Бухоблік криптовалюти в благодійному фонді

Правові особливості

На сьогодні про криптовалюту можна прочитати тільки в Законі про фінмоніторинг. У термінах цього Закону криптовалюта є віртуальним активом.

Віртуальний актив — цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону про фінмоніторинг).

Відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону про фінмоніторинг, постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, — будь-яка фізична чи юридична особа, яка провадить один або декілька таких видів діяльності та/або операцій для іншої фізичної та/або юридичної особи або від імені:

— обмін віртуальних активів;

— переказ віртуальних активів;

— зберігання та/або адміністрування віртуальних активів або інструментів, що уможливлюють контроль віртуальних активів;

— участь і надання фінансових послуг, пов’язаних із пропозицією емітента та/або продажем віртуальних активів.

Постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, є суб’єктом первинного фінансового моніторингу (п. 8 ч. 2 ст. 6 Закону про фінмоніторинг).

Таким чином, криптовалюта фактично визнається українським законодавством, зокрема Законом про фінмоніторинг. Але спеціального закону, який би регламентував особливості поводження з криптовалютою, немає.

Прийнятий 17.02.2022 р. Закон №2074-IX «Про віртуальні активи» хоча й був офіційно опублікований у «Голосі України» 16.03.2022 р., але так і не набрав чинності. Прикінцевими положеннями цього закону передбачено, що він набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. А такого закону досі не прийнято, ба більше, навіть відповідного законопроєкту у Верховній Раді не зареєстровано. От і виходить, що наразі ми можемо керуватися лише положеннями про віртуальні активи, встановленими Законом про фінмоніторинг.

Водночас немає і заборони мати у власності криптовалюту.

Тому, на наш погляд, з огляду на законодавство, чинне на момент підготовки цієї консультації, юрособа може мати у власності криптовалюту.

Але, вирішуючи, чи потрібно займатися діяльністю, пов’язаною з криптовалютами, вважаємо, доречно прочитати спільну заяву НБУ, НКЦПФР і Нацкомфінпослуг від 30.11.2017 р., розміщену на сайті НБУ.  Ми коментували її в «ДК» №50/2017. Також див. нашу оглядову статтю «Біткойни та інші: доступно про криптовалюти» в «ДК» №37/2017.

Спільна заява регуляторів щодо криптовалюти

Діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, несе велику кількість ризиків. Фізичні та юридичні особи повинні їх усвідомлювати, перш ніж здійснювати такі операції.

До основних ризиків належать:

— можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти або інфраструктуру користування;

— відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;

— можливість шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв’язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін привести до втрати інвесторами своїх грошей. У разі подібної ситуації з коштами у національній чи іноземній валюті єдиною доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження. Через невизначений статус криптовалют державні установи із захисту прав споживачів в Україні не матимуть правових підстав для допомоги як інвесторам, так і користувачам;

— складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;

— значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики — спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;

— відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. Це означає, що торговельні підприємства не мають юридичного зобов’язання приймати криптовалюти як засоби платежу.

Отже, попереджаємо: ризики втрати коштів у разі здійснення операції з криптовалютами є надзвичайно високими. Усі, хто планує вкладати власні кошти в криптовалюти, мають усвідомлювати, що здійснюють такі операції на власний ризик.

А позаяк чинне законодавство не забороняє користуватися криптовалютою, то й благодійний фонд, який нею користується, не може позбутися статусу неприбутковості, звісно, за умови що статутні документи не забороняють отримувати благодійну допомогу криптовалютою.

Як обліковувати криптовалюту

Чинними стандартами бухгалтерського обліку це питання не врегульовано.

Водночас регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Мінфіном (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік).

Тому врегулювати це питання може виключно Мінфін. Дотепер він із цього питання не висловлювався. Тож варто звертатися з цим питанням до Мінфіну.

На наш погляд, криптовалюти доцільно враховувати у складі фінансових інвестицій. Тоді вони обліковуються згідно з нормами НП(С)БО 12:

на субрахунку 352 — поточні фінінвестиції (якщо підприємство очікує продавати криптовалюту протягом 12 місяців з дати балансу);

на субрахунку 143 — довгострокові фінінвестиції (якщо підприємство очікує продавати криптовалюту протягом строку, який перевищує 12 місяців з дати балансу).

Первісно фінінвестицію (криптовалюту) оцінюють за собівартістю (ціна придбання, комісія, інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням) (див. п. 4 НП(С)БО 12).

На дату балансу фінінвестицію оцінюють за справедливою вартістю (п. 8 НП(С)БО 12). Різницю між поточною і попередньою вартістю фінінвестиції відображають на субрахунках 740 (додатна) чи 970 (від’ємна).

У разі продажу фінінвестиції дохід відображають на субрахунку 741, собівартість та інші витрати, пов’язані з продажем, — на субрахунку 971.

Але з цього питання є інша думка, наведена в Рішенні з порядку денного засідання Інтерпретаційного комітету Ради з МСФЗ «Утримання криптовалют — Червень 2019» (Holdings of Cryptocurrencies — June 2019).

У цьому документі наголошується: якщо криптовалюта утримується для продажу, її обліковують у складі запасів. Якщо не для продажу, — як нематеріальний актив. Там само пишуть, що немає підстав відображати криптовалюту в обліку як гроші чи фінансові активи.

Благодійний фонд, найімовірніше, використовуватиме криптовалюту для здійснення різноманітних благодійних проєктів. Таким чином, з погляду бухгалтерського обліку, він утримуватиме криптовалюту для продажу. А тому обліковувати її слід буде у складі запасів.

На якому субрахунку?

Наприклад, обліковувати криптовалюту можна на субрахунку 209 «Інші матеріали». На цьому субрахунку обліковують інші запаси, які не обліковуються на інших субрахунках.

Якщо благодійний фонд отримав криптовалюту як благодійну допомогу безоплатно, вона оприбутковується проведенням: Д-т 209 К‑т 484 — на справедливу вартість, з урахуванням витрат, пов’язаних з її отриманням, якщо фонд мав такі витрати (див. п. 11 НП(С)БО 9).

Справедлива вартість — сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 НП(С)БО 19).

Справедливу вартість можна визначити за курсом на криптобіржах.

Визначена на дату отримання справедлива вартість є первісною вартістю криптовалюти.

Відповідно до п. 24 НП(С)БО 9 на дату балансу запаси відображають у бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок:

— первісною вартістю або

— чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9).

Отже, якщо курс криптовалюти на дату балансу знизився, її відображають в обліку за чистою вартістю реалізації (зниженим курсом мінус очікувані витрати на реалізацію).

Витратами на реалізацію можуть бути різноманітні комісії під час продажу, перерахування криптовалюти.

Різницю між первісною вартістю і чистою вартістю реалізації показують проведенням: Д-т 946 К-т 209. Паралельно таку різницю фіксують проведенням: Д-т 484 К-т 718.

Якщо курс криптовалюти зріс, суму зростання (різницю між чистою вартістю реалізації та балансовою вартістю), але не більше від попереднього зменшення, відображають проведенням: Д-т 209 К-т 484.

Якщо зростання більше за первісну вартість, у бухгалтерському обліку його не відображають. Тому що, як зазначалося вище, на дату балансу запаси показують за найменшою з двох оцінок — первісною або чистою вартістю реалізації.

Якщо благодійний фонд продає криптовалюту, отримуючи кошти на свій банківський рахунок, такий продаж, на наш погляд, можна відображати такими проведеннями, як показано в таблиці. Там само наводимо проведення для надання криптовалюти благодійним фондом як благодійної допомоги.

Таблиця

Відображення в бухобліку благодійного фонду операцій з криптовалютою

Але повторимо ще раз. Ми навели власний погляд на особливості обліку криптовалют. Це один з можливих варіантів.

Остаточну відповідь має дати Мінфін.

Нормативна база

• Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
• Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
• НП(С)БО 9 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.1999 р. №246.
• НП(С)БО 12 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Мінфіну від 26.04.2000 р. №91.