовій непрацездатності мають виключно застраховані особи, тобто для отримання права на зазначену допомогу працівникові необхідно набути статусу «застрахованої особи» в місяці настання страхового випадку шляхом сплати за нього роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в строки та розмірах, визначених чинним законодавством.
На період, коли працівник не виходив на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних із ними обставин і за нього роботодавець не сплатив ЄСВ, він втрачає статус «застрахованої особи» й у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності.
Звісно, у відповідь можна сказати, що за працівника за основним місцем роботи роботодавець сплачує ЄСВ не менше ніж у мінімальному місячному розмірі! Тож був він частину місяця відсутній чи ні, а ЄСВ за нього сплачено.
От за цілий місяць прогулу ЄСВ, справді, не платять — про це йшлося, зокрема, в ІПК ДПСУ від 16.12.2021 №4683/ІПК/99-00-04-03-03-06.
Прогул цілий місяць — ЄСВ не платять
...п. 4 частини першої ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) прогул визначено як відсутність на роботі, в тому числі більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» прогулом без поважної причини визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв’язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов’язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
Прогул, крім вимушеного прогулу, не оплачується, проте є однією з підстав для звільнення найманої особи з ініціативи роботодавця згідно з п. 4 частини першої ст. 40 КЗпП.
Отже, якщо працівнику за основним місцем роботи повний місяць не нараховувалася заробітна плата внаслідок прогулу (крім вимушеного прогулу), то у такому разі єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску. <...>
ІПК ДПСУ від 16.12.2021 №4683/ІПК/99-00-04-03-03-06
Тобто якщо працівник цілий місяць відсутній на роботі з нез’ясовних причин, а потім виявляється, що він хворів, то такий лікарняний не оплачується, бо за нього ЄСВ не сплачували, і він, на думку ПФУ, за цей період не є застрахованою особою.
І у ПФУ з’являється ще одна підстава для відмови у виплаті лікарняних, яка суперечить статті 16 Закону №1105. Одразу зазначимо, що ми з такою фіскальною позицією категорично не згодні.
Перші 5 днів та з шостого і далі: в чому різниця
У коментованому листі також проводять межу між лікарняними за кошти ПФУ та кошти роботодавця.
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується ПФУ (шляхом фінансування роботодавців) застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, установлених Законом №1105.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої статті 15 Закону №1105, здійснюється за кошти роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (наразі йдеться про Порядок №440).
І ось тут є нюанс: фахівці ПФУ кажуть, що на період, коли працівник не виходив на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних із ними обставин і за нього роботодавець не сплачував ЄСВ, він втрачає статус «застрахованої особи» й у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності.
А про роботодавців вони такого висновку не роблять!
Тобто на лікарняні за кошти ПФУ працівник претендувати не може (починаючи з шостого дня), а за кошти роботодавця лікарняні за перші 5 днів мають бути виплачені. Саме тай висновок напрошується з цього листа.
Давайте розглянемо, який вигляд це матиме, якщо дослухатися роз’яснення від ПФУ.
Приклад 1 Працівник не виходив на зв’язок весь січень 2023 року з нез’ясованих причин. Але у нього відкрито листок непрацездатності з 5 січня до 31 січня включно. Лікарняний «звичайний», захворювання загальне. Працівник не є особою з інвалідністю, основне місце роботи.
Отже, перші 5 днів, як випливає з листа ПФУ, маємо оплатити. Наприклад, сума лікарняних за перші 5 днів з 5 січня до 9 січня включно становить, 5 000,00 грн (розрахували за правилами, зазначеними у Порядку №1266). А якщо у працівника це місце роботи є основним і за період НЗ лікарняні за рахунок ПФУ не оплачують ось ці 5 000,00 грн, вони є меншими ніж 6 700, то за ст. 8 Закону про ЄСВ слід зробити доплату ЄСВ до розміру, не меншому за мінімальний.
Бухгалтер виплачує лікарняні, нараховує ЄСВ на лікарняні 1 100,00 грн (5 000 х 22%) і має обов’язок «дотягнути» ЄСВ до мінімальної зарплати в розмірі 374,00 грн (1 474,00 грн - 1 100,00).
То, звісно, враховуючи зазначене у листі ПФУ, людина вже стає застрахованою особою, й на оплату лікарняних починаючи з шостого дня також має право. Чи не так?
Виходить, висновки в листі ПФУ взагалі незрозумілі. Позаяк перші 5 днів оплачуємо і автоматично з’являється база нарахування ЄСВ, отже, людина є застрахованою особою.
І ще одне: а звідки ПФУ може знати, що людина була відсутня з нез’ясованих причин, якщо в ПФ така інформація не подається, а кадровик після появи лікарняних має в табелі обліку робочого часу замінити «НЗ» на «ТН»?
Це перші два аргументи, які можна навести ПФУ в разі відмови в оплаті лікарняного.
Приклад 2 Працівник відсутній з нез’ясованих причин починаючи з 15 грудня до 15 лютого. Потім виходить на зв’язок і надає бухгалтеру паперовий листок непрацездатності (він має на це право), при цьому пише пояснення, що не міг вийти на зв’язок через хворобу.
То як тут бути? Звісно, що лікарняний має бути оплачений повністю:
з 15.12.2022 до 19.12.2022 — за кошти роботодавця;
з 20.12.2022 і далі — за кошти ПФУ.
Чи на думку ПФУ за січень та лютий не потрібно оплачувати лікарняний, бо він за кошти ПФУ і в цей період немає нарахувань ЄСВ? Гаразд, у січні у працівника немає жодних нарахувань, бо він хворів. А от в лютому до 15 числа хворів, а потім вийшов на роботу. І тоді ж у лютому працівнику мали нарахувати лікарняні, і бездохідний січень стає дохідним. Але це типова ситуація, яка траплялася і до війни!
І якщо у лютому бухгалтер нарахував лікарняні та сплатив ЄСВ — за весь період, зазначений у листку непрацездатності, то як можна такого працівника викреслити з числа застрахованих осіб? У звітності з ЄСВ буде чітко зазначено, за які місяці сплачено ЄСВ.
Отже, вкотре листи ПФУ йдуть урозріз із нормами законодавства. Нагадаємо, що листи — це лише інформація та рекомендація. І якщо ПФУ відмовляє в оплаті лікарняних на підставі коментованого листа або під час перевірки його представники наполягатимуть на поверненні таких лікарняних і виплаті штрафу, слід звертатися до суду.
Окремий нюанс
А якщо немає записів про непрацездатність у реєстрі, який веде ПФУ на підставі даних від лікарів? Але ж зараз війна! І цілком може бути, що лікар не має можливості оформити електронний лікарняний — саме тому й дозволили застосовувати паперові листки непрацездатності до кінця війни. Тож, якщо ПФУ має сумніви у правомірності оплати, може вимагати показати оригінал такого листка, перевірити його складання. Але відмовити в оплаті — це було б надто жорстоко. Тим паче що зрозуміло: як тільки лікар відновить доступ до реєстру, інформація про такий листок у ПФУ з’явиться.
Допомога по вагітності та НЗ
Тут фахівці ПФУ зробили лояльні висновки.
Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
У разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Частиною першою статті 23 Закону №1105 передбачено, що підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є листок непрацездатності, сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність.
Статтею 17 Закону про відпустки визначено, що на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.
Тож з огляду на зазначене Пенсійний фонд України виплатить працівниці декретні. На підставі листка непрацездатності з причиною непрацездатності «Вагітність та пологи» має бути надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами та допомогу по вагітності та пологах.
Нормативна база
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Порядок №440 — Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 №440.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 №1266.