Розширено підстави для камеральних перевірок
Нагадаємо, що на сьогодні в абзаці другому пп. 75.1.1 ПКУ визначено перелік вимог, порушення яких може бути предметом для камеральної перевірки, зокрема:
— своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації ПН та/або РК до ПН у ЄРПН, акцизних накладних та/або РК до акцизних накладних у ЄРАН;
— виправлення помилок у ПН та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання;
— повнота нарахування та своєчасність сплати ПДФО та ЄВ у разі невідповідності резидента «Дія Сіті» вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону №1667;
— своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Законом №2970 додаються ще шість нових підстав для камеральної перевірки (див. у таблиці).
Таблиця
Нові підстави для камеральної перевірки за Законом №2970
| Що контролюється | Кого/чого стосується |
| Своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39-3 ПКУ | Закон №2970 пов’язаний із прийняттям Багатосторонньої угоди MCAA CRS, яка запроваджує стандарт автоматичного обміну інформацією між країнами-учасницями, що насамперед стосується саме банківських рахунків. А фінансові агенти, які є підзвітними фінансовими установами для потреб Багатосторонньої угоди CRS, мають стати на облік в органах ДПС |
| Своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки | Зокрема, йдеться про фінансових агентів, які зобов’язані щороку, до 1 липня, подавати до контролюючого органу звіт про підзвітні рахунки. Звітним періодом вважається попередній календарний рік |
| Своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених ст. 39-3 ПКУ | Йдеться, зокрема, про такі запити (повідомлення), які надсилаються: — якщо виявляють інформацію про незадокументовані рахунки у поданому фінансовим агентом звіті про підзвітні рахунки для встановлення причини наявності незадокументованих рахунків (ненадання інформації на запит призведе до позапланової документальної перевірки); — якщо контролюючий орган отримує повідомлення про помилки у поданому звіті про підзвітні рахунки від уповноваженого органу США або від компетентного органу за Багатосторонньою угодою CRS |
| Своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44-1.2 ПКУ — для нерезидентів. | Відтепер повідомлення про структуру власності та КБВ збиратимуть й органи ДПС. При цьому пропонуються два шляхи такого подання: або платник податків самостійно подає повідомлення до контролюючого органу, або делегує такий обов’язок банку (чи банкам), у якому (у яких) має рахунок (рахунки). Про прийняте рішення платник зазначає у повідомленні про структуру власності та КБВ. Вперше таке повідомлення подають до контролюючого органу в електронній формі у строки, встановлені для подання квартальної податкової декларації з податку на прибуток підприємств |
| Своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту чи про припинення такого договору, фінзвітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 44-2 ПКУ | Це стосується інститутів спільного інвестування (депозитарних установ, компаній з управління активами) та інших фінансових агентів, які не є юрособами |
| Своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44-1.3, пп. 6 — 8 пп. 73.3.1 ПКУ | Зокрема, йдеться про своєчасність надання повідомлення про обрання порядку подання структури власності та КБВ нерезидентів самостійно платником або делегування повноважень банку(-ам), а також щодо подання звітів фінансовими агентами про підзвітні рахунки, а також запити, що складаються податковими органами за отриманою від інших держав інформацією в межах міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових потреб |
Особливості проведення камеральних перевірок фінагентів
Загалом порядок проведення камеральних перевірок, передбачений ПКУ, не змінився. За одним винятком: камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, проводяться з урахуванням вимог цієї ст. 39-3 (новий п. 76.4 ПКУ), зокрема:
1) камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звіту, виправленого звіту про підзвітні рахунки або надання відповіді на запит контролюючого органу, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання;
2) результати камеральної перевірки оформлюються у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених цією ст. 39-3;
3) якщо за результатами камеральної перевірки контролюючий орган виявляє неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки у встановлений строк, або несвоєчасне подання звіту, або неподання чи несвоєчасне подання виправленого звіту чи несвоєчасне надання відповіді на запит (повідомлення), надісланий контролюючим органом за правилами цієї статті, контролюючий орган складає акт, у якому викладає опис обставин вчиненого правопорушення, встановленого під час камеральної перевірки.
Крім того, якщо йдеться про контроль за нерезидентами — власниками рахунків, то у разі якщо під час перевірки фінансового агента або на підставі повідомлення від компетентного органу іншої держави податковий орган виявляє факти, що свідчать про порушення або про можливе порушення вимог ст. 39-3 ПКУ власником рахунку, податковий орган на підставі акта (довідки) перевірки фінансового агента або повідомлення від компетентного органу:
— призначає стосовно нього позапланову документальну перевірку в загальному порядку, визначеному цим Кодексом (якщо власник рахунку — нерезидент перебуває на обліку);
— складає та надсилає податкове повідомлення особі-нерезиденту, якщо власник рахунку — нерезидент на обліку в органах ДПС не перебуває. При цьому копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки власникові рахунку не надсилається та акт перевірки не складається.
Загалом правила проведення та оформлення результатів перевірок, передбачені розділом ІІ ПКУ, застосовуються під час перевірок власників рахунків у частині, що не суперечить вимогам цієї статті, а саме:
1) камеральні перевірки проводяться без повідомлення фінансового агента;
2) предметом камеральної перевірки є звіт про підзвітні рахунки, його неподання у встановлений строк або несвоєчасне подання звіту, або неподання чи несвоєчасне подання виправленого звіту чи відповіді на запит (повідомлення);
3) за результатами камеральної перевірки контролюючий орган складає акт;
4) камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звіту, виправленого звіту про підзвітні рахунки або відповіді на запит контролюючого органу, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання;
5) якщо у поданому фінансовим агентом звіті про підзвітні рахунки є інформація про незадокументовані рахунки, може бути призначено позапланову документальну перевірку.
Зверніть увагу!
Під час планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 ПКУ (абз. другий пп. 75.1.2 ПКУ).
Нові підстави для позапланових перевірок фінагентів
Доповнено перелік підстав (п. 78.1 ПКУ — додано пп. 78.1.23 — 78.1.27) для проведення позапланової перевірки, зокрема така перевірка може бути призначена у разі:
— неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 ПКУ звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файла) та/або документації з трансфертного ціноутворення (нова редакція пп. 78.1.15 ПКУ);
— неподання фінансовим агентом заяви про взяття його на облік в органах ДПС;
— ненадання відповіді на запит податкового органу (у т. ч. ненадання або надання неповної відповіді під час опитування фінагента органом ДПС);
— неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки;
— неподання або подання виправленого звіту про підзвітні рахунки з порушенням строків;
— подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з інформацією про незадокументовані рахунки, виявлення неповноти або недостовірності даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки;
— ненадання у встановлений строк пояснення, документів чи іншої інформації на письмовий запит контролюючого органу:
— п. 44-1.3 ПКУ щодо своєчасного надання повідомлення про обраний порядок подання структури власності та кінцевого бенефіціарного власника нерезидентів самостійно платником або делегування повноважень банку(-ам);
— пп. 8 пп. 73.3.1 ПКУ — у разі отримання органами ДПС запиту про надання інформації від компетентного органу іноземної держави щодо обміну інформацією для податкових потреб, якої немає у контролюючого органу.
Якщо вже настала черга саме позапланової документальної перевірки, то на відміну від інших, у т. ч. з підстав за пп. 78.1.15 ПКУ, позапланові перевірки в межах контролю діяльності фінансового агента:
1) проводяться з усіх питань, що стосуються виконання вимог ст. 39-3 ПКУ щодо питань міжнародного автоматичного обміну інформацією та подання звітності про підзвітні рахунки;
2) не обмежуються питаннями, які стали підставою для призначення перевірки;
3) контролюючий орган має право запитувати у суб’єкта перевірки всі документи й інформацію, передбачені пунктом 39‑3.5 ПКУ, у т. ч.:
— усі документи, надані особами, яким фінансовий агент відмовив у встановленні ділових відносин (включаючи листування, опитувальники, довідки, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час проведення належної комплексної перевірки клієнта);
— усю інформацію та документи щодо повноти та достовірності інформації, поданої фінансовим агентом у звіті про підзвітні рахунки;
— інформацію щодо наявності та достатності підстав для невключення певної інформації до звіту про підзвітні рахунки тощо.
Відповідальність та штрафи
Закон №2970 передбачив можливість притягнення фінансових агентів до відповідальності з 01.01.2024. Отже, фактично для фінансових агентів (та інших платників податків!) передбачено так званий перехідний період для виконання вимог ст. 39-3 ПКУ.
За одним винятком (п. 121.2 ПКУ): право на надсилання запитів фінансовим агентам з підстав, передбачених пп. 6 — 8 пп. 73.3.1 ПКУ, податкові органи фактично отримують з дня, наступного за днем опублікування. Йдеться про такі підстави для запитів:
— щодо подання звітів фінансовими агентами про підзвітні рахунки;
— щодо інформації, отриманої від інших держав у межах міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових потреб.
Тож у разі ненадання відповіді на такі запити, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом чи іншою особою документів або іншої інформації на запит контролюючий орган має право застосувати штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Щодо інших підстав, передбачених у ст. 73 ПКУ, для надсилання платникам та іншим особам запиту, то в разі неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на такий запит або фінансовим агентом чи іншим суб’єктом інформаційних відносин (адже саме вони є особами, яким надсилаються запити) на них може очікувати штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Щодо фінагентів та звітів про підзвітні рахунки, платників податків та інших осіб інформаційних відносин, то з 01.01.2024 за невиконання нових вимог та змін, унесених до ПКУ Законом №2970, застосовуватимуться такі штрафні санкції:
1) неподання фінансовим агентом заяви про взяття його на облік як підзвітної фінансової установи — штраф у 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, з наступним подання заяви (п. 117.6 ПКУ);
2) за порушення вимог щодо виявлення підзвітних рахунків та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (п. 118-1.1 ПКУ) — розмір штрафів коливатиметься від 0,5 до 200 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
3) за неподання або подання не в повному обсязі інформації про структуру власності чи про кінцевого бенефіціарного власника самостійно або на запит контролюючого тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт;
Зверніть увагу!
Такий штраф застосовується до тих платників податків, які повідомили контролюючий орган про самостійне подання інформації про структуру власності та кінцевого бенефіціарного власника. У разі призначення платником податків уповноваженого банку, на якого покладається обов’язок надання такої інформації, штраф застосовується до уповноваженого банку (п. 121.3 ПКУ).
4) порушення вимог щодо подання інформації про управління або адміністрування трасту, неподання або подання не у повному обсязі фінансової звітності, а також інформації на запит контролюючого органу може привести до застосування штрафу в розмірі від 5 до 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п. 121.4, 121.5 ПКУ).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- Закон №2970 — Закон України від 20.03.2023 №2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».