ТОВ має двох засновників, один з яких є директором. Чи може такий директор, ідучи у відпустку, перекласти свої обов'язки на другого засновника, скласти заяву, протокол та наказ? Чи може директор-засновник, перебуваючи у відпустці, здавати звіти, здійснювати платежі? Чи може директор-засновник не брати відпустку більше ніж 2 роки?
У листі Мінсоцполітики від 17.10.2016 р. №376/06/186-16 зазначено про неможливість виконання керівником посадових обов'язків у період відпустки. Отже, у період відпустки директор не може виконувати своїх обов'язків, адже виконання роботи під час відпустки суперечить поняттю самої відпустки. Так, у преамбулі Закону про відпустки зазначено, що відпустка надається працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Думка Мінсоцполітики
Неможливість виконання працівником своїх обов'язків під час відпустки можна обґрунтувати також тією обставиною, що статтею 79 Кодексу законів про працю України передбачена можливість відкликання працівника з відпустки у встановленому порядку. Також законодавством передбачена можливість суміщення посад та виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Для виконання функцій керівника (головного бухгалтера) на час його відпустки може бути призначений виконувач обов'язків керівника (головного бухгалтера), який користується усіма повноваженнями керівника (головного бухгалтера), у тому числі правом підпису.
Тож директор під час відпустки не має права підписувати податкову звітність та інші документи.
Позаяк чинним законодавством про працю не передбачено можливості продовження виконання директором підприємства посадових обов'язків у період відпустки, то з метою уникнення можливих негативних наслідків до штату підприємства необхідно ввести посаду, наприклад, заступника директора, обіймаючи яку працівник виконуватиме обов'язки директора у разі тимчасової відсутності останнього.
На практиці найчастіше обов'язки директора на період відпустки виконує його заступник, а якщо такого не має, то обов'язки покладаються на інших працівників. Оформити тимчасового заступника директора можна шляхом:
— тимчасового заступництва (заміщення) — це коли працівник звільняється від своєї основної роботи й виконує виключно обов'язки особи, яку заміняє;
— виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника — це коли працівник виконуватиме обов'язки директора без звільнення від своєї основної роботи (ст. 105 КЗпП).
Доцільно такі питання призначення іншої особи виконувати обов'язки директора прописати у посадовій інструкції іншого працівника підприємства. При цьому можна буде не проводити доплату за заміну тимчасово відсутнього працівника. Якщо в посадовій інструкції не закріпити за працівником обов'язку заміни (тобто це не буде передбачено як трудові обов'язки), тоді провадиться доплата за тимчасове заступництво у розмірі різниці між окладами — адже це буде робота, не передбачена посадовою інструкцією.
Законодавством не передбачено покладання обов'язків директора, який перебуває у відпустці, на засновника підприємства, бо засновники не є найманими працівниками підприємства. Для того щоб призначити іншого засновника виконувачем обов'язків директора на час відпустки, потрібно прийняти його на роботу, наприклад, заступником директора за строковим трудовим договором і тимчасово покласти на нього обов'язки директора.
Також потрібно зазирнути до статуту та переконатися, чи наділено директора правом надавати повноваження іншим особам. У цьому випадку видають:
— наказ, у якому обумовлюють, які саме повноваження передають (право підпису бухгалтерської та податкової звітності, платіжок, договорів тощо) і на який термін їх надають. Якщо в наказі зазначають про призначення тимчасового виконувача обов'язків директора, то це означає, що делегують усі повноваження;
— довіреність на виконання окремих дій, що входять до кола повноважень директора.
Якщо статутом не передбачено права директора делегувати свої повноваження іншим особам та видавати довіреність на здійснення операцій від імені директора, то призначити особу, яка виконуватиме обов'язки директора, слід на зборах засновників.
Щодо ненадання відпустки директору два роки поспіль зазначимо: відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль.
Позаяк у наведеному випадку засновник, який обіймає посаду директора, є найманим працівником, з яким укладено трудовий договір, забороняється не надавати відпустку протягом двох років.
Щорічна відпустка має надаватися вчасно згідно із затвердженим графіком відпусток. А якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку минулого року чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення незалежно від підстав йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток на підставі ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки, тому що законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку.
При цьому обмеження, визначене ст. 10 Закону про відпустки, не діє при наданні відпустки за минулі роки, тобто відпустка може бути більше ніж 59 календарних днів. Роботодавець тільки може зменшити тривалість такої відпустки у разі виробничої необхідності, що потребує перебування працівника на робочому місці.
Крім того, якщо працівник має накопичені дні відпустки за декілька років, то за його бажанням йому можуть надати безперервні 24 календарні дні, а за решту днів виплатити компенсацію (ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки).
Отже, якщо у працівника накопичиться невикористана відпустка за декілька років, то вона може бути використана поточного року. Надання відпустки за минулі роки оформляють аналогічно до відпустки за поточний рік, тобто працівник (за потреби) пише заяву про надання відпустки за відповідний період, керівник підприємства видає наказ, в якому зазначає, за які роки надається відпустка та якої тривалості, а бухгалтер нараховує та виплачує працівникові відпусткові і зарплату за відпрацьований до відпустки час не пізніше ніж за три дні до її початку.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу всіх видів відпусток розраховується з урахуванням положень Порядку №100. Під час обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки слід враховувати виплати за п. 3 Порядку №100 та не включати виплати, визначені п. 4 Порядку №100.
Ненадання працівникові щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачено:
— фінансову відповідальність — накладається на роботодавця у вигляді штрафу в розмірі 1 МЗП (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). З 01.01.2021 р. розмір МЗП становить 6000,00 грн;
— адміністративну відповідальність — накладається на посадових осіб підприємства або на роботодавця-підприємця у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 н. м. д. г. (від 510 до 1700 грн) (ч. 1 ст. 41 КУпАП).
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.1996 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»