ПДФО
Відповідно до ст. 64 ГКУ, підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Уповноваженим сплачувати ПДФО за своїм місцезнаходженням, відповідно до пп. 168.4.4 ПКУ, є відокремлений підрозділ. Але у податківців своя позиція, яку вони викладають у роз’ясненнях, зокрема у ЗІР, підкатегорія 103.07, прирівнюючи структурні підрозділи до відокремлених.
Роз’яснюють податківці
Запитання
До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО ВПП, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах України або/та районах міста, де працюють наймані працівники такого платника?
Відповідь
Якщо платник податку, який перебуває на обліку в міжрегіональному управлінні ДПС (основне місце обліку), має об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, що розташовані на територіях адміністративно-територіальних одиниць, відмінних від основного місця обліку, зокрема власні та/або орендовані приміщення, в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то такий платник податку зобов’язаний стати на облік за місцем розташування таких об’єктів (неосновне місце обліку) у відповідних головних управліннях ДПС в областях, м. Києві, подавши заяву про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку, та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.
ЗІР, підкатегорія 103.07
Відокремлені підрозділи завжди розташовуються окремо від юрособи, тобто мають свою адресу місцезнаходження, а структурні — не завжди.
Статтею 64 БКУ визначено склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 64 БКУ ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом — юрособою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом), зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізособі.
Тож податківці виходять не з того, який саме це підрозділ за своєю суттю згідно з ГКУ — структурний чи відокремлений, а виключно з його розташування, що випливає з принципів розподілу ПДФО між бюджетами різних територіальних громад: де працюють люди, там і сплачується податок. Тож, аби під час перевірок не доводити в суді протилежну думку, радимо дотримуватися позиції податківців.
Як уже було сказано вище, відповідно до ч. 2 ст. 64 БКУ ПДФО зараховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) підрозділів в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізособі.
Абзацом 3 пп. 168.4.3 ПКУ передбачено: у разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юрособа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
З огляду на вищевикладене ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) у різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.
Форма №20-ОПП
Згідно з п. 63.3 ПКУ, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юросіб, відокремлених підрозділів юросіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їхніх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку), у порядку, встановленому наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588.
Так, п. 7.1 розд. VII Порядку №1588 визначено: якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Тобто юрособа повинна подати ф. №20-ОПП для взяття на облік структурного підрозділу за його місцезнаходженням.
Об’єднана звітність
Пунктом 3 розд. ІІ Порядку №4 встановлено, що об’єднану звітність подають до контролюючих органів за основним місцем обліку.
Якщо відокремлений підрозділ юрособи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунків із застрахованими особами для сплати ЄСВ на небюджетні рахунки, то додаток 1 об’єднаної звітності за працівників такого підрозділу подає юрособа (разом із працівниками, які у нього працюють) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Також такі працівники потраплять до рядків 101 — 110 у складі загальної кількості працівників юрособи.
Також юрособа за працівників підрозділу подає окрему об’єднану звітність із зазначенням у рядку 032 додатка 4ДФ коду за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць і територій територіальних громад за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. Це випливає з пп. 1 п. 4 розділу IV Порядку №4.
Тобто підприємство, яке має структурний підрозділ, мусить сформувати і подати два додатки 4ДФ:
1) один — за головне підприємство із зазначенням у рядку 032 його коду Кодифікатора за місцем обліку та з відображенням інформації за працівниками, які працюють на головному підприємстві та у структурному підрозділі;
2) другий — щодо працівників підрозділу із зазначенням у рядку 032 коду Кодифікатора підрозділу за його місцезнаходженням та з відображенням у табличній частині додатка 4ДФ нарахованих доходів працівників та сум утриманих/сплачених із них ПДФО та ВЗ1.
1 Також див. консультації податківців: https://svp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/539345.html та https://vl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467253.html.
Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку №4, додаток 5 подається платником єдиного внеску, якщо протягом звітного періоду, зокрема, особу переміщено з одного структурного підрозділу до іншого, переведено на іншу постійну посаду або роботу у того самого платника єдиного внеску.
Тобто інформацію про переведення працівника до іншого структурного підрозділу відображають у кварталі, в якому сталася подія, в додатку 5 об’єднаної звітності, бо додаток 5 — це єдиний додаток, який заповнюють один за квартал без помісячного розподілу, одним рядком.
Отже, факт переведення працівника до іншого структурного підрозділу відображатимуть у додатку 5 об’єднаної звітності таким чином:
- у графі 07 — код категорії особи «1 — основний працівник» або «2 — сумісник»;
- у графі 10 — дата початку роботи в структурному підрозділі;
- у графі 12 зазначають «1 — так» — переведено до іншого структурного підрозділу;
- у графі 16 — документ про переведення (наказ №... від...);
- у графах 13 — 15 зазначають професійну назву роботи, код КП та посаду;
- графи 05, 06, 08, 09, 11 заповнюють у звичайному порядку;
- графи 17, 18, 19, 20 не заповнюють.
Нормативна база
- БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. №2456-VI.
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Порядок №4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4 (у редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 р. №773).
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588.