Чи потрібно сторонам реєструватися платниками акцизного податку?
Відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ, реалізація пального для потреб розділу VI ПКУ — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, в разі використання пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
З цього визначення виходить, що міська рада повинна була б реєструватися платником акцизного податку та мати акцизний склад.
Проте на час дії воєнного стану є виняток: не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею, зокрема, органам місцевого самоврядування. Тобто міська рада може отримати пальне без реєстрації платником акцизного податку.
Воєнний стан: коли передача пального не є реалізацією?
На період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:
— операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;
— операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
— операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Далі, з погляду комунального підприємства, яке використовує отримане пальне у своїй звичайній діяльності, теж немає необхідності реєструватися платником акцизного податку, бо ці операції не містяться в переліку об’єктів оподаткування акцизним податком у ст. 213 ПКУ — воно не реалізує пальне, а використовує його у своїй діяльності.
Тож для комунального підприємства це пальне буде безоплатно отриманими активами.
Як оприбуткувати безоплатно отримане пальне?
Умови, за яких запаси визнаються активом, зазначено у п. 5 НП(С)БО 9: це перспектива отримання економічних вигід від їх використання та достовірна інформація про їх вартість. Визначення активу наведено у п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» — це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, спричиниться до отримання економічних вигід у майбутньому.
Згідно з п. 5 НП(С)БО 15, дохід визнається у разі збільшення активу, при якому також відбувається зростання власного капіталу, за умови що оцінку доходу може бути достовірно визначено. У разі безоплатного отримання запасів відбувається збільшення активів підприємства-одержувача. А позаяк при цьому не виникають зобов’язання з оплати чи будь-яка інша компенсація вартості таких запасів, то збільшується розмір власного капіталу підприємства. При безоплатному отриманні запасів сума доходу визначається згідно з п. 21 НП(С)БО 15 — у сумі їх справедливої вартості. Ця сама справедлива вартість формує і первісну вартість запасів згідно з п. 12 НП(С)БО 9, з урахуванням витрат, яких підприємству довелося зазнати у зв’язку з таким отриманням (послуги доставки, доведення запасів до стану, придатного до використання, тощо). Справедливу вартість активу визначено у п. 4 НП(С)БО 19: це сума, за яку можна продати актив у звичайних умовах на певну дату.
У цьому випадку нескладно визначити справедливу вартість пального: це може бути або вартість пального, за якою міська рада його придбала і передає комунальному підприємству, або вартість пального на підставі ринкових цін на дату його передання комунальному підприємству, якщо міська рада сама отримала пальне безоплатно.
У бухгалтерському обліку комунального підприємства отримане пальне оприбутковують за дебетом субрахунку 203 у кореспонденції з кредитом субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів».
Списують безоплатно отримані запаси за загальними правилами — зі списанням їх вартості з субрахунку 203 до складу витрат звичайної діяльності комунального підприємства.
Для потреб оподаткування податком на прибуток коригування фінрезультату в разі безоплатного отримання запасів не передбачено. Дохід виникає при оприбуткуванні запасів, а при їх використанні виникають витрати.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73.
- НП(С)БО 9 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.1999 р. №246.
- НП(С)БО 15 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.1999 р. №290.
- НП(С)БО 19 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. №163.