Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 10.11.2021 р. №4251/IПК/99-00-21-03-02-06
Щодо податкових наслідків з ПДВ у випадку отримання платником ПДВ помилково перерахованих йому грошових коштів від особи, з якою наявні договірні відносини
Суттєво. У разі отримання коштів від іншої особи, з якою такий платник має договірні відносини, на дату отримання слід визначити ПЗ з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ у випадку отримання платником ПДВ помилково перерахованих йому грошових коштів від особи, з якою наявні договірні відносини, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємцю (постачальнику транспортних послуг) були помилково перераховані кошти за надані послуги з міжнародного перевезення товару, які були повернуті в день отримання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ, складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН регулюються статтями 187 і 201 розділу V Кодексу.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого ЄРПН у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 розділу V Кодексу).
Щодо питань 1 та 3
Отже, у випадку, коли платник податку отримав кошти від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів, то на дату такого отримання платник, відповідно до статей 187 та 201 розділу V Кодексу, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.
При складанні податкової накладної Підприємець повинен у графі 2 такої накладної зазначити безпосередньо опис послуг, що визначені у первинних документах, якими супроводжується їх постачання, а у графі 3.3 — код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікуються такі послуги.
Одночасно на дату повернення коштів, які були перераховані Підприємцю, відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу Підприємець повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів.
Щодо питання 2
Відповідно до підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу, нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів у цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, за умови що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», зі змінами і доповненнями, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути:
— авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
— міжнародна автомобільна накладна (CMR);
— накладна СМГС (накладна УМВС);
— коносамент (Bill of Lading);
— накладна ЦIМ (СIМ);
— вантажна відомість (Cargo Manifest).
У випадку відсутності єдиного міжнародного перевізного документа, що підтверджує здійснення послуг з міжнародного перевезення вантажів, до такої операції застосовується ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків відповідно до пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.