Засновникові надано безвідсоткову ПФД. Частину готівки він використав для розрахунку з постачальником продукції, сплачував як готівкою, так і через термінал. Підтвердні документи надано до бухгалтерії (чеки банкомата, квитанції прибуткових ордерів), складено авансовий звіт. Чи можна такі кошти зарахувати на погашення ПФД?
Згідно з пп. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно з п. 1 ст. 1046 ЦКУ визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду і такої самої якості.
При цьому договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладають у письмовій формі, якщо позикодавцем є юрособа (ст. 1047 ЦКУ).
Тобто одна сторона — підприємство може надавати кошти другій стороні: працівнику, засновнику чи іншій фізособі.
Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги (п. 1 ст. 601 ЦКУ).
Після закінчення строку дії договору позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду і такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ).
Згідно з ч. 3 ст. 1049 ЦКУ позика вважається повернутою у момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
З наведеного випливає, що у договорі позики має бути чітко визначено, що саме позикодавець передає позичальнику. I, власне, якщо за договором позики позичальник отримує кошти, то й повернути позикодавцю він повинен саме кошти, а не замінювати їх на продукцію. Отже, додатком до договору не можна замінити грошової заборгованості на товарну. I взагалі у договорі грошової позики не варто зазначати, що є можливість заміни грошової заборгованості на товарну.
Тож повернення поворотної фінансової допомоги має відбуватися у грошовій формі. Тому вважаємо, що ситуація, зазначена в запитанні, де підприємство хоче зарахувати на погашення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги кошти, які повертає засновникові за придбану ним продукцію у постачальника, — є можливою, бо розрахунок здійснюватиметься в грошовій формі.
Тобто для підприємства буде така послідовність операцій:
1) видача засновникові безвідсоткової поворотної фінансової допомоги;
2) оприбуткування придбаної засновником продукції у постачальника;
3) нарахування коштів, які належить повернути засновникові за придбану продукцію, та проведення взаємозаліку погашення поворотної фінансової допомоги цими коштами. Або як варіант — повернути засновникові витрачені ним кошти за придбану продукцію для підприємства, які він надалі внесе на поточний рахунок підприємства з призначенням платежу «повернення (часткове повернення) безвідсоткової ПФД».
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»