Ліцензування оптового та роздрібного продажу пального регламентоване ст. 15 Закону №481.
На період дії воєнного стану дія цього Закону не припиняється, тож і нині слід отримувати ліцензію на оптовий та/або роздрібний продаж пального. Реалізація пального без ліцензії є порушенням норм Закону №481.
Крім цього, відповідно до пп. 212.3.4 ПКУ особи, які реалізовуватимуть пальне, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юросіб, постійних представництв, за місцем проживання фізосіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою заяви не пізніше ніж за три робочі дні до початку реалізації пального.
ДПС веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Однак це звичайні правила, які під час війни тимчасово (!) пом’якшили.
З урахуванням положень пп. 112.8.9 ПКУ протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ДПС не застосовуватимуть штрафні санкції за порушення законодавства щодо здійснення безліцензійної діяльності та не вживатимуть заходів щодо анулювання ліцензій (вважатимуться діючими), за якими під час настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених ТПП України, не сплачено чергового платежу за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:
— виробництва спирту, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
— виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
І ще до кінця війни вважаються чинними ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного стану не сплачено чергового платежу за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії.
Водночас обов’язок отримати ліцензію на таку торгівлю має бути виконаний суб’єктом господарювання одразу після припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Тому постає питання: протягом якого саме періоду безліцензійна торгівля пальним не призводить до штрафів, а з якої дати (часу) за неї вже штрафуватимуть. І що вважати за ось це «одразу після»?
На жаль, ПКУ не визначає цього чітко. А численні роз’яснення податківців говорять, що сама по собі війна, звісно, є форс-мажором, але для уникнення відповідальності платнику податків треба довести, що саме війна перешкодила йому отримати вчасно ліцензію. Що він абсолютно не мав можливості таку ліцензію отримати! І відсутність у нього коштів на сплату за ліцензію в цьому випадку, звісно, не буде поважною причиною. А якщо торгувати пальним особа змогла, то важко буде пояснити, що саме завадило перед цим оформити всі потрібні документи. Чи не єдиною поважною причиною в такому випадку буде відсутність у відповідного податкового органу можливості оформити цю ліцензію (зокрема через ведення бойових дій, або через евакуацію/мобілізацію працівників).
Отже, на нашу думку, не варто порушувати порядку ліцензування продажу пального та порядку реєстрації платником акцизного податку, якщо є можливість придбати ліцензію та зареєструватися платником акцизного податку.
Навіть якщо нині санкції і не застосовуються, в разі торгівлі пальним без реєстрації платником акцизного податку не можна буде реєструвати акцизні накладні.
Звісно, під час війни із реєстрацією акцизних накладних у всіх є проблеми. Проте у того, хто не має ліцензії і, відповідно, не зареєстрований як платник акцизного податку, не буде можливості здійснити таку реєстрацію після закінчення періоду воєнного стану. Тому що акцизні накладні не можуть бути зареєстровані датою, що передує даті реєстрації платником акцизного податку. А отже, його покупці таких акцизних накладних не отримають.
Вище ми описали ситуацію для торгівлі пальним узагалі, коли пальне продається кожному покупцю, який звернеться до продавця. Тим часом на період дії воєнного стану деякі операції (постачання пального деяким отримувачам) не вважаються реалізацією пального. Позаяк ці операції не вважаються реалізацією пального, то, на нашу думку, їх можна здійснювати без ліцензування та реєстрації платником акцизного податку.
Коли передача пального не є реалізацією: консультують податківці
На період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:
— операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;
— операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, силам цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
— операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншому роз’ясненні податківці повідомили, що в умовах настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) — протягом дії воєнного стану на території України операції з безоплатної передачі пального на потреби Збройних Сил України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації, не є операціями з реалізації такого пального у суб’єктів господарювання, які отримували таке пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, і відповідно в разі здійснення таких операцій у суб’єктів господарювання, які не є платниками податку з реалізації пального, не виникатимуть обов’язки:
— отримувати ліцензію на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним;
— реєструватися платниками акцизного податку та реєструвати акцизні склади;
— враховувати обсяги пального, безоплатно переданого на зазначені потреби, під час обчислення обсягів, що їх суб’єкти господарювання мають право отримати протягом року на зберігання з метою використання виключно для потреб власного споживання (1000 кубічних метрів та для платників єдиного податку четвертої групи — 10000 кубічних метрів).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №481 — Закон України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».