Коли подають проміжну фінзвітність?
За загальним правилом (ст. 13 Закону про бухоблік) звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну фінансову звітність складають за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців — наростаючим підсумком з початку року. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансову звітність можна складати за інші періоди, наприклад, звітний рік на підприємстві може тривати з 1 квітня до 31 березня або підприємство може складати проміжну фінансову звітність щомісяця.
Відповідно до п. 5 Порядку №419, проміжну фінансову звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, підприємства подають органам, зазначеним у п. 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Таким чином, фінзвітність за півріччя 2022 року слід подавати до 30 липня включно.
У 2022 році 30 липня припадає на суботу, що є вихідним днем. Пунктом 10 Порядку №419 передбачено: якщо дата подання звітності випадає на вихідний день, то термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день. Отже, граничним строком подання фінзвітності (зокрема, до органів статистики) за півріччя 2022 року буде понеділок 1 серпня 2022 року.
Проміжну фінансову звітність за півріччя 2022 року підприємства подають податковим органам у строки, передбачені ПКУ. А саме: у складі (як додаток) декларації з податку на прибуток, яку подають до 9 серпня 2022 року (включно).
Хто подає проміжну фінансову звітність?
У п. 2 Порядку №419 зазначено, що підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними П(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Кого це стосується?
По-перше, проміжну фінзвітність подають ті, хто подає «велику» фінзвітність, форми якої затверджені НП(С)БО 1. Отже, середні та великі підприємства подають звітність за півріччя 2022 року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.
Критерії, за якими визначається належність підприємств до мікро-, малих, середніх та великих, наведені у ст. 2 Закону про бухоблік. До великих підприємств належать ті, в яких показники перевищують критерії для середніх підприємств. Щоб належати до тієї чи іншої категорії підприємств, достатньо відповідати хоча б будь-яким двом критеріям із трьох протягом двох років поспіль. Тобто, щоб визначитися з формою фінзвітності за перший квартал 2022 року (перша проміжна фінзвітність у поточному році), потрібно оцінити показники станом на кінець 2020 та 2021 років. Докладніше ці критерії ми описали у статті «Критерії величини підприємства» в «ДК» №3/2021. У разі складання проміжної звітності за наступні звітні періоди поточного року (півріччя, 9 місяців та рік) категорія підприємства, а отже, і форма фінзвітності не змінюються.
По-друге, проміжну фінзвітність подають малі підприємства, які складають фінзвітність за формами 1-м, 2-м за НП(С)БО 25 та ведуть облік за НП(С)БО.
По-третє, проміжну фінзвітність не подають, а звітують лише за підсумками року такі СГ — за формами 1-мс, 2-мс за НП(С)БО 25:
— мікропідприємства;
— юрособи — платники єдиного податку;
— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Усе це не стосується тих, хто складає фінзвітність за МСФЗ, — вони подають і проміжну, і річну звітність. Отже, якщо підприємство належить за ознаками до однієї з вищезазначених трьох груп і при цьому складає фінзвітність за МСФО (навіть за власним бажанням!), — воно подає фінзвітність за півріччя за формами 1‑мс, 2-мс.
Вищенаведені висновки випливають із п. 2 Постанови №419: скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати подають підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (а це і є платники єдиного податку). З цього випливає, що проміжну фінзвітність за квартал, півріччя, 9 місяців зазначені суб’єкти не подають.
Форми проміжної фінансової звітності
Статтею 11 Закону про бухоблік встановлено загальні вимоги до фінзвітності. Нею визначено, що фінзвітність підприємства включає: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до звітів. Правила складання та форми фінансової звітності затверджені НП(С)БО 1.
Проміжну звітність за квартал, півріччя та 9 місяців суб’єкти господарювання, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Це визначено абзацом 15 п. 2 Порядку №419.
Для суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, які ведуть облік за МСФЗ та подають проміжну квартальну фінзвітність, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Правила складання цих форм фінансової звітності затверджені П(С)БО 25.
Про те, як скласти перші дві форми «великої» фінзвітності, ми розповіли в «ДК» №5/2022 та в «ДК» №5/2022.
Що ще почитати
«Бухоблік ОЗ за НП(С)БО 7», «ДК» №40/2021;
«Облік запасів під час війни», «ДК» №24/2022;
«Списання знищеного, зіпсованого майна під час війни: чи визнають витрати?», «ДК» №22/2022;
«Готуємося до компенсації збитків за зруйноване майно та ОЗ: поради юриста», «ДК» №21/2022;
«Воєнний стан продовжено до 23 серпня», «ДК» №23/2022.
Особливості подання звітності під час війни
Війна є форс-мажорною обставиною і вносить свої корективи в реалізацію прав та обов’язків, зокрема, і для підприємств. В інформаційному повідомленні від 11.03.2022 р. Мінфін наголосив:
1. У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні Законом №2115 зі змінами, внесеними згідно із Законом №2142, у редакції Закону №2260, передбачено, що, зокрема, юрособи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства.
2. У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом шести місяців після його завершення до таких юросіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за таке неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів.
3. Але згідно із Законом про бухоблік бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципах, визначених ст. 4 Закону про бухоблік. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
4. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
5. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Отже, якщо ви справді не маєте можливості скласти фінзвітність за І квартал та/або півріччя, строк подання фінзвітності за якими припадає на час воєнного стану, — штрафувати вас за це нині не будуть! Але такою ситуацією не варто зловживати — обов’язку вести бухоблік під час війни, для тих, хто має таку фізичну можливість, ніхто не скасував. І щойно з’явиться можливість скласти та подати цю фінзвітність, це краще зробити відразу, не чекаючи закінчення війни та шести місяців після неї. Адже відновлювати первинну документацію, бухоблік та фінзвітність нашвидкуруч — складне та й недешеве завдання.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон №2115 — Закон України від 03.03.2022 р. №2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».
- Закон №2142 — Закон України від 24.03.2022 р. №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».
- Закон №2260 — Закон України від 12.05.2022 р. №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».
- Порядок №419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.
- НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73.
- НП(С)БО 25 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. №39.