Як документально оформити надання ТМЦ безоплатно? Які наслідки з ПДВ та податку на прибуток при цьому виникають? Чи не вигідніше продати такі ТМЦ за 1 грн, наприклад?
Як документально оформити передачу ТМЦ
Для безоплатної передачі ТМЦ потрібно укласти договір.
Наразі за нормами ЦКУ можна передавати активи безоплатно через укладання трьох видів договорів: дарування, пожертви або позики (позички). При наданні активів у безоплатне користування, із запланованим поверненням до власника, доцільно застосовувати договір позички. Договір дарування варто укладати у разі безоплатної передачі права власності на активи.
Усе, що стосується оформлення договору дарування, міститься у главі 55 ЦКУ. Згідно з ч. 1 ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Також безоплатна передача ТМЦ можлива за договором позики. За таким договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості (ст. 1046 ЦКУ).
За договором позички одна сторона безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні річ для користування протягом установленого строку. Договір позички відрізняється від договору оренди своєю безоплатністю.
У кожному разі сторона, що передає ТМЦ безоплатно, крім відповідного договору дарування, повинна мати:
1) наказ керівника підприємства про безоплатну передачу ТМЦ;
2) видаткову накладну, акт приймання-передачі або інший первинний документ, що підтверджує факт передачі ТМЦ.
Бухоблік у надавача
Благодійна діяльність, надання допомоги та її переказ належать до операційної діяльності. Тому ці витрати включають до складу інших операційних витрат.
За Iнструкцією №291 на субрахунку 949 «Iнші витрати операційної діяльності» узагальнюють інформацію про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 «Iнші витрати операційної діяльності».
Тож безоплатну передачу активів відображають проведенням Д-т 949 К-т 10, 11, 12, 20, 22, 26, 28.
Суму нарахованого ПДВ у разі переходу права власності на ТМЦ також показують у складі інших операційних витрат: Д-т 949 К-т 641/ПДВ.
Зверніть увагу!
Податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ (у зв'язку з використанням у негосподарській операції) в такому разі, як правило, не нараховують (див. IПК ДФСУ від 08.10.2018 р. №4314/6/99-99-15-03-02-15/IПК). Проте, на думку податківців, є виняток — якщо сама операція з безоплатної передачі звільнена від оподаткування ПДВ! Наприклад, якщо ОЗ безоплатно передаються в державну чи комунальну власність (див. IПК ДФСУ від 13.12.2018 р. №5220/6/99-99-15-03-02-15/IПК).
Податковий облік
Податок на прибуток
Наслідки з цього податку чекають на тих, хто обов'язково або добровільно застосовує податкові різниці. Ті, хто ці різниці не застосовує, матимуть за об'єкт оподаткування податком на прибуток фінансовий результат, визначений за правилами бухобліку. Тобто передали ТМЦ, визнали витрати, зменшили фінрезультат — і податку на прибуток сплатили менше.
А тим, хто податкові різниці застосовує, буде складніше. До речі, з 23 травня 2020 р. збільшено до 40 млн грн граничний розмір доходу для застосування податкових різниць. Відповідно з цього моменту податкові різниці виникатимуть лише у підприємств із доходом 40 млн грн та більше. Або в тих, хто застосовує ці різниці (коригує фінрезультат до оподаткування) за власним рішенням.
Наразі платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) юридичним особам:
— неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр), на суму благодійної допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.9 ПКУ);
— особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб, які є платниками ПДФО), та платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0% (пп. 140.5.10 ПКУ);
— суб'єктам сфери фізичної культури і спорту (згідно з переліком, визначеним пп. 140.5.14 ПКУ), внесеним до Реєстру, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Зверніть увагу!
Протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), фінансовий результат не коригують при безоплатній передачі товарів (робіт, послуг) (п. 51-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ):
— громадським об'єднанням;
— благодійним організаціям;
— МОЗ та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВIЛ-інфекції/СНIДу та іншим соціально небезпечним захворюванням;
— особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я;
— закладам охорони здоров'я державної та/або комунальної власності;
— структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Якщо мова про безоплатну передачу ОЗ або НА, не слід забувати про коригування фінрезультату за п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ.
Податок на додану вартість
Операції з безоплатного розповсюдження ТМЦ прирівнюються до постачання, а отже, є об'єктом оподаткування ПДВ (на підставі п. 185.1 та пп. 14.1.191 ПКУ).
База оподаткування за ними визначається згідно з п. 188.1 ПКУ. Тобто:
— якщо безоплатно надаються товари, то базою оподаткування буде вартість їх придбання;
— якщо безоплатно надається власна продукція, то базою оподаткування буде звичайна ціна, якою є ринкова вартість;
— якщо ж безоплатно надаються необоротні активи (ОЗ та НА), то базою оподаткування буде їх залишкова вартість за даними бухобліку станом на початок податкового періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
При нарахуванні ПДВ на дату передачі ТМЦ слід скласти ПН та зареєструвати їх в ЄРПН:
— одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (тобто нульову);
— іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною (нульовою в цьому разі) ціною.
У ПН, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) та у графі 10 (обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) зазначають «0», графу 11 (сума ПДВ) не заповнюють, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляють. Iнші графи такої ПН заповнюють у загальному порядку.
У ПН (у т. ч. зведеній), яка складена на суму такого перевищення, роблять позначку 15 «Складена на суму перевищення бази оподаткування». Таку ПН покупцю не надають. У рядках, відведених для даних покупця, продавець фіксує власні дані.
У графі 2 наводять опис (номенклатуру) товарів продавця і зазначають: «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання».
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»