Ті, хто надає приватні послуги з ведення бухобліку та консультує з оподаткування, вже знають, що вони є суб'єктами первинного фінмоніторингу. Тобто повинні повідомляти про підозрілі операції своїх клієнтів Держфінмоніторингу. А ще їм треба стати на облік, про що й поговоримо далі.
Отже, ті, хто має моніторити операції своїх клієнтів, нарешті дочекалися — КМУ затвердив на виконання вимог Закону про фінмоніторинг1 такі документи:
1) Порядок подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб'єктів первинного фінмоніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб'єктами первинного фінмоніторингу Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, іншої інформації, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
2) Порядок ведення Держфінмоніторингом обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу;
3) Порядок ведення Держфінмоніторингом обліку суб'єктів первинного фінмоніторингу.
1 Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Сам Закон про фінмоніторинг набрав чинності з 28.04.2020 р. А коментована постанова КМУ від 09.09.2020 р. №850 набере чинності з 01.01.2021 р.
Тобто ще три місяці діятиме стара постанова КМУ від 05.08.2015 р. №552, якою врегульовано деякі питання організації фінмоніторингу, але про нових суб'єктів — приватних бухгалтерів та консультантів з оподаткування — ані слова. Однак уже з наступного року говорити про те, що не стали на облік, бо не знали як, буде неможливо. Тож поговоримо про це докладно.
Хто та в які строки має стати на облік у Держфінмоніторингу?
А це згідно з новими порядками відбуватиметься по-різному, залежно від того, ким є суб'єкт первинного моніторингу.
Перша категорія — ті, хто надає фінпослуги:
1) банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
2) платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;
3) товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
4) професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів), крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
5) оператори поштового зв'язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
6) філії або представництва іноземних суб'єктів госпдіяльності, що надають фінпослуги на території України;
7) постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів;
8) інші юрособи, які за своїм правовим статусом не є фінустановами, але надають окремі фінпослуги.
Строки взяття на облік
Такі суб'єкти стають на облік у Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за фінансовий моніторинг, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин із клієнтом).
Друга категорія — це юрособи, які:
1) надають аудиторські послуги;
2) надають послуги з бухобліку;
3) здійснюють консультування з питань оподаткування;
4) надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юрособами.
Строки взяття на облік
Такі юрособи стають на облік у Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за фінансовий моніторинг, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин із клієнтом).
Третя категорія — це фізособи, які провадять діяльність одноособово (крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин), які:
1) надають аудиторські послуги;
2) надають послуги з бухобліку;
3) здійснюють консультування з питань оподаткування;
4) надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юрособами.
Строки взяття на облік
Ці фізособи стають на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин із клієнтом).
I, нарешті, четверта категорія — це юрособи та фізособи (крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин), які здійснюють інші операції:
1) адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
2) нотаріуси;
3) суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
4) суб'єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб'єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов'язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
5) суб'єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
6) суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри.
Строки взяття на облік
Наведені суб'єкти стають на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції) у випадках, визначених статтею 10 Закону про фінмоніторинг.
А як стати на облік?
Зазначені вище категорії суб'єктів первинного фінмоніторингу стають на облік шляхом подання Держфінмоніторингу відомостей про себе, які мають містити інформацію про:
— державну реєстрацію суб'єкта;
— його місцезнаходження;
— відповідального працівника;
— особу, яка тимчасово виконуватиме обов'язки відповідального працівника у разі його відсутності (у разі призначення такої особи);
— відокремлені підрозділи, що є окремими юрособами та яким надано дозвіл самостійно подавати інформацію, пов'язану з проведенням фінмоніторингу.
Про відокремлені підрозділи
Iдеться про відокремлені підрозділи, відомості про які юрособа внесла до ЄДР. Відокремлені структурні підрозділи (відділи, відділення тощо, передбачені у штатному розписі), навіть за умови що такі структурні підрозділи перебувають в іншому місці чи за іншою адресою, не стають на облік у Держфінмоніторингу як самостійні суб'єкти первинного фінмоніторингу та самостійно не подають жодної інформації про фіноперації — за них це мають робити юрособи, у штаті яких вони створені.
У разі зміни інформації, поданої суб'єктом до Держфінмоніторингу для взяття його на облік, суб'єкт протягом трьох робочих днів з дати настання таких змін подає Держфінмоніторингу відповідне повідомлення.
А про такі обставини, як ліквідація (йдеться про дату внесення до ЄДР запису про припинення ЮО чи ФОПа), анулювання ліцензій, дозволів, інших документів, що дають право на провадження діяльності, а також вилучення з відповідного спеціального реєстру осіб — суб'єктів ПФМ, або рішення органу державної влади про припинення суб'єкта, слід подати інформацію протягом трьох робочих днів з дати виникнення таких обставин.
Поради юриста
Зважаючи на вищенаведене, на нашу думку, діяти з 1 січня слід буде так:
1) стати на облік шляхом подання інформації про себе. При цьому ключовим чинником буде наявність здійсненої фіноперації з клієнтом. Проте не меншу вагу матиме й сам факт встановлення ділових відносин із клієнтом, тобто укладення договору;
2) якщо таких договорів із клієнтами ще немає та немає фінансової операції, взяття на облік не здійснюється;
3) інформація з метою взяття на облік подається у формі повідомлення з обов'язковими відомостями (п. 6 Порядку подання інформації для взяття на облік). Але жодної форми наразі не запропоновано та не затверджено. Зробити це має Мінфін. Сподіваємося, він встигне з цим до 1 січня.
Зверніть увагу!
Подавати інформацію до Держфінмоніторингу можна буде як у паперовому, так і в електронному вигляді за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
Електронній формі повідомлення надається перевага, такий шлях подання інформації для взяття на облік згадується першим. Водночас зазначено, що надавати Держфінмоніторингу інформацію можна з використанням складових е-кабінету: особистого кабінету або прикладного програмного інтерфейсу.
Якщо виникнуть ситуації, що унеможливлюють подання Держфінмоніторингу інформації в електронній формі, суб'єкт подає її в паперовій формі шляхом надсилання заповненої візуальної форми повідомлення поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення або вручення під підпис.
Підтвердженням факту подання суб'єктом інформації у паперовій формі є наявність у суб'єкта документа, виданого оператором поштового зв'язку, що засвідчує факт надсилання відповідної інформації з повідомленням про вручення поштового відправлення, або позначки Держфінмоніторингу про отримання інформації (із зазначенням дати та часу її отримання).
До 31.12.2020 р. такі нові суб'єкти фінмоніторингу, як бухгалтери, госпсуб'єкти, що здійснюють консультування з питань оподаткування, та госпсуб'єкти, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов'язані з купівлею-продажем нерухомого майна, й надалі перебуватимуть у невизначеному стані.
Адже стати на облік вони мусять. Але порядку, як це зробити, до 1 січня для них не буде.
Тож на сьогодні відсутність взяття на облік не може бути підставою для застосування до них штрафних санкцій.
Аналогічна ситуація і зі спеціально визначеними суб'єктами, переліченими у ч. 7 ст. 6 Закону про фінмоніторинг. Приписи абзацу першого п. 5 чинного, але застарілого Порядку №552 на них також не поширюються.
Для всіх інших суб'єктів, згаданих у ст. 6 Закону про фінмоніторинг, наразі ситуація у відносинах із Держфінмоніторингом не змінилася.
Яка відповідальність за невиконання умов взяття на облік?
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 32 Закону про фінмоніторинг, за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Держфінмоніторингу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, до такого суб'єкта первинного фінмоніторингу може бути застосований штраф у розмірі до 340 тис. грн.
Ось це «штраф може бути застосований» свідчить, що застосовуватимуть його не до всіх, а на розсуд посадових осіб Держфінмоніторингу. Адже саме вони приймають рішення про застосування штрафу, що зазначено у ч. 3, 7, 8 ст. 32 Закону про фінмоніторинг.
До того ж штраф — не єдиний захід впливу на порушника, який може бути застосований. Зокрема, вплинути на суб'єкта можна шляхом письмового застереження, анулювання ліцензії чи відсторонення від роботи уповноваженого працівника. Щоправда, за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. Проте за вчинення двох або більше різних порушень Закону про фінмоніторинг сума штрафу розраховується шляхом додавання розмірів штрафів за кожен вид порушення. Але максимальна сума штрафу не може перевищувати 27 млн 30 тис. грн (ч. 6 ст. 32 Закону про фінмоніторинг).
Цифри, як бачимо, космічні. Тож приватним бухгалтерам, аудиторам та консультантам радимо уважно стежити за нашими новинами. Щойно з'явиться форма повідомлення для взяття на облік, ми обов'язково про це розповімо. А з 1 січня 2021 р., щоб уникнути штрафу, таке повідомлення треба буде подати до Держфінмоніторингу (з урахуванням строків, зазначених на початку цієї статті).
Про те, як треба буде здійснювати сам первинний фінансовий моніторинг операцій з клієнтами і про які операції повідомляти Держфінмоніторинг, поговоримо в нашій наступній статті.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»