• Посилання скопійовано

Замість податкової міліції — БЕБУ

28.01.2021 р. ВРУ проголосувала 242 голосами за прийняття Закону України «Про Бюро економічної безпеки України». Маємо ще одну структуру на заміну податковій міліції з доволі нетривіальним та гучним скороченням — БЕБУ. Детальніше про це — далі.

Як пам'ятаємо, тривалий час нам обіцяли Бюро (службу) фінансових розслідувань. Як альтернатива — пропонувалося створити Національне бюро фінансової безпеки України та Бюро економічної безпеки. Спинилися на останньому варіанті.

Законопроєктом передбачається створення Бюро економічної безпеки України як центрального органу виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, які зазіхають на функціонування економіки держави. Тобто компетенція Бюро визначається виконанням правоохоронної функції у сфері боротьби з економічною злочинністю.

Але новоствореному Бюро економбезпеки (надалі в тексті статті вживатимемо цю назву замість не надто благозвучної абревіатури) окреслено таку сферу повноважень, як оперативно-розшукова діяльність та досудове розслідування в межах податкового та митного законодавства. У підсумку, якщо звернутися до статей ККУ, повноваження Бюро економбезпеки розширені до сфери здійснення господарської діяльності: податків, бюджету, державної реєстрації, банкрутства, фальсифікації фінансових документів та цінних паперів.

Отже, які саме злочини відтепер розслідуватимуть детективи Бюро економбезпеки?

Основи діяльності Бюро

Позаяк Бюро економбезпеки створено на заміну податкової міліції, нагадаємо їхні повноваження.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 216 КПКУ слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 204, 205-1, 212, 212-1, 216, 218-1, 219 ККУ.

На відміну від податкових злочинів, які були прерогативою податкової міліції, у підслідність Бюро економбезпеки потрапило розслідування злочинів у сфері господарської діяльності (розділ VII ККУ).

Отже, основна частина статей розділу VII ККУ перейшла у підслідність Бюро економічної безпеки, крім ст. 216 ККУ «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок».

Щодо самої податкової міліції, то її вочевидь будуть ліквідовувати окремо — принаймні не раніше дня прийняття рішення про початок діяльності Бюро.

Наразі прикінцевими положеннями Закону про Бюро економбезпеки передбачено, що протягом двох місяців з дня прийняття рішення про початок діяльності Бюро економбезпеки вирішуватиметься питання про передачу матеріалів кримінального провадження, які на день початку діяльності Бюро економбезпеки перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування.

Щоправда, за колишніми працівниками податкової міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб Законом України «Про Національну поліцію» (п. 2, 3 Прикінцевих положень коментованого Закону).

Увага!

Органи податкової міліції здійснюватимуть досудове розслідування із внесенням відомостей щодо кримінальних правопорушень до ЄРДР лише до початку діяльності Бюро.

Проте вже з дня набрання чинності цим Законом (з дня, наступного за днем опублікування) КМУ вже має забезпечити передачу Державною фіскальною службою України до Бюро економбезпеки інформаційних баз даних, закріплених за податковою міліцією (п. 8 Прикінцевих положень Закону про Бюро економбезпеки).

Шахрайство з ПДВ — новий злочин для Бюро

Цей злочин передбачено новою статтею 222-2 ККУ, яка набере чинності не раніше дати початку діяльності Бюро економбезпеки.

Iдеться про такий склад злочину, як розкрадання або заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування чи подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі подання завідомо неправдивих відомостей, у т. ч. унаслідок використання завідомо підробленого документа (шахрайство з ПДВ), що каратиметься штрафом до 850 грн, або громадськими роботами на строк до 240 годин, або виправними роботами строком до двох років, або обмеженням волі строком до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

У разі якщо сума розкрадання або заволодіння бюджетними коштами перевищуватиме 11350001 грн, ще можна розраховувати на штраф від 5100 до 6800 грн або строк ув'язнення від 3 до 5 років.

1 Станом на 01.01.2021 р. податкова соціальна пільга становить 1135 грн (п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ).

А ось якщо сума сягатиме 3405000 грн, то на штраф уже можна не розраховувати — службовій особі загрожуватиме вже лише реальний строк ув'язнення (від 3 до 12 років).

Звісно, тут слід згадати й про Держаудитслужбу, державний фінансовий контроль якої включає як держфінаудит та інспектування, так і перевірки та моніторинг публічних закупівель.

Для вирішення питання щодо складу кримінального порушення в межах своїх повноважень Бюро буде витребовувати (ст. 7 Закону №2939) у Держаудитслужби:

— відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

— інформацію про ревізії та про результати їх проведення на запит.

А сама Держаудитслужба матиме право на призначення позапланової виїзної ревізії у разі надходження доручення від Бюро економбезпеки (зміни до п. 5 ч. 5 ст. 11 Закону №2939).

Ухилення від сплати податків та ЄСВ — також за Бюро

Нагадаємо, що для підтвердження наявності злочину щодо ухилення від сплати податків самого лише акта перевірки недостатньо. Однак саме акт податкової перевірки встановлює факт податкового порушення, визначає види та розмір несплачених податків, містить документальні підтвердження та факти/обставини вчинення податкового правопорушення, визначає коло посадових осіб платника, відповідальних за несплату податків тощо.

Коментованим Законом детективи Бюро економбезпеки наділені правом вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 212, 212-1 ККУ, лише у разі коли податкове правопорушення визначено актом документальної перевірки відповідно до вимог ст. 86 ПКУ та іншими додатковими фактичними даними, що встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин кримінального правопорушення (ч. 10 ст. 214 КПКУ).

Щодо податкових та митних органів, то вони зобов'язані не лише виявляти порушення законодавства про податки, збори, платежі, а й негайно повідомляти Бюро економбезпеки та відповідні спецпідрозділи боротьби з організованою злочинністю (пп. «з» ч. 3 ст. 5, пп. «а» ч. 2 ст. 18 Закону №3341).

У принципі, так було й раніше — податкова міліція також отримувала матеріали актів перевірки (камеральної, документальної чи фактичної), якщо сума за податковим повідомленням-рішення перевищувала поріг для кримінальної відповідальності.

Однак тепер це буде прямо закріплено у КПКУ. А це означає, що вже сам факт складення акта перевірки з нарахованими податковими зобов'язаннями, сума яких перевищує 1135000 грн для ЄСВ та 3405000 грн для інших податків, зборів, є підставою для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування детективами Бюро економбезпеки. Натомість результатом оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень може стати лише закриття кримінального провадження.

Отже, наразі найгірше в цій ситуації — це загроза повернутися до тих часів, коли в актах перевірок податкові органи наводили будь-які висновки та факти, які могли призвести до кримінальних розслідувань (і не лише податкових!). I це в той час, коли Верховний Суд вимагає максимальної деталізації обставин податкового правопорушення, що прямо передбачено приписами п. 5 розділу II Порядку №7271.

1 Постанова ВС від 30.06.2020 р. у справі №520/3141/19.

Але, як і податкова міліція, детективи Бюро не наділені правом брати участь у перевірках — лише отримувати та збирати інформацію щодо виявлених фактів, які можуть свідчити про скоєння кримінального правопорушення.

Злочини, підслідні Бюро

Завдяки змінам, що вносяться коментованим Законом до ч. 3 ст. 216 КПКУ, детективам Бюро економбезпеки підслідні такі злочини у сфері здійснення господарської діяльності, як:

— незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204);

— підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб — підприємців (ст. 205-1);

— протидія законній господарській діяльності (ст. 206);

— доведення банку до неплатоспроможності (ст. 218-1);

— доведення до банкрутства (ст. 219);

— фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи (ст. 202-1);

— шахрайство з фінансовими ресурсами, маніпулювання на фондовому ринку, підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів, порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів (ст. 220-1 — 223-2);

— незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229);

— незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, розголошення комерційної або банківської таємниці, незаконне використання інсайдерської інформації, приховування інформації про діяльність емітента (ст. 231 — 232-2);

— незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233);

— виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів (ст. 199) — повноваження детективів Бюро економбезпеки поширюються лише на суму підробки, що перевищує 454000 грн.

Злочини з бюджетними коштами та майном

Детективи Бюро економбезпеки здійснюють досудове розслідування злочинів з бюджетними коштами та майном, зокрема таких, як:

— протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2);

— нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210);

— видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211), у разі якщо їх розслідування не віднесено до підслідності НАБУ.

Права Бюро зі збору інформації

Бюро економбезпеки, зокрема, має право:

— безоплатно отримувати відомості з Єдиного державного реєстру юросіб, Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Державного реєстру речових прав в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді;

— отримувати відомості в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді — з реєстру актів цивільного стану;

— отримувати від банків інформацію, що містить банківську таємницю, в порядку та обсязі, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», а також від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформацію, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, — у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про депозитарну систему України» з урахуванням положень цього Закону;

— отримувати від НКЦПФР заяви та інформацію про можливе вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності (п. 11-1 ст. 8 Закону №448);

— витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу органу Бюро економбезпеки та одержувати в установленому законом порядку від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання повноважень Бюро. Втім, оскільки ми все ж говоримо про правоохоронний орган, то Бюро може витребувати інформацію та/або документи від підприємств, установ та організацій, осіб, які надають публічні послуги, фізосіб у порядку, визначеному КПКУ.

Отже, що ми наразі можемо сказати про повноваження новоутвореного правоохоронного органу за коментованим Законом про Бюро економбезпеки?

1. Повноваження Бюро економбезпеки не обмежені лише економічними злочинами, а значно розширені — поширюються й на окремі злочини у сфері госпдіяльності: банкрутство, держреєстрація, злочини на фондовому ринку та з бюджетними коштами/майном тощо.

2. До ККУ внесено новий злочин — шахрайство з ПДВ, наслідком чого можуть стати додаткові перевірки не лише податковими органами, а й Держаудитслужбою — щодо непідконтрольних підприємств.

3. Для початку досудового розслідування детективами Бюро та внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР буде достатньо акта камеральної, документальної чи фактичної перевірки (незалежно від результатів оскарження податкових повідомлень-рішень).

4. Детективи Бюро мають право збирати зі всіх відкритих джерел інформацію щодо всіх фактів та обставин, які можуть бути пов'язані зі скоєнням кримінального правопорушення чи свідчити про його можливе скоєння.

Нормативна база

  • ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. №2341-III.
  • КПКУ — Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VI.
  • Закон про Бюро економбезпеки — Закон від 28.01.2021 р. «Про Бюро економічної безпеки України»*.
  • Закон №448 — Закон України від 30.10.96 р. №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
  • Закон №2939 — Закон України від 13.01.2011 р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
  • Закон №3341 — Закон України від 30.06.93 р. №3341-XII «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».
  • Порядок №727 — Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків — юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Мінфіну від 20.08.2015 р. №727.

* Проєкт від 02.07.2020 р. №3087-д. На момент підписання цього номера «ДК» до друку ще не переданий на підпис Президентові.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру