Зміни, внесені до ПКУ законами №466, №786, №962, №1072 і №1117 щодо податку на прибуток, потребували внесення відповідних змін і до декларації з цього податку. Отже, зустрічайте — нова форма декларації зі змінами, внесеними Наказом №317!
Оновлена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств зі змінами за Наказом №317 набрала чинності з 17 серпня 2021 року.
Відповідно до п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності слід застосовувати для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Отже, вперше за оновленою формою декларації з податку на прибуток треба буде звітувати за IV квартал 2021 року.
Але це за законом, а ДПС свою думку щодо першого застосування цієї форми ще не наводила. А ні для кого не таємниця, що якщо зміни, внесені до декларації, є дуже важливими і податківці бажають почати їх застосовувати вже тепер, то вони, всупереч закону, пришвидшують застосування нової форми звіту. Тож почекаймо на їхні роз'яснення. А наразі розглянемо, які ж зміни внесено.
Зміни у додатку РI
У додатку РI додано кілька нових рядків щодо різниць, на які збільшується та зменшується фінрезультат до оподаткування, та вилучено один уже не актуальний показник.
Зміни у рядках щодо різниць, на які збільшується фінрезультат:
— вилучено рядок 3.1.14 щодо витрат, понесених платником податків під час операцій із нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (а сам пп. 140.5.15 ПКУ, яким встановлювалася ця різниця, не актуальний ще з 01.01.2021 р.);
— натомість до рядка 3.1.14 додано нову різницю щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, пов'язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше від суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (через підпункт 140.5.16 ПКУ, який діє з 23.12.2020 р.).
Додано рядки щодо різниць, на які зменшується фінрезультат:
— у рядку 3.2.6 відображатимуть суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (через підпункт 140.4.8 ПКУ, що діє з 23.12.2020 р.);
— у рядку 4.2.22 — суму отриманої одноразової компенсації суб'єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, який діє з 10.12.2020 р.);
— у рядку 4.2.23 — суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 23 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 24 підрозділу 10 розділу XX Кодексу і включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, який діє з 10.12.2020 р.).
Як бачимо, дві нові різниці (одна на збільшення, друга на зменшення фінрезультату) застосовуватимуть лише ті, хто отримував гранти від бюджету. А ці різниці спрямовані на те, щоб анулювати вплив доходів та витрат, визнаних за рахунок таких грантів, на об'єкт оподаткування (на суму визнаних у бухобліку витрат фінрезультат збільшується, а на суму визнаних доходів — зменшується).
Наступну різницю застосовуватимуть лише ті, хто отримував одноразову бюджетну компенсацію під час карантину. Нагадаємо, що Закон №1071 ми розглядали ще на стадії законопроєкту в статті «Одноразова «карантинна» допомога» в «ДК» №50/2020. I юрособам із нього перепадала одноразова компенсація в розмірі середнього значення сплачених сум ЄСВ за десять місяців, що передували набранню чинності цим Законом. Якщо ви цю допомогу отримали і включили її до доходу, завдяки внесеній зміні зможете показати в декларації зменшення фінрезультату на суму такого доходу.
Що ж до останньої зміни, то вона стосується одноразової акції зі списання штрафів та пені, яке проводила держава.
Нагадаємо, що у разі якщо платники податків погасили у повному обсязі коштами протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом №1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та сплатили поточні податкові зобов'язання у повному обсязі, то штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
I хоча ця «амністія» мала винятки , проте було списання, яке стосувалося всіх: податківці мали без подання заяви платником податків провести списання податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені), сукупний розмір якого за всіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Зверніть увагу!
Списання штрафів та пені не стосувалося:
— великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 ПКУ;
— осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
— осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
— банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
— осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
— осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
У бухгалтерському обліку очевидно, що сума списаного податкового боргу, штрафу та пені потрапляла до доходу платника податків. А в податковому обліку вплив такого доходу на фінрезультат анулювався за рахунок його збільшення. I ось це збільшення треба відображати у новому рядку 4.2.23 додатка РI.
Зміни у додатку АМ
Додаток АМ після рядка за кодом А17 доповнено новим рядком КП такого змісту «Капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (пп. 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України)».
Нагадаємо, що з 23.05.2020 р. для розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до п. 140.2 ПКУ, платник податків зобов'язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.
Але, на нашу думку, врахування цих процентів для потреб п. 140.2 ПКУ та факт заповнення цього рядка КП додатка АМ не змінюють первісної вартості необоротних активів. Тобто вона залишається з урахуванням капіталізованих процентів, і цей окремий облік не впливає на суму амортизації необоротних активів, розрахованої для потреб податкового обліку.
Новий рядок у декларації
Саму декларацію доповнено новим рядком 7.1 — для відображення інформації про постійне представництво, через яке нерезидент провадить діяльність в Україні.
У разі провадження нерезидентом діяльності на території України через постійне представництво в такому рядку зазначають код ЄДРПОУ такого постійного представництва.
А якщо нерезидент провадить діяльність через неакредитований відокремлений підрозділ, в цьому рядку зазначають ідентифікатор об'єкта оподаткування згідно з повідомленням про такий об'єкт оподаткування, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ.
Очевидно, що ця зміна стосується лише постійних представництв нерезидентів, всі інші платники цей рядок не заповнюватимуть.
Зміни у додатку ПН
До додатка ПН внесено зміни щодо можливості відображення інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України, у разі застосування відповідно до ст. 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу.
А саме: до позначки про відсутність статусу юридичної особи додано нові позиції:
— «Повне найменування нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу4»;
— «Місцезнаходження нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу4»;
— «Код нерезидента в країні резиденції3»;
— «Назва країни резиденції нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу1»;
— «Код країни резиденції1»;
— «Відмітка про наявність офшорного статусу2»;
— «Відмітка про відсутність статусу юридичної особи3».
У нових виносках 3 і 4 надано пояснення, коли заповнювати ці позначки:
— виноска 3: «Відповідна інформація зазначається у разі, якщо нерезидент є утворенням без статусу юридичної особи відповідно до законодавства іноземної держави (території). Iнформація зазначається на підставі контракту/договору, реєстраційних даних нерезидента тощо»;
— виноска 4: «Зазначаються дані про нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України, у разі застосування відповідно до ст. 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу». Щодо цього див. «ДК» №42/2020.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №466 — Закон України від 16.01.2020 р. №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
- Закон №786 — Закон України від 14.07.2020 р. №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців».
- Закон №962 — Закон України від 04.11.2020 р. №962-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій».
- Закон №1072 — Закон України від 04.12.2020 р. №1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
- Закон №1117 — Закон України 17.12.2020 р. №1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування».
- Наказ №317 — Наказ Мінфіну від 04.06.2021 р. №317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»