Нагадаємо, що законами про ТОВ/ТДВ та про АТ роз’яснюються поняття «посадові особи».
Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства (ч. 1 ст. 42 Закону про ТОВ/ТДВ).
І особи, яких визнано такими за статутом, несуть відповідальність, зокрема солідарно відповідають за збитки, заподіяні товариству в разі порушення порядку вчинення значних правочинів.
Щодо АТ, то вимоги до посадових осіб передбачено у розділі ХІІ Закону про АТ. Посадові особи органів АТ — фізичні особи — голова та члени наглядової ради або ради директорів, виконавчого органу, корпоративний секретар акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу акціонерного товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом акціонерного товариства (п. 23 ч. 1 ст. 2 цього Закону).
Проте постає запитання: якщо посадових осіб зазначено у статуті господарського товариства (ТОВ, АТ, іншої юрособи, у т. ч. державного підприємства), то чи можна всіх таких визнаних статутом посадових осіб звільняти за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП?
Нагадаємо, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках, зокрема, припинення повноважень посадових осіб.
Розгляньмо, як це працює на практиці, проаналізувавши Постанову ВС від 23.01.2023 у справі №766/23789/19.
Зміст справи
Так, у листопаді 2019 року фізособа звернулася до суду з позовом до державного підприємства про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
З 11.07.2017 фізособа працювала на посаді заступника начальника з економіки та фінансів філії ДП.
14.11.2019 йому повідомили, що наказом виконувача обов’язків голови ДП від 25.10.2019 його повноваження на посаді заступника начальника з економіки та фінансів філії ДП припинено і на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП його звільнено з роботи 25.10.2019 у зв’язку з припиненням повноважень посадової особи.
А чи були підстави для його звільнення? Фізособа вважає, що розірвання трудового договору відповідно до цієї норми можливе за наявності рішення вищого органу управління або виконавчого органу, наділеного повноваженнями з прийняття/звільнення працівників (на вимогу Статуту господарського товариства). Крім того, згадані норми не можуть бути застосовані до звільнення інших працівників юрособи, крім працівників, які входять до її виконавчих органів.
Звільнена особа (заступник начальника філії ДП) не є працівником, якого може бути звільнено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП.
Умови статуту ДП та Положення філії ДП
Якщо звернутися до умов статуту, то:
1) ані статутом ДП, ані Положенням про філію ДП не передбачено можливості припинення повноважень працівників підприємства та/або його філії, крім повноважень голови підприємства (пп. 7 п. 8.24 статуту);
2) голова підприємства не має права призначати на посаду та звільняти з посади заступників начальників філії — таке право віднесено до компетенції керівника філії за погодженням з головою підприємства (п. 5.7 цього Положення);
3) згідно з п. 7.5 статуту ДП голова підприємства затверджує, зокрема, штатний розпис, положення про відокремлені та структурні підрозділи підприємства, організаційну структуру підприємства;
4) за пп. 6.1.5 статуту функції, права й обов’язки відокремлених підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються головою правління, а у випадках, передбачених законодавством України, — уповноваженим органом управління та/або наглядовою радою;
5) філію очолюють керівники, які призначаються на посаду і звільняються з посади уповноваженим органом управління за поданням голови підприємства (ч. 2 п. 7.9 статуту).
Наказом Мінінфраструктури затверджено Положення про філію ДП, яким передбачено, що:
1) за п. 5.1 Положення керує філією на принципах єдиноначальності керівник філії, який призначається на посаду та звільняється з посади уповноваженим органом управління за поданням голови підприємства;
2) відповідно до п. 5.6, 5.7 Положення про філію ДП керівник філії затверджує структуру та штатний розпис філії за погодженням із головою підприємства. Всі заступники начальника філії, головний бухгалтер філії, начальник юридичної служби філії, головний інженер філії, особа, відповідальна за виконання контрольно-ревізійної служби у філії, призначаються на посаду та звільняються з посади начальником філії за погодженням із головою підприємства.
Суди попередніх інстанцій поновили працівника на посаді
Суди дійшли висновку, що статутом ДП і Положенням про філію ДП не передбачено можливості припинення повноважень працівників підприємства та/або його філії, крім повноважень голови підприємства (ч. 7 п. 8.24 статуту). Голова правління не має права призначати на посаду та звільняти з посади заступників начальника філії. Таке право віднесено до компетенції керівника філії (п. 5.7 Положення).
Апеляційна інстанція також наголосила, що припинення повноважень стосується лише посадових осіб членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового керівника, на яких під час призначення на посаду покладаються функції з управління за рішенням власника або уповноваженого органу в межах своїх повноважень. Заступника керівника філії прийнято на посаду без укладення трудового договору, в якому б зазначалися додаткові умови розірвання трудового договору та припинення повноважень без уточнення причин, підстав та без дотримання процедури звільнення.
Статут ДП передбачає єдиний випадок припинення повноважень посадової особи підприємства (пп. 7 п. 8.24), — це голови підприємства.
А що сказав на це ВС?
ВС звернув увагу на таке.
1. Відповідно до ч. 3 статті 99 ЦКУ повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Що сказав КСУ
...«усунення» відповідно до частини третьої статті 99 [ЦКУ] є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин із товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 [ЦКУ] треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов’язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті статті 46 [КЗпП].
2. Згідно зі ст. 92 ЦКУ дієздатність юрособи здійснюється через її органи. Поняття дієздатності є цивілістичним, а отже, формування, зміна та припинення органів юрособи регулюються цивільним законодавством.
3. Розірвання трудового договору згідно з п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП можливе за наявності попереднього рішення вищого органу управління або виконавчого органу, наділеного повноваженнями з прийняття/звільнення працівників. Для звільнення за наведеною нормою мають бути наявні обставини.
4. Звільнений працівник має бути посадовою особою товариства; має заздалегідь відбутися припинення його повноважень (окреме рішення вищого органу управління), що надалі буде підставою для розірвання з ним трудового договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України та статутними документами господарського товариства.
Загалом у законодавстві про працю визначення поняття «посадова особа» немає.
Згідно з роз’ясненнями, наданими судам, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 №5 «Про судову практику у справах про хабарництво», до осіб, які здійснюють організаційно-розпорядчі обов’язки, зокрема, належать керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділів, лабораторій, кафедр), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Отже, особа є посадовою не лише тоді, коли здійснює відповідні функції або виконує обов’язки постійно, а й у разі коли здійснює їх тимчасово.
Тлумачення ст. 63, 65 ГКУ та ст. 97 ЦКУ дає підстави для висновку, що основними критеріями при визначенні кола посадових осіб, до яких може бути застосована ця норма для звільнення, є,
по-перше, належність конкретної посади до органу управління (керівного, виконавчого, наглядового тощо) юрособи, в тому числі закріплення статусу посадової особи у статуті,
по-друге, передбачена законодавством чи статутом процедура припинення повноважень такої посадової особи за рішенням власника, адже наявність юридичного факту — припинення повноваження посадової особи за рішенням власника в особі відповідного органу управління має передувати звільненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП.
Таким чином, незалежно від того, чи наведено у статуті перелік посадових осіб, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП) лише з посадовою особою — членом колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособовим керівником.
Щодо інших посадових осіб (які також зазначені у статуті як посадові особи), то розірвання з ними трудового договору має відбуватися на інших підставах, установлених трудовим законодавством, що також передбачає дотримання відповідних гарантій, установлених цим законодавством.
Отже, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП не може бути звільнено працівника філії державного підприємства, який не є членом виконавчого органу.
Щодо ТОВ/ТДВ зазначимо, що до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства (ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ). Про припинення повноважень інших посадових осіб, визнаних такими статутом, у самому Законі — ані слова. Таким чином, на нашу думку, у разі звільнення працівників, які визнані посадовими особами у статуті ТОВ/ТДВ, також варто враховувати висновки, наведені у коментованій нами справі.
Нормативна база
- Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
- Закон про АТ — Закон України від 27.07.2022 №2465-IX «Про акціонерні товариства».