Хоча податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і не змінила своєї форми порівняно з минулим роком, нагадати основні правила та нюанси її складання все ж таки варто.
Хто сплачує податок на нерухомість та подає декларацію?
Згідно з пп. 266.1.1 ПКУ платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Отже, податком на нерухомість оподатковується житлова та нежитлова нерухомість, у тому числі її частка, крім винятків, зазначених у пп. 266.2.2 ПКУ.
Обов'язок подавати декларацію лягає на юросіб, що є платниками податку на нерухомість. За фізосіб суму податку розраховує контролюючий орган і надсилає повідомлення про сплату на адресу платника.
Пільги з податку на нерухомість
Пільги з податку на нерухомість можна поділити за двома ознаками: за видом (категорією) об'єктів нерухомого майна і за категоріями платників цього податку.
Наприклад, до першого типу належать об'єкти нерухомості, які не мають ознак будівель у значенні пп. 14.1.15 ПКУ та класифікуються у розділі 2 «Iнженерні споруди» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Вони не є об'єктом оподаткування податком на нерухомість. Про це зазначали миколаївські податківці в IПК від 21.10.2020 р. №4348/IПК/14-29-04-03-24.
Думка податківців
Товариство без надання підтвердних документів повідомило, що є власником цілісного майнового комплексу, зокрема до складу якого входять: шляхи, вулиці, дороги та дорожні споруди; споруди суднобудівної промисловості; нафтопроводи магістральні; станції насосні та фільтраційні на магістральних водопроводах; трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж (далі — Об'єкти), та зазначило, що наведені об'єкти класифікуються як інженерні споруди, що зазначені в розділі 2 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі — Класифікатор).
Посилаючись на визначення споруди як земельних поліпшень, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій (пп. 14.1.238 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), Товариство зацікавлене у з'ясуванні питання виникнення у нього податкових зобов'язань з Податку за приналежні йому Об'єкти.
До об'єктів оподаткування Податком належать, зокрема, об'єкти нежитлової нерухомості (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу) — будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та є земельними поліпшеннями, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином, на об'єкти нерухомості, які не мають ознак будівель в значенні пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та класифікуються у розділі 2 «Iнженерні споруди» Класифікатора, не поширюється визначення об'єкта оподаткування Податком.
IПК ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.10.2020 р. №4348/IПК/14-29-04-03-24
Повний перелік «необ'єктної» нерухомості наведено у пп. 266.2.2 ПКУ. Хоча місцеві ради мають право розширити цей перелік, щоправда, лише в межах території своєї громади (пп. 266.4.2 ПКУ).
Ставка податку
Як передбачено пп. 266.5.1 ПКУ, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юросіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Тобто безпосередньо розмір ставок установлюється для кожної місцевості окремо, однак не має перевищувати 1,5 відсотка розміру МЗП за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Але якщо ставка податку на певний вид нерухомості встановлена у розмірі 0%, то декларацію однаково слід подавати! Зокрема, таку позицію висловлювала ДПС у Кіровоградській області.
Крім того, за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» — «г» підпункту 266.7.1 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Строки подання і сплати
Відповідно до чинної редакції пп. 266.7.5 ПКУ платники податку — юрособи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього самого року (раніше було «до 20 лютого» і податківці наполягали, що кінцевий термін подання декларації — 19 лютого) подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. №408 (у редакції наказу Мінфіну від 15.11.2018 р. №897), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем (пункт 49.20 ПКУ).
Позаяк 20 лютого 2021 року є вихідним днем, то подати декларацію з податку на нерухомість за 2021 рік необхідно до 22 лютого 2021 року включно!
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларацію юридична особа — платник подає протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачує починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Сплачується податкове зобов'язання юрособами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Подання декларації на 2021 рік
У 2021 році форма декларації з податку на нерухомість не змінилась. Наразі форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. №408 (у редакції наказу Мінфіну від 15.11.2018 р. №897). З прикладом заповнення декларації можна ознайомитися на нашому сайті.
Нагадаємо, що декларація з податку на нерухомість складається з основної частини, в якій наводять дані підприємства, а також загальні суми податку на нерухомість, і двох додатків, в яких і відбувається безпосередньо розрахунок суми податку:
— розрахунок у частині об'єктів житлової нерухомості;
— розрахунок у частині об'єктів нежитлової нерухомості.
У додатках до декларації зазначають обов'язкові дані, необхідні для розрахунку податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, а саме:
— площу об'єкта оподаткування (колонка 8 додатків 1 та 2 до декларації);
— кількість місяців перебування у власності об'єкта оподаткування (колонки 9, 10, 11, 12 додатків 1 та 2 до декларації);
— ставку податку у відсотках, яка визначається рішенням органу місцевого самоврядування (колонка 13 додатків 1 та 2 до декларації);
— розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (колонка 14 додатків 1 та 2 до декларації, станом на 01.01.2021 р. — 6000 грн);
— код пільги (відповідно до Довідника податкових пільг), розмір пільги (у відсотках), суму пільги (колонки 17, 18, 19 додатка 1 та колонки 16, 17, 18 додатка 2 до декларації).
Якщо органом місцевого самоврядування встановлено пільги з податку на нерухомість, якими користується платник податку, то у додатках до декларації зазначають єдиний код пільги — 18010402.
Правила сплати податку за промислові будівлі
Нагадаємо, що з 23.05.2020 р. (згідно зі змінами, внесеними Законом №466) було дещо змінено порядок звільнення від оподаткування будівель промисловості. Зокрема, не оподатковуються податком на нерухомість будівлі, які:
— належать до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000);
— використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B — F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Аналогічний підхід і до оподаткування податком на нерухомість будівель сільгоспвиробників. Сільськогосподарський товаровиробник під час здійснення ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за зазначеними у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинами будівель, споруд. Тобто така будівля є об'єктом оподаткування податком на нерухомість.
А от у разі якщо підприємство є власником майнового комплексу, то розраховувати податок на нерухомість необхідно з огляду на типи будівель, що входять до такого комплексу. Так, у колонці 2 «Код типу об'єкта» додатка 2 до декларації відображають відповідний тип (код) складових частин об'єкта нежитлової нерухомості — майнового комплексу, який визначається на підставі документів про право власності з урахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.
Докладно зміни в оподаткуванні податком на нерухомість будівель промисловості ми розглянули в «ДК» №29/2020.
Зверніть увагу!
Оскільки ПКУ не містить норми щодо припинення виконання податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нерухомого майна, що перебуває у власності суб'єкта господарювання, але тимчасово не використовується ним у господарській діяльності у зв'язку з реконструкцією, простоєм тощо, то податок за такі будівлі сплачується на загальних підставах.
Нерухомість на тимчасово окупованих територіях
I насамкінець нагадаємо нюанси оподаткування податком на нерухомість об'єктів, розташованих на тимчасово окупованій території.
Так, пп. 38.6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції об'єднаних сил (ООС).
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»