Мінсоцполітики в листі від 01.07.2021 р. №3637/0/290-21/45 (див. «ДК» №35/2021) розповіло про правила зарахування до страхового стажу періоду звільнення ФОПа 1-ї групи від сплати ЄСВ у 2021 році. На думку міністерства, з метою нарахування лікарняних та декретних такі місяці вилучаються зі страхового стажу. А ФОП, який не сплатив ЄСВ, не є застрахованою особою у місяці несплати.
Карантинні пільги з ЄСВ
Перш ніж аналізувати думку Мінсоцполітики з такого важливого для багатьох ФОПів питання, нагадаємо, про які пільги йдеться.
Як відомо, ФОПи — платники єдиного податку 1-ї групи звільнялися від сплати ЄСВ за січень — травень 2021 року. Відповідно вони сплачували ЄСВ за II квартал тільки за червень 2021 року в розмірі 1320 грн.
А в 2020 році через карантин усіх ФОПів звільнили від сплати ЄСВ за себе за три місяці — березень, квітень, травень.
Але це, так би мовити, тимчасові пільги. Позаяк вони спричинені карантином. I їх не треба плутати з постійно діючими пільгами.
Так, наприклад, з 1 січня 2021 року самозайняті особи (ФОПи, фізичні особи, які здійснюють незалежну профдіяльність, члени фермерського господарства), які перебувають на загальній системі оподаткування, можуть не сплачувати за себе ЄСВ у разі відсутності прибутку.
Тобто, якщо ФОП не отримав доходу (прибутку) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування ЄСВ. I сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Якщо у певному місяці (або навіть році) оподатковуваного ПДФО та ВЗ чистого доходу самозайнята особа не матиме, то має право не визначати базу нарахування ЄСВ, а отже, і не платити ЄСВ за такий період. Проте слід пам'ятати про правило: немає сплати ЄСВ — немає і страхового стажу за цей період!
А ще з 1 січня 2021 р. ФОП або фізособа, яка здійснює незалежну профдіяльність, які перебувають у трудових відносинах, мають право не платити ЄСВ за себе. За умови що роботодавець сплатив за них ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок.
Якщо роботодавець сплатив ЄСВ, але менше від мінімального страхового внеску, то такі самозайняті особи ЄСВ платитимуть. Проте менше, ніж зазвичай.
Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив страховий внесок за таких осіб у розмірі, меншому за мінімальний страховий внесок, бази нарахування, але не більше ніж максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. I сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, можлива абсолютно легальна ситуація, коли ФОП ЄСВ за себе не сплачує. А що в цей момент відбувається з його страховим стажем?
Коли йдеться про постійно діючу пільгу, то несплата ЄСВ означає відсутність страхового стажу за місяці, за які ЄСВ не сплачено. А от для карантинних пільг зробили виняток.
Щодо пільг 2020 року ситуація є такою. Згідно із Законом №533 та Законом №591 березень — травень 2020 року включаються до страхового стажу та вважається, що ЄСВ було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів. Але така зміна внесена лише до Закону №1105.
Отже, для пенсій страховий стаж у ФОПа за ці місяці буде. А ось для решти фондів — ні. I це одразу створило проблеми, зокрема, з отриманням ФОПами допомоги з часткового безробіття на себе. Адже, щоб отримати таку допомогу, треба сплачувати ЄСВ принаймні 6 місяців до дати початку припинення/скорочення діяльності.
А ось ФСС на початку карантину вирішив бути поблажливим до ФОПів. I надав роз'яснення, що ФОПи, які тимчасово звільнені від сплати ЄСВ з метою їх підтримки на період дії протиепідемічних заходів, а також частково безробітні і надалі вважаються застрахованими у ФСС особами.
Роз'яснює ФСС
Фізичні особи — підприємці і самозайняті особи, які тимчасово звільнені від сплати ЄСВ з метою їх підтримки на період дії протиепідемічних заходів, а також частково безробітні продовжують вважатись застрахованими у Фонді соціального страхування України особами.
Такі особи мають право на усі виплати та послуги від Фонду, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зокрема, допомогу по тимчасовій втраті працездатності в разі хвороби або травми, а також компенсацію втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19 на підставі відповідних лікарняних листків.
При обчисленні середньоденного доходу для визначення розміру допомоги від ФССУ період звільнення від сплати єдиного внеску вважається невідпрацьованим з поважних причин. Ці місяці не включаються у розрахунковий період.
Однак період часткового безробіття не належить до поважних причин і не виключається з розрахункового періоду. При обчисленні середньоденної заробітної плати для таких осіб враховують нараховану заробітну плату, з якої сплачено ЄСВ.
При цьому не включається до суми заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата, допомога по частковому безробіттю, яка на період карантину надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.
Щодо пільги 2021 року, то право на отримання допомоги від ФСС у ФОПів 1-ї групи підтвердила, як не дивно, ДПС.
Проте, як ми з'ясуємо далі, Мінсоцполітики має іншу думку.
ФОП: право на отримання лікарняних та декретних
...згідно з п. 9-10 розд. VIII Закону про ЄСВ у зв'язку з карантином всі ФОПи мали право не сплачувати ЄСВ за березень, квітень, травень 2020 року та додатково платники єдиного податку за грудень 2020 року — травень 2021 року. Проте відповідно до п. 14-5 розділу XV Закону №1058 такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів. Враховуючи зазначене, такі ФОПи мають право за вказані періоди отримати соціальні виплати.
Що роз'яснило Мінсоцполітики?
У коментованому листі Мінсоцполітики приділило увагу проблемі фінансування лікарняних та декретних фізосіб-«єдинників» 1-ї групи через звільнення від сплати ЄСВ за грудень 2020 року та січень — травень 2021 року.
Фахівці звернули увагу на норми Закону №1105, бо окремих правил щодо зарахування місяців звільнення від ЄСВ до страхового стажу законодавством не встановлено.
Зокрема, право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), заняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом (ст. 19 Закону №1105).
Однією з умов отримання матеріального забезпечення за кошти Фонду є сплата єдиного внеску в розмірах та у строки, визначені Законом про ЄСВ.
Висновок міністерства такий: якщо у місяці настання страхового випадку фізособа-підприємець не сплатила єдиного внеску, така особа втрачає статус застрахованої особи, а отже, і право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону №1105 за кошти Фонду соціального страхування України.
Тобто виходить, що у разі хвороби та настання часу отримання допомоги по вагітності та пологах у грудні 2020 року та січні — травні 2021 року фізособи-«єдинники» не мали права на фінансування від ФСС. В інших місяцях 2021 року при своєчасній сплаті ЄСВ у фізосіб-«єдинників» 1-ї групи виникатиме право на фінансування.
Але які наслідки матиме такий висновок для підприємців і для Фонду, наразі невідомо. Адже йдеться про місяці, які вже давно минули і протягом яких ФСС виплачував ФОПам 1-ї групи суми певних допомог. I що ж, їх тепер повертати? Навряд чи.
Найімовірніше, якщо ФСС і погодиться з таким роз'ясненням, то воно застосовуватиметься на подальші випадки нарахування і виплати допомоги. I місяці несплати ЄСВ просто вилучатимуть із розрахункового періоду, якщо вони до нього потраплятимуть.
Проте ані порядку нарахування лікарняних та декретних за таких умов, ані прикладу фахівці Мінсоцполітики в коментованому листі не наводять. З'ясуймо ці питання самостійно.
Приклад нарахування лікарняних
Звернімося до Закону №1105 та Порядку №1266, адже саме ними встановлено правила для нарахування лікарняних.
Щодо лікарняних підприємцю слід пам'ятати, що вони поділяються на два види:
— оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності;
— допомога з тимчасової непрацездатності.
Різниця в тому, що перші 5 днів оплачує роботодавець. Підприємець роботодавців, як правило, не має (інакше він отримує лікарняні та декретні за місцем роботи і до ФСС самостійно не звертається).
Отже, у разі хвороби підприємця ФСС виплачує лікарняні починаючи з 6-го календарного дня непрацездатності.
Суми допомоги підприємець розраховує самостійно та зазначає їх у заяві-розрахунку (форма якого є додатком до Порядку №12).
Розраховуємо допомогу за формулою:
Д = ДВ х К,
де: Д — сума допомоги;
ДВ — денна виплата;
К — кількість календарних днів непрацездатності, які оплачує ФСС.
Денна виплата розраховується так:
ДВ = Дсер х С : 100,
де: Дсер — розмір середньоденного доходу;
С — відсоток оплати.
Середньоденний дохід розраховують, поділивши дохід, з якого сплачено ЄСВ у розрахунковому періоді (12 календарних місяців), на кількість календарних днів здійснення підприємницької діяльності в розрахунковому періоді. Останнє — це номінальний показник, адже ні вихідних, ні неробочих днів підприємець не має (вони гарантовані КЗпП для найманих працівників). По суті, це кількість календарних днів за такі місяці, в яких підприємець провадив діяльність.
Відсоток оплати при цьому залежить від загального страхового стажу підприємця.
Нагадаємо!
За ст. 24 Закону №1105 допомога виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
— 50% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років, або, якщо йдеться про карантинні ізоляцію або обсервацію, незалежно від розміру страхового стажу;
— 60% — застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п'яти років;
— 70% — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
— 100% — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
— 100% — застрахованим особам, віднесеним до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону «Про донорство крові та її компонентів»; особам, реабілітованим відповідно до Закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 — 1991 років, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
А ось допомога по вагітності та пологах завжди виплачується у розмірі 100% (ч. 1 ст. 26 Закону №1105).
Але місяці (з першого до першого числа), в яких ФОП не сплачував ЄСВ, вилучаються з розрахункового періоду. Таким чином, якщо ФОП сплачує ЄСВ менше ніж 12 місяців через карантин, він обчислює середньоденний дохід за фактичний період сплати ЄСВ.
Приклад Фізособа-«єдинник» 1-ї групи з 1 серпня до 10 серпня 2021 року хворіла. Розрахунковий період для обрахунку лікарняних: серпень 2020 р. — липень 2021 р.
Страховий стаж ФОПа — 10 років. Але у 2020 році та 2021 році ФОП скористався правом на пільги щодо ЄСВ. Відповідно грудень 2020 року та січень — травень 2021 року вилучаються з розрахункового періоду. Тому в розрахунковому періоді залишається лише 6 місяців замість 12 (а кількість календарних днів залишається лише 183).
Дані про отримані доходи ФОП бере зі звітності з ЄСВ (цифри умовні).
Середньоденний дохід = (4723 +5000 + 5000 + 5000 + 6000 + 6000) : (31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 30) = 31723 : 183 = 173,35.
З урахуванням загального страхового стажу: 173,35 х 100% = 173,35 грн.
Сума лікарняних: 173,35 х 4 к. д. = 693,40 грн.
Нормативна база
- Закон №1058 — Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон №533 — Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійс нення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Закон №591 — Закон України від 13.05.2020 р. №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Порядок №12 — Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління ФСС від 19.07.2018 р. №12.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»