• Посилання скопійовано

Квартальна фінансова звітність за перший квартал 2022 року

Минув перший квартал 2022 року, в якому Україна зазнала збройної агресії з боку РФ. Проте країна працює, сплачує податки та здає звітність. З’ясуймо, кому потрібно подавати проміжну квартальну фінансову звітність, а кому — ні.

Коли подають проміжну фінзвітність?

За загальним правилом (ст. 13 Закону про бухоблік) звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну фінансову звітність складають за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців — наростаючим підсумком з початку року. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди: наприклад, звітний рік на підприємстві може тривати з 1 квітня до 31 березня або підприємство може складати проміжну фінансову звітність щомісяця.

Відповідно до п. 5 Порядку №419, проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Таким чином, фінзвітність за перший квартал 2022 року подаватимуть до 30 квітня.

У 2022 році 30 квітня припадає на суботу, що є вихідним днем. Пунктом 10 Порядку №419 передбачено, що у разі коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день. Отже, граничним строком подання фінзвітності за перший квартал 2022 року буде понеділок 2 травня 2022 року. Нагадаємо, що під час війни норма ч. 3 ст. 67 КЗпП про перенесення вихідного дня не застосовується, тому 2 травня 2022 є робочим днем. Див. новину «25 квітня, 2 травня та 9 травня — звичайні робочі дні» у рубриці «Що нового?» цього номера «ДК».

Проміжна фінансова звітність за перший квартал 2022 р. подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ. А саме: у складі (як додаток) декларації з податку на прибуток, яку подають до 10 травня 2022 року (включно).

Хто подає проміжну фінансову звітність?

У п. 2 Порядку №419 вказано, що підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними П(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Кого це стосується?

По-перше, це стосується всіх, хто подає «велику» фінзвітність, форми якої затверджені НП(С)БО 1. Отже, середні та великі підприємства подають квартальну звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати

Критерії, за якими визначається належність підприємств до мікро-, малих, середніх та великих, наведені у ст. 2 Закону про бухоблік. До великих підприємств належать ті, у яких показники перевищують критерії  для середніх підприємств. Щоб належати до тієї чи іншої категорії підприємств, достатньо відповідати хоча б будь-яким двом критеріям з трьох протягом двох років поспіль. Тобто, щоб визначитися з формою фінзвітності за перший квартал 2022 року, потрібно оцінити показники станом на кінець 2020 та 2021 років. Докладніше про ці критерії ми писали у статті «Визначаємо категорію підприємства» в «ДК» №5/2022

По-друге, це стосується малих підприємств, які складають фінзвітність за формами 1-м, 2-м за НП(С)БО 25 та ведуть облік за НП(С)БО.

По-третє, проміжну квартальну фінзвітність не подають, а звітують лише за підсумками року такі СГ – за формами 1-мс, 2-мс за НП(С)БО 25:

  • мікропідприємства;
  • юрособи – платники єдиного податку;
  • представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Все це не стосується тих, хто складає фінзвітність за МСФО, – вони подають і квартальну, і річну звітність. Отже, якщо підприємство належить за ознаками до однієї з вищезазначених трьох груп і при цьому складає фінзвітність за МСФО (навіть за власним бажанням!) – воно подає квартальну фінзвітність за формами 1-мс, 2-мс.

Вищенаведені висновки випливають з того, що у п. 2 Постанови №419 зазначено, що скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати подають підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства.

Форми квартальної фінансової звітності

Статтею 11 Закону про бухоблік встановлено загальні вимоги до фінзвітності. Так, фінзвітність підприємства включає: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до звітів. Правила складання та форми фінансової звітності затверджено НП(С)БО 1.

Проміжну щоквартальну звітність суб’єкти господарювання, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Це визначено абзацом 15 п. 2 Порядку №419.

Для суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, які ведуть облік за МСФО та подають проміжну квартальну фінзвітність, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Правила складання цих форм фінансової звітності затверджено НП(С)БО 25.

Про те, як скласти перші дві форми «великої» фінзвітності, ми писали в статтях «Складаємо баланс за 2021 рік» у «ДК» №5/2022 і «Складаємо Звіт про фінрезультати за 2021 рік» у «ДК» №5/2022.

А як же ж війна?

Так, війна є форс-мажорною обставиною і вносить свої корективи в реалізацію прав та обов’язків, зокрема, і для підприємств.

Саме тому, наприклад, в інформаційному повідомленні від 11.03.2022 р. Мінфін наголосив на такому:

  1. у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні Законом №2115 передбачено, що, зокрема, юрособи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи;
  2. у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до таких юросіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за таке неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів;
  3. але згідно із Законом про бухоблік бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, що його веде підприємство. Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципах, визначених статтею 4 Закону про бухоблік. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Господарські операції мають бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені;
  4. питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;
  5. відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, якщо ви справді не маєте можливості скласти фінзвітність за І квартал та/або за інші звітні періоди, строк подання фінзвітності за якими припадає на час воєнного стану, штрафувати вас за це нині не будуть! Але такою ситуацією не варто зловживати — обов’язку вести бухоблік під час війни для тих, хто має таку фізичну можливість, ніхто не скасував. І щойно з’явиться можливість скласти та подати цю фінзвітність, це краще зробити відразу, не чекаючи закінчення війни та трьох місяців після неї. Адже відновлювати первинну документацію, бухоблік та фінзвітність нашвидкуруч — це складне та й недешеве завдання.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон №2115 — Закон України від 03.03.2022 р. №2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».
  • Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
  • Порядок №419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.
  • НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73.
  • НП(С)БО 25 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. №39.

Автор: Єгорова Юлія

До змісту номеру