• Посилання скопійовано

Оплата роботи у вихідні дні на час воєнного стану

Згідно зі ст. 6 Закону №2136, у період дії воєнного стану не застосовуються норми статей 71 — 73 КЗпП, а за ст. 14 — призупинено дію ст. 44 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Чи є це категоричною забороною? Чи може підприємство самостійно прийняти рішення про оплату праці в подвійному розмірі у вихідний день? Чи може підприємство проводити відрахування до профспілки?

Оплата праці

Закон №2136 встановив додаткові правила на час війни. Так, у ч. 6 ст. 6 Закону №2136 зазначено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. 1 ст. 65, ч. 3 — 5 ст. 67 та ст. 71 — 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП.

Держпрацi в Одеськiй областi зазначила, що у період дії воєнного стану не діють вищезазначені статті КЗпП України. Отже, немає офіційних святкових та неробочих днів. Тож за правилами, встановленими Законом №2136, під час війни працівники мають працювати в понеділок 25 квітня 2022 р. з оплатою праці як у звичайний (не святковий) робочий день.

До війни ст. 72 КЗпП передбачала, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

А в період воєнного стану роботодавець не має обов’язку надавати інший день відпочинку чи оплачувати у подвійному розмірі. Є обов’язок оплачувати за тарифом.

Поряд з цим роботодавець з власної ініціативи може надавати інший день відпочинку чи оплачувати у подвійному розмірі.

Законом №2136 не запроваджено жодних обмежень на оплату понаднормових годин працівникам — вони, як і раніше, оплачуються у подвійному розмірі.

Відрахування на користь профспілок

Також п. 2 ст. 14 Закону №2136 на період дії воєнного стану тимчасово зупиняється дія ст. 44 Закону про профспілки. Зазначена стаття передбачає відрахування коштів первинній профспілці на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері — за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Але законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості.

Якщо роботодавець проводить ще й утримання профвнесків із зарплати працівників, зазначимо таке.

Статтею 42 Закону про профспілки передбачено обов’язок роботодавця щодо створення умов діяльності профспілок. Зокрема, в ч. 4 цієї статті зазначено, що за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісяця й безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Отже, позаяк прямої заборони на утримання профвнесків із зарплати працівника на час воєнного стану Законом №2136 не передбачено, то роботодавець і надалі утримує їх, допоки працівник не подасть заяву про припинення таких відрахувань.

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
  • Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
  • Закон про профспілки — Закон України від 15.09.1999 р. №1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Автор: Щербина Світлана

До змісту номеру