Перекваліфікувати зарплату у нецільову благодійну допомогу — справа проста, а от щодо її оподаткування є питання. З’ясуймо.
Насамперед рішення про надання працівникам нецільової благодійної допомоги роботодавець може прийняти самостійно, а може й на підставі заяв від працівників. У будь-якому разі видається наказ керівника про надання працівникам нецільової благодійної допомоги.
Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2022 році — 3470 грн).
Тож якщо сума нарахованого авансу — в межах 3470 грн, то її можна перекваліфікувати в нецільову благодійну допомогу без оподаткування. Сума перевищення нецільової допомоги над зазначеним розміром є базою утримання податку на доходи фізосіб і військового збору. Позаяк нецільова благодійна допомога, яка має разовий характер, не належить до основної або додаткової зарплати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, то вона не є базою для нарахування ЄСВ (п. 14 розділу І Переліку №1170).
У ситуації, що розглядається, нецільова благодійна допомога буде виплачена всім працівникам (бо всім працівникам 24 лютого виплачено аванс), тож вона може бути тільки оподатковуваною, тобто з усієї суми потрібно утримати й податок на доходи фізосіб, і військовий збір.
Також потрібно буде нарахувати ЄСВ, бо нецільова благодійна допомога матиме систематичний характер у разі виплати всім працівникам, тобто вона перестає бути разового характеру, порушується виконання пп. 2.3.3 Інструкції №5. Про це свого часу надавав роз’яснення ПФУ у листі від 08.02.2012 р. №2929/03-30.
Щодо нарахування ЄСВ на суми матеріальної допомоги
Пенсійний фонд України розглянув листа щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми матеріальної допомоги і повідомляє.
Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за №114/8713.
Відповідно до підпункту 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, у розмірах, передбачених нормативно-правовими актами, або визначена у колективному договорі підприємства, що надається працівникам як за умови подання заяви, так і без неї (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом), відноситься до заробітної плати, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.
Відповідно до пункту 14 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. №1170, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується на матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, незалежно від того, скільки разів на рік працівнику виплачується зазначена допомога. Тобто допомога була надана у непередбачених (екстрених) випадках, коли необхідність її отримання виникла раптово, за умови подання заяви, а її розмір визначався адміністрацією підприємства. Належність матеріальної допомоги до пункту 14 розділу I Переліку підтверджується змістом заяви особи або змістом наказу, у яких зазначена підстава для надання цієї матеріальної допомоги.
Іншого чинним законодавством не передбачено.
Директор Департаменту надходження доходів В. ЛИТВИНЕНКО
Лист Пенсійного фонду України від 08.02.2012 р. №2929/03-30
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.