Закон №2937 набиратиме чинності в кілька етапів.
Етап перший: пункт 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» набрав чинності з дня, наступного за опублікуванням Закону №2937.
Чинне положення Закону №2937
На період дії воєнного стану, якщо неможливо оцінити відповідність критеріям репрезентативності та підтвердити репрезентативність суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців відповідно до Закону про соціальний діалог через відсутність необхідних статистичних даних, інформації, неможливості її отримання у встановлені терміни, Національна служба посередництва і примирення може прийняти рішення про продовження строку дії свідоцтва про підтвердження репрезентативності до припинення чи скасування воєнного стану та протягом шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Етап другий: решта норм Закону набирають чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, саме тоді втратить чинність теперішній Закон про колдоговори.
Зміни в КЗпП
Кадровиків і бухгалтерів найбільше цікавить, що зміниться в КЗпП.
Глава ІІ «Колективний договір» КЗпП істотно скорочується — у ній залишиться лише одна стаття, в якій ітиметься, що колективний договір укладають на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин між роботодавцем та працівниками, їхніми представниками. Порядок ведення колективних переговорів, розроблення, укладення, внесення змін та доповнень до колективного договору, повідомна реєстрація колективних договорів, відповідальність за порушення законодавства про колективні договори регулюються Законом №2937.
У статті 249 КЗпП передбачено, що на підприємстві зможуть існувати декілька профспілкових організацій. Тоді може бути утворено спільний представницький орган для ведення колективних переговорів з укладення колективного договору, і приміщення, інші матеріальні і технічні засоби надаватимуться лише для їх спільного використання.
Якщо на підприємстві немає колдоговору чи не утворено спільного представницького органу профспілок, забезпечення первинних профспілкових організацій приміщеннями та іншими матеріальними і технічними засобами здійснюється шляхом їх надання для спільного використання первинними профспілковими організаціями в порядку та на умовах, визначених укладеними між первинними профспілковими організаціями та роботодавцем окремими письмовими угодами.
У статті 250 КЗпП зазначено, що роботодавці зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на реалізацію заходів, передбачених колективними договорами та угодами, у розмірах не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці, з віднесенням цих сум на витрати, а в бюджетній сфері — за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань. А якщо на підприємстві є декілька первинних профспілкових організації, кошти відраховуються пропорційно до кількості їх членів із числа працівників, які перебувають у трудових відносинах із цим роботодавцем, якщо інше не передбачено колдоговором.
Далі докладно розглянемо новий Закон №2937.
Колективні договори та колективні угоди
У статті 2 Закону №2937 наведено визначення термінів, що вживаються в цьому законі. Зокрема, з’являється термін «галузева угода обмеженої дії» — письмовий нормативний документ, що укладається відповідно до Закону №2937 в галузях, де немає репрезентативних сторін з метою регулювання трудових, соціально-економічних відносин на галузевому рівні.
Звертаємо увагу, що поняття «колективний договір» та «колективна угода» не є тотожними: колективна угода (генеральна, галузева (міжгалузева), галузева обмеженої дії, територіальна, територіальна в окремій галузі) має ширше застосування (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Порівняння понять «колективна угода» та «колективний договір»
| Колективна угода | Колективний договір |
| Письмовий нормативний документ, що укладається відповідно до Закону №2937 з метою регулювання трудових, соціально-економічних відносин на національному, галузевому, територіальному рівнях | Письмовий нормативний документ, що укладається відповідно до Закону №2937 з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин між роботодавцем і працівниками, їхніми представниками |
Перш ніж розглянути тему колективної угоди, слід з’ясувати, хто ж такі сторони соціального діалогу. Тут керуватимемося частиною другою ст. 4 Закону про соціальний діалог (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Рівні та сторони соціального діалогу
| Рівні | Сторони |
| Національний | 1) профспілкова сторона, суб’єктами є об’єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських; 2) сторона роботодавців, суб’єктами якої є об’єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських; сторона органів виконавчої влади, суб’єктом якої є КМУ |
| Галузевий | 1) профспілкова сторона, суб’єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об’єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; 2) сторона роботодавців, суб’єктами якої є всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона органів виконавчої влади, суб’єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади |
| Територіальний | 1) профспілкова сторона, суб’єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; 2) сторона роботодавців, суб’єктами якої є організації роботодавців та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; 3) сторона органів виконавчої влади, суб’єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством |
Генеральною угодою визначаються основні домовленості сторін на національному рівні з питань щодо умов праці та зайнятості, соціально-економічних питань.
Галузевою (міжгалузевою) угодою визначаються умови праці та зайнятості в певній галузі/галузях. Вона не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою.
У цій угоді може бути передбачено додаткові гарантії та пільги для працівників та інших категорій осіб, визначених сторонами, порівняно із законодавством і генеральною угодою.
Також галузева чи міжгалузева угода може містити перелік кодів КВЕД, на які вона поширюється.
До галузевої угоди включаються, зокрема, такі питання:
1) забезпечення продуктивної зайнятості працівників, запобігання масовим вивільненням;
2) створення галузевих фондів професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
3) мінімальні гарантії в оплаті праці;
4) нормування та оплата праці в галузі відповідно до кваліфікації, за видами робіт та окремими професіями, міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці з урахуванням норм законодавства про оплату праці;
5) визначення стандартів оплати висококваліфікованої праці за основними професіями;
6) гарантовані мінімальні розміри доплат і надбавок з урахуванням специфіки умов праці окремих професійних груп та категорій працівників;
7) умови і темпи зростання фондів оплати праці у роботодавців;
8) умови та охорона праці;
9) заходи щодо запобігання та протидії дискримінації у сфері праці;
10) забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
11) медичне обслуговування, оздоровлення і відпочинок працівників, членів їхніх сімей;
12) гарантії та компенсації працівникам, які беруть участь у колективних переговорах;
13) гарантії діяльності профспілок, їх організацій та об’єднань.
Дія галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень може бути поширена на всіх роботодавців, які провадять діяльність у відповідній галузі/галузях (виді/видах економічної діяльності), крім тих, у яких кількість працівників не перевищує 10 осіб, у разі отримання відповідного спільного звернення від суб’єктів сторін цієї угоди та в разі якщо угода:
1) укладена відповідно до цього Закону центральним органом (органами) виконавчої влади та репрезентативними суб’єктами сторін/сторони (у разі укладення угоди на двосторонній основі) або репрезентативними суб’єктами профспілкової сторони та сторони роботодавців;
2) зареєстрована без зауважень щодо невідповідності законодавству центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
Але: дія галузевої (міжгалузевої) угоди чи окремих її положень на підприємствах, в установах, організаціях державної та комунальної форми власності може бути поширена тільки за згодою органів, до сфери управління яких вони належать.
Галузева угода обмеженої дії не підлягає поширенню на всіх роботодавців. Порядок поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень затверджується КМУ. Інформація про поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, та суб’єктами сторін цієї угоди на їхніх офіційних вебсайтах.
Територіальна угода
Суть дії цієї угоди зрозуміла зі самої назви.
Територіальною угодою визначаються умови праці та зайнятості працівників, що розташовані в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, територіальної громади.
Територіальна угода може включати з урахуванням умов та економічних можливостей відповідних адміністративно-територіальних одиниць, територіальних громад вищі гарантії та пільги працівникам порівняно із законодавством і генеральною угодою.
Така угода, укладена в окремій галузі, може містити перелік кодів КВЕД, на які вона поширюється, може включати вищі гарантії та пільги працівникам порівняно з галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою.
Підписання колективної угоди, приєднання, строк дії та призупинення
Укладається колективна угода шляхом її підписання уповноваженими представниками сторін у визначений сторонами строк. Якщо сторони не визначили строку підписання колективної угоди, угода підписується протягом 10 робочих днів з дня завершення колективних переговорів.
Якщо інше не зазначено, колективна угода набирає чинності з дня її підписання (ст. 14 Закону №2937).
Згідно зі ст. 17 Закону №2937, строк дії визначається її сторонами і колективна угода діє до укладення нової, якщо інше не передбачено цією угодою або інше узгоджене рішення не прийнято сторонами.
Якщо змінюються склад, структура, найменування суб’єкта сторони, від імені якого укладено колективну угоду, вона не втрачає чинності. У разі реорганізації суб’єкта сторони колективної угоди його права й обов’язки переходять до правонаступника (правонаступників).
У разі ліквідації суб’єкта сторони колективної угоди її умови продовжують діяти щодо всіх суб’єктів, інтереси яких ним представлені, протягом усього строку проведення ліквідації.
До відповідної сторони можуть приєднатися суб’єкти сторони соціального діалогу відповідного рівня, які утворені після підписання такої угоди і беруть зобов’язання щодо її виконання (ст. 15 Закону №2937).
Згідно зі ст. 19 Закону №2937 контроль за виконанням здійснюється безпосередньо сторонами, які її уклали, у порядку та строки, визначені цією угодою.
Колективна угода: призупинення
Дія окремих положень колективної угоди може бути призупинена сторонами за взаємною згодою на визначений ними строк у випадках і порядку, передбачених угодою.
Про рішення щодо призупинення дії окремих положень колективної угоди сторони цієї угоди в тижневий строк з дня його прийняття інформують суб’єктів, що перебувають у сфері їх дії, та орган, що здійснив повідомну реєстрацію цієї угоди.
Рішення щодо призупинення, зупинення/поновлення дії окремих положень оприлюднюється в засобах масової інформації та/або на офіційних вебсайтах суб’єктів сторін цієї угоди та органу, що здійснив її повідомну реєстрацію (ст. 18 Закону №2937).
Колективний договір
Питання колективного договору врегульовується статтями 21 — 28 Закону №2937.
У колективному договорі зазначається колективна угода, у сфері дії якої перебувають сторони та умови якої враховані в цьому договорі (за її наявності) (ст. 21 Закону №2937).
Згідно зі ст. 7 Закону №2937, сторонами колективного договору є:
1) сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема відокремлені підрозділи юрособи;
2) сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які створені на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юрособи, об’єднують працівників фізособи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників цього роботодавця, а в разі їх відсутності — вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники.
Колективним договором встановлюються умови праці та зайнятості, права та гарантії, зобов’язання і домовленості його сторін із питань, визначених сторонами, зокрема тих, що не врегульовані законодавством про працю.
Колективний договір може передбачати положення, зокрема, щодо:
1) організації виробництва і праці та/або змін в їх організації, підвищення ефективності виробництва та забезпечення продуктивної зайнятості, запобігання масовому вивільненню;
2) професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
3) нормування та оплати праці, встановлення та зміни форм, систем і строків виплати заробітної плати, встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, встановлення та зміни норм праці, систем оплати праці, розмірів заробітної плати та інших видів виплат (у тому числі доплат, надбавок, премій, гарантійних та компенсаційних виплат) з урахуванням норм законодавства про оплату праці;
4) режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
5) умов праці, у тому числі розумного пристосування для працівників, які його потребують, зокрема осіб з інвалідністю;
6) безпеки, охорони і гігієни праці;
7) умов виробничого побуту;
8) страхування працівників;
9) медичного обслуговування, оздоровлення і відпочинку працівників, членів їхніх сімей;
10) гарантій діяльності профспілкових організацій;
11) гарантій та компенсацій працівникам, які беруть участь у колективних переговорах;
12) форм участі у визначенні напрямів соціально-економічної політики розвитку підприємства;
13) заходів щодо запобігання та протидії дискримінації у сфері праці;
14) запобігання та протидії мобінгу (цькуванню);
15) забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
16) організації культурно-масової, фізкультурної роботи.
Також можуть передбачатися додаткові соціальні, трудові та інші гарантії і пільги для працівників, пенсіонерів та інших категорій осіб, визначених сторонами, порівняно із законодавством і колективними угодами.
Обов’язкові елементи колективного договору
У колективному договорі мають зазначатися:
1) строк дії договору;
2) порядок приєднання до сторони працівників договору;
3) здійснення контролю за виконанням його положень;
4) захисту інформації відповідно до законодавства (у разі потреби);
5) умови та порядок призупинення на певний строк дії окремих положень договору;
6) перелік форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), у разі настання яких дія окремих положень договору зупиняється.
Затвердження, підписання, приєднання до колективного договору
Спочатку проєкт колективного договору готується спільною робочого комісією.
Відтак вноситься сторонами на розгляд загальних зборів (конференції) працівників для обговорення та прийняття рішення щодо його підписання.
Загальні збори (конференція) можуть бути проведені в онлайн-форматі за допомогою технічних засобів зв’язку.
Загальні збори (конференція) працівників уповноважують осіб від суб’єктів сторони працівників на підписання документа.
Правоможними загальні збори працівників можна назвати тоді, коли у них бере участь більше ніж половина працівників підприємства, установи, організації (відокремленого підрозділу), роботодавця-фізособи.
Правоможною конференцію можна назвати тоді, коли участь у ній беруть не менше ніж дві третини делегованих осіб, якщо інше не встановлено законом.
Рішення приймаються закритим (таємним) або відкритим голосуванням більшістю голосів учасників.
Укладається колективний договір шляхом його підписання уповноваженими представниками сторін у визначений сторонами строк. Чинності набирає з дня його підписання, якщо інше не зазначено в цьому договорі.
Якщо не визначено строку підписання колективного договору, договір підписується протягом п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами (конференцією) працівників.
Строк дії визначається його сторонами. Колективний договір діє до укладення нового, якщо інше не передбачено цим договором або інше узгоджене рішення не прийнято його сторонами.
У разі зміни власника, реорганізації юрособи (відокремленого підрозділу юрособи) умови колективного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше ніж один рік, якщо сторони не домовилися про інше.
Згідно зі ст. 26 Закону №2937, дія окремих положень колективного договору може бути призупинена рішенням, прийнятим його сторонами за взаємною згодою, на визначений ними строк у випадках і порядку, передбачених цим договором.
Роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з текстом документа до початку роботи за укладеним трудовим договором, а також у тижневий строк після укладення колективного договору, внесення до нього змін та доповнень (ст. 28 Закону №2937).
Колективні переговори
Відповідно до ст. 12 Закону №2937, працівники, які беруть участь у колективних переговорах як представники сторін, на час їх участі в засіданнях спільної робочої комісії та визначений сторонами час для підготовки проєкту колективної угоди, договору, внесення змін і доповнень до них, здійснення контролю за виконанням колективної угоди, договору звільняються від виконання обов’язків за основним місцем роботи зі збереженням середньої заробітної плати.
Також можуть надаватися додаткові гарантії та компенсації, передбачені трудовим законодавством, колективною угодою, договором, домовленостями сторін.
Право на ведення переговорів і укладення колективних угод та договорів надається сторонам соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог, крім галузевих угод обмеженої дії, територіальних угод, що укладаються на території територіальної громади, територіальних угод в окремій галузі, для укладення яких склад сторін колективних переговорів визначається з урахуванням пріоритетності, передбаченої цією статтею.
Унаочнимо у таблиці 3, хто може бути сторонами під час колективних переговорів з укладення галузевих угод обмеженої дії.
Таблиця 3
Сторони колективних переговорів з укладення галузевих угод обмеженої дії
| Суб’єкти | Опис |
| Профспілкової сторони | 1) репрезентативні на національному рівні всеукраїнські об’єднання професійних спілок, що представляють інтереси профспілок цієї галузі, які входять до їх складу; 2) нерепрезентативні на галузевому рівні всеукраїнські профспілки, їх об’єднання цієї галузі — у разі відсутності таких репрезентативних на національному рівні об’єднань |
| Сторони роботодавців | 1) репрезентативні на національному рівні всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, що представляють інтереси роботодавців цієї галузі через відповідне членство; 2) нерепрезентативні на галузевому рівні всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців галузі, що представляють інтереси роботодавців цієї галузі через відповідне членство, — у разі відсутності таких репрезентативних об’єднань на національному рівні; 3) інші об’єднання організацій роботодавців, що представляють інтереси роботодавців цієї галузі через відповідне членство, за умови що до їхніх установчих документів включено право на ведення колективних переговорів від імені своїх членів, — у разі відсутності всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців цієї галузі |
Репрезентативними для участі в колективних переговорах з укладення територіальних угод на рівні територіальної громади є суб’єкти профспілкової сторони та сторони роботодавців, які діють та є репрезентативними на рівні адміністративно-територіальних одиниць, розташованих на території цієї територіальної громади, а в разі відсутності таких суб’єктів — суб’єкти профспілкової сторони та сторони роботодавців, які діють та є репрезентативними на рівні відповідної області.
До суб’єктного складу профспілкової сторони та сторони роботодавців колективних переговорів з укладення територіальних угод в окремій галузі повинні входити уповноважені організації репрезентативних на галузевому рівні всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та всеукраїнських профспілок, їх об’єднань або їх представники (за наявності).
Згідно з частиною 5 ст. 9 Закону №2937, не допускається ведення переговорів та укладення колективних угод та договорів від імені працівників організаціями або органами, які утворені чи фінансуються роботодавцями, політичними партіями.
Укладенню колективної угоди та договору передують колективні переговори, які ведуться на дво- чи тристоронній основі, колективних договорів — на двосторонній основі.
Якщо створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів, що об’єднує кожна організація) утворити для ведення переговорів з укладення колективного договору спільний представницький орган шляхом укладення відповідної угоди та письмово повідомити про це роботодавця. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в спільному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.
Згідно зі статтею 11 метою колективних переговорів є укладення колективних угод та договорів, внесення до них змін та доповнень. Колективні переговори щодо внесення змін до колективної угоди, договору, укладення нових колективної угоди, договору розпочинаються з ініціативи будь-якої сторони у строки, визначені чинними колективною угодою, договором.
Якщо такі строки не визначені колективною угодою, договором або колективна угода, договір не укладені, колективні переговори можуть бути ініційовані будь-якою стороною у будь-який час.
Якщо одна зі сторін письмово ініціювала проведення колективних переговорів, інша сторона (інші сторони) не може (не можуть) ухилятися від участі в них. Інформація про початок колективних переговорів та їх перебіг є відкритою.
На національному рівні сторони до початку колективних переговорів домовляються про конкретний перелік та кількість питань, які необхідно включити до змісту генеральної угоди, та визначають граничну кількість можливих пропозицій від кожної сторони до її тексту.
Сторони надсилають інформацію про початок колективних переговорів з укладення галузевої (міжгалузевої) угоди до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, для її оприлюднення на його офіційному вебсайті з метою інформування зацікавлених суб’єктів відповідного рівня, роботодавців.
Реєстрація колективних угод і договорів
Реєстрація колективних угод, договорів, змін і доповнень до них відбувається в повідомному порядку (див. табл. 4) на безоплатній основі, відмова в ній не допускається.
Таблиця 4
Повідомна реєстрація
| Угода | Де відбувається повідомна реєстрація |
| Генеральна угода | Повідомній реєстрації не підлягає |
| Галузеві (міжгалузеві), територіальні (обласні та республіканська) угоди | Підлягають повідомній реєстрації центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин |
| Територіальні угоди іншого рівня, у тому числі в окремій галузі, колективні договори | Підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому КМУ |
Інформація про повідомну реєстрацію колективної угоди (змін і доповнень до неї) разом з їх текстом оприлюднюється на своїх офіційних вебсайтах органом, що здійснив повідомну реєстрацію, та суб’єктами сторін цієї угоди.
Відповідальність за порушення
Відповідальності за відсутність колдоговору немає.
Натомість є адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства про колективні угоди, договори (див. детально в таблиці 5).
Таблиця 5
Адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства про колективні угоди, договори
| Порушення | Відповідальність |
| Ухилення від участі в колективних переговорах | Штраф від трьох до десяти н. м. д. г. (від 51 до 170 грн) (ст. 41-1 КУпАП) |
| Порушення чи невиконання колективних угод, договорів | Штраф від п’ятдесяти до ста н. м. д. г. (від 850 до 1700 грн) (ст. 41-2 КУпАП) |
| Ненадання особами, які представляють роботодавця, інформації працівникові про укладення колективного договору, внесення до нього змін та доповнень | Штраф від одного до п’яти н. м. д. г. (від 17 до 85 грн) (ст. 41-3 КУпАП) |
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X.
- Закон про колдоговори — Закон від 01.07.1993 №3356-XII «Про колективні договори і угоди».
- Закон №2937 — Закон України від 23.02.2023 №2937-IX «Про колективні угоди та договори».
- Закон про соціальний діалог — Закон України від 23.12.2010 №2862-VI «Про соціальний діалог в Україні».
- КВЕД — Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» (ДК 009:2010), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457.