Які фіноперації мають моніторити бухгалтери та податкові консультанти1? Розгляньмо новий Порядок, прийнятий на виконання Закону №361.
Що передбачає сам первинний фінмоніторинг?
Окрім обов'язку стати на облік у порядку, що його ми описали у статті у «ДК» №41/2020, бухгалтери та податкові консультанти як суб'єкти первинного фінмоніторингу зобов'язані:
1) забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтованого підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків;
1 Стаття не стосується тих бухгалтерів та податкових консультантів, які працюють за трудовими договорами.
Управління ризиками
Що означає ця складна фраза? Лише те, що такі бухгалтери та консультанти повинні уважно аналізувати і своїх клієнтів, і їхні операції. Виявляти підозрілих (корупціонерів і тих, хто фінансує тероризм, як мінімум) і, в ідеалі, не працювати з ними. А також повідомляти про них Держфінмоніторинг. Для такого аналізу, звісно, потрібні хоча б якісь критерії.
Тож Мінфін має затвердити відповідні Критерії ризику, зокрема пов'язані з клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що їх клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.
I такі Критерії є. Але вони затверджені наказом Мінфіну ще від 08.07.2016 р. №584 та не оновлені.
2) здійснювати належну перевірку нових та наявних клієнтів;
3) запобігати використанню послуг та продуктів суб'єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій із протиправною метою. Увага! Така умова має бути зафіксована у договорах із клієнтами. Тобто ви одразу маєте повідомити клієнта, що, в разі якщо його операція виявиться підозрілою, ви її не проводитиме і маєте право розірвати договір із клієнтом, якщо він користується вашими послугами з протиправною метою;
4) повідомляти Держфінмоніторинг про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДР, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб'єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок здійснення належної перевірки клієнта. Тобто не лише державні органи, а й бухгалтери та консультанти повинні будуть з'ясувати кінцевого бенефіціарного власника клієнта. I, якщо виявиться розбіжність, повідомити про це Держфінмоніторинг не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності;
5) надавати інформацію на запити Держфінмоніторингу;
6) надавати доступ суб'єктам державного фінмоніторингу та правоохоронним органам (на обґрунтовані запити!) до документів або інформації, що міститься в них, у повному обсязі;
7) за дорученням (або за рішенням) Держфінмоніторингу, наданим із метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави, зупиняти проведення або забезпечувати моніторинг фінансової операції відповідної особи в установленому законодавством порядку. Увага! Як правило, зупинити таку фіноперацію ані бухгалтер, ані податковий консультант не може. Тому в цій частині зазначені особи вимог закону не виконують;
8) проводити внутрішні перевірки виконання вимог Закону №361 або незалежний аудит своєї діяльності (порядок таких перевірок/аудиту теж має затвердити Мінфін!);
9) з метою управління ризиками використовувати нові та наявні інформаційні продукти, ділову практику або технології, що забезпечують проведення фіноперацій, без безпосереднього контакту з клієнтом.
Про які фіноперації слід повідомляти Держфінмоніторинг?
Судячи з приписів ч. 2 ст. 10 Закону №361, Держфінмоніторинг слід повідомляти про підозрілу фінансову операцію (діяльність) або спробу її проведення незалежно від суми, на яку вона проводиться.
Що таке «підозрілі операції»?
За приписами ст. 21 Закону №361, фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими (див. пп. 46 ч. 1 ст. 1 Закону), якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Зрозуміло, що це буде непросто. Адже навряд чи в договорі або в первинному документі буде прямо написано, що кошти за господарською операцією пішли на тероризм або корупцію.
Тому на допомогу мають прийти відповідні державні органи.
При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб'єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму вебсайті, а також рекомендації суб'єктів державного фінмоніторингу.
На жаль, на відміну від Нацбанку, який розробив власні Iндикатори підозрілості фінансових операцій (див. дод. 20 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу), наразі нічого подібного Мінфіном чи Держфінмоніторингом не розроблено.
Тож на сьогодні бухгалтерам та податковим консультантам доведеться керуватися лише приписами Закону №361 і здійснювати перевірку нових та наявних клієнтів з урахуванням доступної інформації у відкритих та інших базах даних, Iнтернеті, використовувати інші відомі джерела інформації, у т. ч. отримувати її на запити у своїх клієнтів.
Якщо, попри відсутність чітких критеріїв, ви все ж таки виявили підозрілу операцію, повідомити про неї Держфінмоніторинг слід негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри.
Разом із повідомленням слід надавати обґрунтовані висновки, копії документів та іншу інформацію, на підставі яких сформовано підозру, та додаткову інформацію на запити спеціально уповноваженого органу. Але форми такого повідомлення Мінфін ще не розробив.
А що бухгалтери і податкові консультанти не зобов'язані робити?
Навіть у межах первинного фінмоніторингу бухгалтери та податкові консультанти не зобов'язані:
1) виявляти, реєструвати та зберігати інформацію про порогові фіноперації — йдеться про фіноперації, зазначені у ст. 20 Закону №361, у т. ч. операції, сума яких дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень, зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики) тощо;
2) вести реєстр усіх фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу. Порядок ведення реєстру передбачено у п. 10 — 14 Порядку подання інформації для взяття на облік №850;
3) зберігати документи чи їх електронні копії, записи, дані, іншу інформацію щодо фінансової операції та ділових відносин, у т. ч. щодо клієнтів, яким відмовлено у встановлені ділових відносин, після припинення договорів та ділових відносин із клієнтами. Це стосується будь-якої інформації, листування, кореспонденції, звітів, запитів, результатів будь-якого аналізу під час здійснення належної перевірки клієнта. I, відповідно, у разі надходження запитів щодо таких клієнтів від Мінфіну, Держфінмоніторингу, інших органів державного фінмоніторингу, а також правоохоронних органів можна сміливо посилатися на приписи п. 18 ч. 2 ст. 8 та ч. 2 ст. 10 Закону №361 та відмовляти у наданні такої інформації.
Але, зауважимо, все це — у разі якщо такі операції не здалися суб'єкту первинного фінмоніторингу підозрілими! Iнакше ця інформація та копії документів будуть потрібні для повідомлення і подальшого спілкування з Держфінмоніторингом.
Таким чином, на сьогодні ситуація для бухгалтерів та податкових консультантів виглядає так, ніби збирати і зберігати інформацію, у т. ч. здійснювати належну перевірку клієнта у всіх можливих базах даних, слід лише до та під час встановлення та проведення ділових відносин із клієнтом. Якщо підозрілих операцій не було виявлено, після припинення договірних та інших ділових відносин усю інформацію щодо клієнта та вжитих заходів для мінімізації ризиків можна, принаймні для Держфінмоніторингу, не зберігати.
Зверніть увагу!
Звісно, при цьому слід враховувати вимоги ПКУ щодо зберігання первинних документів за госпопераціями за договорами ЦПХ самих бухгалтерів та податкових консультантів і їхніх клієнтів. Тобто копії документів про те, які операції здійснював клієнт, вам не потрібні. А ось оригінали документів про операції між вами та клієнтом (банківські виписки, акти приймання-передачі наданих послуг, договір тощо) зберігати необхідно. Адже їх перевірятимуть податківці.
Відповідальність за порушення
Останнє запитання, яке слід розглянути: чим загрожує бухгалтеру або податковому консультанту непроведення фінмоніторингу операцій його клієнтів та/або неповідомлення Держфінмоніторингу про підозрілі операції?
Відповідь на це знаходимо в ч. 5 ст. 32 Закону №361.
До суб'єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи, зокрема, у таких розмірах:
1) за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їхніх сімей, осіб, пов'язаних із ними, у випадках, передбачених законодавством, — до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 204 тис. грн);
2) за порушення вимог щодо відмови від установлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції — у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (тобто до 340 тис. грн);
3) за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, — у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 204 тис. грн);
4) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Держфінмоніторингу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, — у розмірі до 20 тис. тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 340 тис. грн);
5) за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації — у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 340 тис. грн);
6) за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінмоніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб'єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, — у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 135 млн 150 тис. грн).
I розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох та більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.
У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб'єкта первинного фінмоніторингу, для бухгалтерів та податкових консультантів (позаяк вони не є фінустановами) не може перевищувати двократного обсягу вигоди, одержаної суб'єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, — 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 27 млн 30 тис. грн).
Зрозуміло, що більшість приватних бухгалтерів та податкових консультантів такі цифри неприємно вразять. Звісно, це максимально можливий розмір штрафу, і на практиці він може бути меншим. Може бути ситуація, коли штраф взагалі не застосовують. Адже рішення про застосування та фактичний розмір такого штрафу прийматимуть фахівці Держфінмоніторингу. Проте навіть за таких умов негативні наслідки можуть бути вагомими, тож поставитися до цих обов'язків варто серйозно.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»