До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 10.11.2021 р. №4251/IПК/99-00-21-03-02-06
Помилкове перерахування — чи виписувати ПН?
В IПК ДПСУ від 10.11.2021 р. №4251/IПК/99-00-21-03-02-06 (див. «ДК» №47/2021) розглянуто питання помилкового перерахування коштів у разі наявності договірних відносин між ініціатором платежу та його отримувачем. Відповідь податківців є дещо парадоксальною, хоча очікувано фіскальною.
У коментованій IПК податківці відповіли на запитання підприємця — постачальника транспортних послуг, якому помилково перерахували кошти за надані послуги з міжнародного перевезення товару, які він повернув у день отримання.
Відповіді стосувалися того, чи потрібно складати податкову накладну та розрахунок коригування на таку помилкову оплату та подальше повернення коштів платнику, а також того, за якою ставкою ПДВ складати таку податкову накладну.
На думку податківців, на помилково перераховані кошти в цьому випадку потрібно скласти податкову накладну, а на суму повернення — розрахунок коригування до такої податкової накладної.
Аргументація податківців
Свою позицію податківці аргументують тим, що у підприємця з платником коштів «наявні договірні відносини», а далі наводять стандартний перелік норм ПКУ, що регламентують виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. Отже, вони зазначають таке:
— об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів згідно з підпунктом «а» п. 185.1 ПКУ, «забувши» послатися на пп. «б» того самого п. 185.1 ПКУ, який визначає послуги як об'єкт оподаткування ПДВ. Але ця помилка не вплине на суть відповіді, наданої податківцями, проте формально відповідь вже не є повною;
— наводять визначення постачання товарів та постачання послуг;
— наводять правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.
Помилковий платіж не відповідає жодній із наведених норм ПКУ. Розгляньмо, що каже ПКУ.
1. ПДВ оподатковуються саме окремі операції з постачання послуг. Тобто ми розглядаємо кожну господарську операцію окремо, а не «договірні відносини» загалом. Ми дивимося на отриманий платіж і визначаємо, чи оподатковується він ПДВ, незалежно від того, чи маємо договірні відносини з платником, чи ні. Наприклад, ФОП-перевізник має договірні відносини з постійним клієнтом, який регулярно замовляє у нього послуги перевезення. I ось раптом клієнт помиляється і переказує цьому ФОПу платіж, який призначався для іншого постачальника, наприклад, із призначенням платежу «За меблі згідно з рахунком №12 від 17.11.2021 р.». А цей ФОП не має ані меблів, ані виписаного рахунка №12 від 17.11.2021 р. Тож має цей ФОП-перевізник «договірні відносини» з цим клієнтом щодо продажу меблів чи ні? А якщо ФОП отримає повторний платіж від клієнта (з посиланням на рахунок або договір, який вже був повністю сплачений)? Чи сума платежу очевидно перевищує суму договору? Ось такі дива щодо логіки «договірних відносин».
2. Податкові зобов'язання виникають, зокрема, на дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню. У нашому попередньому прикладі меблі підлягають постачанню? Ні. Це оплата за меблі? Ні. Це оплата за послуги перевезення? Ні. То чи виникають податкові зобов'язання при отриманні такого платежу? Теж ні. Або інший наш приклад: ФОП-перевізник отримав помилковий платіж від постійного клієнта за послуги перевезення, які він не постачатиме цьому клієнтові (припустімо, клієнт випадково повторив минулий платіж, але тепер він послуг перевезення не потребує). Тож це «оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню» чи ні? Адже послуги «не підлягають постачанню», бо вони не будуть надані.
Далі податківці пишуть: «При складанні податкової накладної Підприємець повинен у графі 2 такої накладної зазначити безпосередньо опис послуг, що визначені у первинних документах, якими супроводжується їх постачання». А якщо ФОП отримав платіж за послуги, які не постачатимуться і, відповідно, на них у принципі не може бути таких первинних документів (оскільки платіж був помилковим, факту постачання у нас взагалі не буде)? Звідки брати опис «послуг»? Ну добре, якщо рахунок усе-таки був складений, але він був помилково або зайво оплачений, то візьмемо номенклатуру з нього. Хоча і це, на думку автора, неправильно. Адже якщо рахунок уже був повністю сплачений, то його номенклатуру до подальших платежів застосовувати не можна (навіть якщо платник помилково на цей рахунок послався). А якщо в призначенні платежу написано «за меблі»? Звідки ФОПу-перевізнику взяти опис цих меблів для складання податкової накладної? Знову запитання, на які немає відповідей.
Тож доходимо очевидного висновку: помилковий платіж не є операцією постачання товарів чи послуг у будь-якому разі незалежно від того:
— чи є договірні відносини між сторонами, чи немає — ми розглядаємо кожен платіж окремо від інших відносин. Можна сказати так: навіть якщо між одержувачем платежу і платником є укладені договори, кожен одержаний платіж треба розглядати з точки зору того, чи передбачений він яким-небудь із цих договорів;
— чи постачає отримувач такі товари чи послуги, які фігурують у призначенні помилкового платежу, чи не постачає. Головний факт — чи буде платіж закритий послугами, чи ні. Помилковий платіж не буде закритий послугами, тобто друга подія не планується;
— чи повернуто платіж як помилковий (про що просив платник), чи ні. Зрозуміло, встановити, чи був платіж помилковим і чи треба його повертати (чи зарахувати в рахунок інших зобов'язань за бажанням платника), треба якнайшвидше!
Отже, бачимо, що норми ПКУ не передбачають складання податкової накладної на операції, які за своєю природою не є операціями постачання товарів чи послуг, тому що це просто неможливо зробити.
Щодо ставки ПДВ
I насамкінець — питання щодо ставки, за якою слід складати таку податкову накладну та розрахунок коригування на помилковий платіж за послуги міжнародного перевезення, як хочуть податківці. Міжнародне перевезення оподатковується за ставкою 0%, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. У разі якщо перевізник отримує належні попередні оплати за послуги, які він надаватиме (оплата за послуги, які підлягають постачанню), він складатиме податкову накладну за ставкою 0%, тому що знає, що перевезення буде здійснено і єдиний міжнародний перевізний документ буде оформлено.
А в разі отримання помилкового платежу який же буде «міжнародний перевізний документ», якщо самого перевезення не буде? Жодний. Тому виходить, що податкову накладну на помилковий платіж слід складати за ставкою 20%, а потім у той самий день робити розрахунок коригування? А якщо податкову накладну заблокують? Тоді доведеться відображати в декларації суму ПДВ до сплати за заблокованою податкової накладною, яку можна буде відкоригувати тільки після розблокування податкової накладної та реєстрації до неї розрахунку коригування.
То що робити?
Взагалі, якщо діяти за приписами податківців у цій IПК, то можна отримати проблеми на рівному місці.
Але самі ж податківці написали в коментованій IПК: «Платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом».
Ось ми і визначили сутність помилкового платежу: він не відповідає визначенню оподатковуваної ПДВ операції, і тому на нього не потрібно складати податкову накладну, а отже, і розрахунок коригування до неї при поверненні платежу.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»