Відповідно до п. 292.1 ПКУ, доходом платника єдиного податку є: для юрособи — будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Далі, відповідно до п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платникові єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Прощена заборгованість не підпадає під ці вимоги, тому що не є товарами, роботами, послугами і письмові договори, які не передбачали б грошової компенсації, не укладалися.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Якщо до застосування ставки 2% підприємство не було платником ПДВ, воно ним не буде й у період застосування ставки 2%. Тож ця норма його не стосується.
Якщо воно було платником ПДВ, то на час застосування ставки 2% реєстрація платником ПДВ зупиняється. Проте така реєстрація не анулюється — тобто такий «єдинник» залишається платником ПДВ, просто тимчасово не виконує певних обов’язків та не має певних прав (зокрема, на податковий кредит). Після війни всі ці права та обов’язки знову діятимуть. Отже, одна з умов для оподаткування такого доходу єдиним податком в такому випадку виконується.
Крім цього, за такою заборгованістю має закінчитися строк позовної давності, а в разі прощення боргу цього не відбувається. Отже, оскільки не йдеться про безоплатно отримані (не оплачені) товари, роботи або послуги і не йдеться про заборгованість, за якою минув строк давності, підстав для оподаткування суми прощеного боргу немає. Хоча в бухгалтерському обліку на дату такого прощення треба буде визнати дохід!
Якщо у другому кварталі 2022 року підприємство буде платником єдиного податку, то воно не сплачує податку на прибуток у цьому періоді. Відповідно, і витрати з нарахованих відсотків, понесені у другому кварталі 2022 року, не враховуватимуться під час розрахунку фінрезультату з метою оподаткування податком на прибуток за майбутні періоди. Доходи і витрати з метою оподаткування податком на прибуток враховуватимуться лише з тієї дати, з якої підприємство повернеться на загальну систему.
Відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Якщо у другому кварталі 2022 року підприємство буде платником єдиного податку, то воно не застосовує положення ст. 39 ПКУ.
Нагадаємо!
Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 ПКУ (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
1) річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
2) обсяг таких господарських операцій платника податків із кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Якщо відповідні показники підприємства не перевищують зазначених обсягів, його операції не є контрольованими навіть у періоди сплати податку на прибуток.