Якщо послуга цілком на 100% оплачена через LiqPay, РРО/ПРРО не застосовується. А от якщо клієнт оплатив послугу частково готівкою, а частково через Liqpay, — без реєстратора не обійтися, стверджують податківці в IПК від 29.06.2021 р. №2541/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №35/2021).
Коментована IПК надана ТОВ, яке звернулося із запитом про те, що товариство навчає роботи з медичним обладнанням і планує приймати оплату за ці послуги за допомогою системи LiqPay та готівкою. ТОВ запитує:
— Чи має товариство застосовувати РРО/ПРРО під час розрахункових операцій з оплати надання послуг з навчання за допомогою системи LiqPay?
— Чи має товариство застосувати РРО/ПРРО, якщо оплата здійснюватиметься і готівкою, і LiqPay?
Тобто у першому випадку оплата за послугу здійснюється безготівково за допомогою системи LiqPay у повній сумі вартості послуги. На нашу думку, в цьому разі діє пільга, передбачена п. 14 ст. 9 Закону про РРО1, згідно з якою РРО та/або програмні РРО і розрахункові книжки не застосовуються під час розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Але хоч податківці в коментованій IПК і згадують про цю пільгу, проте наприкінці доходять висновку: якщо послуга цілком оплачена за допомогою LiqPay — її треба провести через РРО/ПРРО.
1 Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Проте, як ми повідомляли раніше, посилаючись на ту саму пільгу, ДПСУ консультувала теж, що при застосуванні LiqPay РРО/ПРРО застосовувати не потрібно. Iз таким ствердженням ми були згодні тоді, такою є наша позиція і зараз.
Хоча НБУ вважає LiqPay сервісом банків, що надається клієнтам для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та послуги (лист від 30.12.2020 р. №57-0009/80572). Ми ж вважаємо таке визначення неоднозначним.
Таким чином, консультації з приводу того, чи застосовувати РРО/ПРРО в такій ситуації, є суперечливими. Тому кожен продавець вирішує, якого роз'яснення дотримуватися, самостійно. Або ж, як у коментованому випадку, отримує власну IПК і діє за нею.
А от у другому випадку, коли частина вартості однієї послуги оплачується готівкою, а частина — безготівково за допомогою системи Liqpay, податківці вважають, що право на пільгу втрачається, адже оплата здійснена не виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Тому обидві часткові оплати слід зареєструвати через РРО.
Що ж, формально автори IПК мають рацію — і все через слово «виключно», яке застосоване у формулюванні п. 14 ст. 9 Закону про РРО. Важко сперечатися з тим, що у разі оплати однієї послуги частково готівкою, а частково — за допомогою системи LiqPay втрачається «виключність» оплати послуги через дистанційні сервіси.
Але СГ теж можуть бавитися у цю гру і розбивати послуги на частини, а потім називати ці частини окремими послугами. Наприклад, у цій ситуації йдеться про таку послугу, як навчання роботи з медичним обладнанням. Якщо, приміром, клієнтові потрібна послуга з навчання чотирьох фізосіб протягом двох годин, то таку послугу можна вимірювати різними способами:
— вважати навчання чотирьох осіб протягом двох годин однією послугою (тобто не розбивати на частини);
— вважати однією послугою навчання однієї особи — тоді, якщо навчаються чотири особи, це будуть чотири окремі послуги;
— вважати одиницею послуги одну годину навчання однієї людини — тоді маємо вже вісім послуг.
За таких умов з'являються різні варіанти оплати за ці послуги.
В останньому випадку, якщо оплату за три години навчання буде здійснено готівкою, а оплату за решту п'ять години — через систему LiqPay, то ця друга оплата вже буде самостійною оплатою за інший обсяг послуг (п'ять годин) і буде здійснена виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
I тоді першу оплату слід реєструвати через РРО/ПРРО як готівкову оплату трьох годин навчання, а на другу поширюється звільнення відповідно до п. 14 ст. 9 Закону про РРО.
У першому ж випадку, якщо вважати, що навчання чотирьох осіб протягом двох годин — це одна неподільна послуга, і частину її вартості буде оплачено готівкою, а іншу частину — через систему LiqPay, то цю часткову оплату через LiqPay потрібно буде зареєструвати через РРО/ПРРО так само, як і готівкову.
Ясна річ, що всі ці «формальності» слід оформити документально, зокрема затвердити номенклатуру та ціну одиниці послуг наказом керівника підприємства.
Позиція Нацбанку
<...> Маємо зазначити, що відповідно до Закону про РРО розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
З огляду на це вважаємо, що розрахунки за товари (послуги), що були здійснені шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку платника без використання електронного платіжного засобу на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО.
<...>
Разом з цим, на нашу думку, у разі здійснення розрахунку у безготівковій формі (переказ коштів з рахунку платника на рахунок отримувача без використання електронного платіжного засобу за місцем реалізації товарів/послуг) суб'єкт господарювання, що продає товар / надає послугу, не зобов'язаний використовувати реєстратор розрахункових операцій.
Лист НБУ від 24.04.2020 р. №57-0009/20338
Випадки, коли РРО/ПРРО не застосовується
Також у коментованій IПК податківці нагадали й деякі інші випадки, коли РРО/ПРРО може не застосовуватися.
А саме: при здійсненні товариством розрахунків із покупцями «виключно у безготівковій формі»:
— шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку;
— шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі онлайн-банкінг) з використанням реквізитів рахунку, зазначених відповідно до Національного та міжнародного стандартів IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010;
— у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.
Зверніть увагу, що в перших двох випадках кошти надходять від самого платника без участі еквайра і тому не є розрахунковими операціями для отримувача, а у третьому випадку РРО/ПРРО не застосовується за нормами Закону про РРО.
У разі оплати в інший спосіб, зокрема здійснення клієнтом оплати із застосуванням електронного платіжного засобу (далі — ЕПЗ), тобто платіжної картки, чи готівкою, у суб'єкта господарювання виникає обов'язок під час розрахункових операцій застосовувати РРО/ПРРО із зазначенням у розрахунковому документі способу оплати.
I нарешті ми бачимо в IПК логічний висновок про те, що саме еквайрингові операції є розрахунковими операціями для потреб застосування РРО: якщо товар оплачується за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок товариства надходитимуть від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори. Саме про це ми писали у статті «РРО та безготівкові платежі» в «ДК» №45/2020: безготівкова, але розрахункова операція (тобто операція, яку треба провести через РРО/ПРРО!) виникає лише тоді, коли отримувач платежу (торговець) укладає договір з еквайром і отримує через нього вхідні платежі від покупців (клієнтів).
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»