Фізособа за 4 роки надіслала через «Нову пошту» товару на суму понад 4 млн грн. Ця ситуація не залишилася поза увагою податкової, яка донарахувала податків та штрафів на 2,5 млн грн. Чого фізособа могла б уникнути, якби зберігала первинні документи і надала їх під час перевірки?
Органи ДПС часто нагадують, що систематичне здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжуються прийняттям взятих на себе ризиків, — це ознаки, притаманні підприємницькій діяльності. Тому, якщо таку діяльність систематично здійснює фізособа, вона має зареєструватися підприємцем.
Але фізособи не поспішають реєструватися ФОПами, а якщо реєструються, то вважають, що торгівля товарами за допомогою інтернет-сайтів, соціальних мереж не повинна оподатковуватися. Або, наприклад, якщо фізособа продає металобрухт, — яка ж це підприємницька діяльність? Якщо це систематична діяльність (а для цього достатньо і двох операцій за рік), ви здивуєтеся — ДПС вважатиме це підприємництвом.
Які наслідки такого зволікання та/або ведення паралельного бізнесу? Як податкові органи можуть дізнатися про таке підприємництво?
Коментоване рішення1 докладно відповідає на ці запитання.
1 Постанова Сьомого апеляційного суду від 21.07.2020 р. у справі №560/2210/19.
Зміст справи
ДФС у Хмельницькій області на підставі наказу від 25.02.2019 р. провела документальну позапланову невиїзну перевірку фізособи з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування та сплати ЄСВ за період з 01.01.2015 р. до 31.10.2018 р.
Підставою для документальної позапланової невиїзної перевірки фізособи стало отримання інформації про здійснення нею підприємницької діяльності без державної реєстрації.
До початку перевірки орган ДФС на виконання вимог п. 79.2 ПКУ надіслав позивачу запит про надання інформації та документального підтвердження щодо отримання грошових переказів за здійснені поштові відправлення поштових вантажів із залученням ТОВ «Нова пошта» та грошових переказів через ТОВ «Пост Фінанс».
Під час перевірки фізособі надано вже вимогу про надання такої інформації та відповідного документального підтвердження. На що фізособа у поясненні повідомила: документи не збереглися.
Як наслідок, податківці в акті перевірки користувалися тією інформацією, яку вже мали до початку перевірки. А саме інформацією, отриманою на запити від ТОВ «Нова пошта» та ТОВ «Пост Фінанс». I на її підставі визначили суму ПДФО та ВЗ, а також суму штрафу.
Як податківці взагалі звернули увагу саме на цю фізособу?
Податківці помітили таку фізособу через загальну вартість відправленого вантажу та суму переказів. Адже за 4 роки фізособа відправила поштових вантажів загальною вагою понад 48000 кг на суму понад 4 млн грн (це були запчастини).
Треба зазначити, що фізособа вже була зареєстрована як підприємець. Проте не поспішала таку торгівлю декларувати. За період 2015 — 2018 років було задекларовано загального оподатковуваного доходу в сумі 69062,00 грн.
Скільки донарахували податківці?
В акті зафіксовано такі порушення:
1) занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізосіб за 2015 — 2018 роки в розмірі 770625,69 грн;
2) занижено суму військового збору на загальну суму 64232,72 грн.
Коротке пояснення: визначальною ознакою доходу платника податку як об'єкта й бази оподаткування податку на доходи фізосіб та військового збору є фактичне отримання такого доходу платником податків. I якщо такий дохід сплачено не податковим агентом, то сплатити податок на доходи фізосіб та військовий збір мала сама фізособа — отримувач доходу;
3) занижено суму єдиного внеску в розмірі 251847,66 грн.
Коротке пояснення: платник ЄСВ зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом із нарахованою пенею. Позаяк фізособа за отриманою вимогою про сплату ЄСВ зазначену суму не погасила, органи ДФС застосували штраф у розмірі від 10% до 50% суми донарахованого єдиного внеску (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»);
4) занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 630252 грн.
Коротке пояснення: фізособа отримала за 2017 рік коштів у сумі 1130922,00 грн, що перевищує 1 млн грн. Позаяк таке перевищення відбулося в грудні 2017 року, заява про реєстрацію платником ПДВ мала бути подана до 10.01.2018 р. Фізособа за 10 місяців 2018 року отримала грошових переказів через ТОВ «Пост Фінанс» за здійснені відправлення поштових вантажів із залученням ТОВ «Нова пошта» на загальну суму 3151259,00 грн. Сума заниження розрахунково становила 3151259 грн х 20% = 630252 грн;
5) декларації про майновий стан і доходи за 2015 — 2016 роки подано з порушенням встановленого граничного терміну подання, за 2017 рік та 2018 рік декларацій не подано;
6) фізособа не забезпечила збереження документів, пов'язаних із виникненням оподатковуваного доходу за період 2015 — 2018 р. (п. 44.1, 176.1 ПКУ). Податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» застосовано штраф у сумі 510,00 грн.
Загалом сума донарахованих податків, зборів та штрафних санкцій становила майже 2,5 млн грн.
Суди визнали донараховані суми податків правомірними
Що сказав суд1 та на які важливі моменти він звернув увагу, що може у майбутньому допомогти виправити помилки та максимально убезпечити фізосіб від таких значних донарахувань?
1 Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2019 р. у справі №560/2210/19.
Висновок 1. Органи ДФС провели документальну позапланову невиїзну перевірку фізособи, яка не є суб'єктом господарювання. I це правомірно!
Підставою для прийняття наказу про призначення перевірки стало отримання ГУ ДФС у Хмельницькій області в установленому законодавством порядку інформації щодо порушення фізособою вимог пп. 78.1.12, 78.1.13 ПКУ, а саме: отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Висновок 2. Порядку проведення перевірки та допуску дотримано — повідомлення та копію наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки вручено фізособі до початку проведення перевірки, що підтверджується копією розписки.
Висновок 3. Щодо отримання первинних документів під час проведення перевірки. Згідно з п. 78.7 ПКУ перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено ст. 83, 85 цього Кодексу.
Відповідно до п. 85.2 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
У зв'язку з проведенням перевірки посадова особа ДФС у Хмельницькій області оформила та вручила фізособі листа щодо надання для перевірки інформації та копій документів. Проте фізособа у відповідь надала пояснення, відповідно до яких вона у період 2017 — 2018 років справді провадила діяльність з продажу та купівлі товарів, але документи на підтвердження такої діяльності втрачені, частина з них достроково знищена.
Це важливо!
Посадова особа ГУ ДФС у Хмельницькій області склала акт про ненадання документів, від підпису якого фізособа відмовилася.
На думку суду, зазначене свідчить про те, що посадові особи контролюючого органу на виконання вимог ПКУ вжили необхідних заходів щодо отримання документів для проведення перевірки. I саме фізособа обов'язку щодо надання документів не виконала і таких документів не надала.
Суд вважає правомірним, що за відсутності первинних документів перевірка проводилася за іншими наявними матеріалами, про що зазначено в акті перевірки.
Висновок 4. Під час судового розгляду фізособа надала суду копії документів на спростування здійснення нею поштових відправлень та отримання коштів, а саме: довідку від оздоровчого СПА-комплексу, лист головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 04.06.2019 р., адвокатські запити, направлені ТОВ «Нова пошта» та ТОВ «Пост Фінанс», й отримані від них відповіді.
Але суд, приймаючи рішення, не бере до уваги надані документи, бо вони не досліджувалися під час перевірки!
Висновок 5. Суди звертають увагу на те, що в наданих поясненнях контролерами фізособа не заперечує факту отримання зазначених коштів та стверджує, що протягом 2017 — 2018 років провадила діяльність з продажу та купівлі не запчастин, а вторинної сировини (брухту чорних металів, використаних акумуляторів та брухту таких акумуляторів)! Тож сума доходу не була включена до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (на підставі пп. 165.1.25 ПКУ). Таке постачання пільгується і щодо ПДВ (наприклад, з 01.01.2019 р. до 31.12.2021 р. — п. 23 підр. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто, на думку фізособи, під час перевірки сталася прикра помилка.
Але позаяк документи про провадження такої діяльності не збереглися, то свідчення фізособи не могли бути доведені ні до контролерів, ні до суду.
Апеляційна інстанція у коментованому рішенні цілком підтримала вищенаведені висновки. Наразі справа прийнята до провадження Верховним Судом, про результати розгляду ми додатково повідомимо.
Які уроки маємо винести з цього судового рішення?
Незважаючи на те що касаційна скарга фізособи прийнята до розгляду, ми все ж таки вважаємо, що незалежно від висновків Верховного Суду фізособи, які продають свої товари через Iнтернет (у т. ч. за допомогою соціальних мереж, спеціалізованих торговельних платформ, інших вебмайданчиків чи вебпорталів), мають чітко собі уявляти наслідки таких своїх дій.
I коментована нами справа показує, що фізособи зовсім не готові до уваги податкових органів.
Наприклад, якщо перевірка буде невиїзна (проводиться до 5 робочих днів), то надати податківцям усі необхідні документи за 4 роки діяльності можливо лише тим, хто їх має. Проте це жодним чином не змінює вимог ПКУ щодо документальних перевірок. А ненадання документів вчасно, як свідчить коментована справа, загрожує тим, що їх відмовиться розглядати навіть суд.
Уже не кажучи про те, що будь-який отриманий фізособами дохід (тим більше на мільйонні суми) для податківців має вигляд оподатковуваного. Щоб уникнути оподаткування, фізособі замало знати пільги, встановлені ПКУ, — треба ще підтвердити документально, що дохід отримано від продажу пільгованих товарів. Крім того, якщо говорити про пільговані операції, які здійснювала фізособа протягом року, то у рядку 11.3 розділу III декларації про майновий стан вказується загальна сума інших доходів, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу відповідно до ст. 165 ПКУ. А якщо жодних пільг немає, то платити податки з отриманих доходів — обов'язок кожної фізособи. I якщо ви отримуєте великі суми доходів, будьте готові до сплати значних сум податків. Що краще зробити, не чекаючи, коли їх донарахують разом зі штрафами податківці.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»