• Посилання скопійовано

Чи може ТОВ надавати послуги нерезидентові?

ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, планує надавати рекламні послуги та консультації з питань інформатизації нерезидентам на умовах 100% передоплати. Чи має право надавати такі послуги? Чи виникає обов’язок зі сплати ПДВ? Якими документами оформляється ця угода на підтвердження експорту? Яка звітність щодо ЗЕД?

Чи має право ТОВ платник податку на прибуток, ПДВ надавати такі послуги?

Відповідно до ст. 5 Закону про ЗЕД, усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими НБУ відповідно до Закону про валюту.

Згідно зі ст. 3 Закону про ЗЕД, до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності належать, у тому числі, юрособи, які зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юрособи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Отже, чинним законодавством для ТОВ (юрособи) не встановлено заборони на здійснення ЗЕД. Тож ТОВ може займатися ЗЕД, якщо заборона не передбачена статутом такого ТОВ.

Причому чинним законодавством не передбачено додаткової реєстрації в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Чи виникає обов’язок зі сплати ПДВ?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ (пп. «б» п. 185.1 ПКУ).

Таким чином, обов’язок зі сплати ПДВ виникатиме, якщо місце постачання послуг — на митній території України.

Для рекламних послуг місцем постачання є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання (пп. «б» п. 186.3 ПКУ).

Для консультацій з питань інформатизації місцем постачання також є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання (пп. «в» п. 186.3 ПКУ).

Отже, у разі експорту зазначених послуг місце постачання розташоване поза межами митної території України. Тож такі послуги не оподатковуються ПДВ.

Якими документами оформляється ця угода на підтвердження експорту?

Якщо коротко, то згідно з ч. 2 ст. 6 Закону про ЗЕД зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями чи в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойса), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Акт наданих послуг у ЗЕД

Однією з обов’язкових умов при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є наявність документа, який оформляється безпосередньо після виконання (надання) конкретних робіт (послуг).

У більшості випадків таким документом є акт виконаних робіт (наданих послуг).

Акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції.

Форма акта виконаних робіт (наданих послуг) є стандартною. Також суб’єкт господарювання може розробити особисто зручний для застосування бланк акта, який повинен відповідати вимогам Закону про бухоблік.

Так, відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік первинні облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

— назву документа (форми);

— дату складання;

— назву підприємства, від імені якого складено документ;

— зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно зі ст. 19 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» міжнародні двосторонні договори України укладаються державною мовою та мовою іншої сторони, якщо інше не передбачено таким міжнародним договором.

Міжнародні багатосторонні договори укладаються мовами, погодженими сторонами.

Як і договір (контракт) зовнішньоекономічної діяльності, акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Як правило, акт про надання послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності оформляють двома мовами — українською та мовою країни нерезидента (або англійською). При цьому акти виконаних робіт (наданих послуг), які складені іноземною мовою, мають бути перекладені українською мовою. Переклад засвідчується підписом особи, яка здійснила переклад, справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у валюті, в якій мають здійснюватися розрахунки відповідно до контракту, та одночасно в національній валюті.

Своєю чергою, підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України (ст. 5 Закону про бухоблік).

Для відображення операції в іноземній валюті у валюті звітності потрібно її вартість перерахувати із застосуванням валютного курсу, встановленого НБУ на дату оформлення акта виконаних робіт.

Загальнодоступний інформаційний ресурс ДПСУ

Яка звітність щодо ЗЕД?

Чинним законодавством спеціальної звітності щодо ЗЕД не передбачено.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
  • Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
  • Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.1991 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Автор: Олександр Золотухін

До змісту номеру