Як відомо, Законом №2120 внесено зміни до Закону про ЄСВ.
Так, п. 9-20 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону про ЄСВ установлено, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці — платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиного внеску за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.
Такими особами є:
— фізособи-підприємці, які належать до ІІ та ІІІ груп платників єдиного податку;
— юрособи, які належать до ІІІ групи платників єдиного податку.
Прийняте рішення щодо несплати ЄСВ з середнього заробітку мобілізованого працівника потрібно оформити наказом.
Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, сплачуються коштом державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок коштом державного бюджету.
Звертаємо увагу, що зазначена норма набрала чинності з 17.03.2022 р., тому не сплачувати ЄСВ такий роботодавець може лише зі середнього заробітку, який нараховано за дні починаючи з 17 березня 2022 року.
Отже, у додатку 1 об’єднаної звітності нарахування/ненарахування ЄСВ (за рішенням «єдиноподатника») відбуватиметься за кодами у графі 08:
— з кодом категорії застрахованої особи «47» — за період, коли роботодавець сплатив ЄСВ (до 17.03.2022 р.). При цьому у графах 16 та 17 зазначаємо нараховану середню зарплату, а у графі 20 — нарахований на неї ЄСВ з відповідною кількістю календарних днів перебування у трудових відносинах у графі 14, яка відповідає кількості календарних днів звітного місяця;
— з кодом категорії застрахованої особи «48» — за період (починаючи з 17.03.2022 р. або пізнішої дати), коли роботодавець прийняв рішення не сплачувати ЄСВ. При цьому у графах 16 та 17 наводимо нараховану середню зарплату, а у графі 20 — нарахований (хоч і не сплачений) з неї ЄСВ. Відповідну кількість календарних днів перебування у трудових відносинах показуємо у графі 14, яка відповідає кількості календарних днів звітного місяця.
Щодо відображення нарахованого, але не сплаченого ЄСВ з середнього заробітку мобілізованого працівника в бухобліку, то вважаємо, що нарахування ЄСВ коштом бюджету краще відобразити такими проведеннями:
— Д-т 377 (бюджет) К-т 651 (бо прийнято рішення про несплату ЄСВ);
— Д-т 651 К-т 377.
У разі нарахування ЄСВ на середній заробіток мобілізованого, якщо до моменту його сплати прийняли рішення про несплату ЄСВ, то керуючись змінами, внесеними Законом №2120 до Закону про ЄСВ, нарахований ЄСВ потрібно відсторнувати, оскільки К-т 651 вже (!) нарахували в кореспонденції з Д-т 23, 91 — 94. Сторнування здійснюється проведенням:
Д-т 23, 91 — 94 К-т 651 (нарахований ЄСВ),
Д-т 23, 91 — 94 К-т 651 (сторнування раніше нарахованого ЄСВ).