25 серпня ВРУ прийняла Закон, яким мінімальна зарплата з 1 вересня 2020 року підвищується до 5000 грн (а в погодинному розмірі — до 29,2 грн). Як тепер нараховувати та оподатковувати зарплату, лікарняні та декретні?
Оплата праці
Правила застосування такого показника, як мінімальна зарплата, як у місячному, так і в погодинному розмірі, ми докладно розглядали в «ДК» №1-2/2019. Що ж зміниться з 1 вересня?
Правила застосування мінімальної зарплати залишаться незмінними, а її розмір зросте. У Законі про оплату праці, коли встановлюються гарантії того, яку зарплату має отримати працівник, немає прив'язки до розміру мінімальної зарплати станом на 1 січня певного року. Отже, з вересня 2020 р.:
1. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижчим за 5000 грн. При цьому місячний оклад може бути меншим (але не менше ніж 2102 грн — прожитковий мінімум для працездатних осіб), але в такому разі працівникові доведеться доплачувати різницю. Унаслідок цього нараховано йому може бути не менше ніж 5000 грн за місяць.
2. За годину тарифна ставка не може бути меншою за 29,20 грн. Отже, якщо в штатному розписі, трудовому договорі, положенні про оплату праці тощо передбачено меншу ставку, до цих документів треба буде вносити зміни.
3. Понад мінімальний розмір оплати праці працівникові можуть нараховуватися лише доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат.
4. Якщо працівник не виконав місячної норми праці, то така гарантія, як мінімальна заробітна плата, надається йому пропорційно до фактично відпрацьованого часу.
5. Будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
Лікарняні та декретні
Про правила оплати листків непрацездатності у 2020 році ми писали в «ДК» №3/2020. Тоді ж нагадували про прив'язку суми лікарняних та декретних виплат до мінімальної зарплати. I тут треба розрізняти два нюанси:
1. Коли ми рахуємо лікарняні або декретні, то місячна сума доходу, яку можна взяти до розрахунку, має верхню межу — 15 мінімальних зарплат. За попередні періоди 2020 року вона, звісно, не зміниться і становитиме 70845 грн, а ось починаючи з вересня вже становитиме 75000 грн. Не забувайте й про те, що працівники мають право на отримання лікарняних та декретних за всіма місцями роботи. Але максимальний розмір доходу, який береться до розрахунку таких виплат, застосовується сумарно за всіма місцями роботи. Тобто, наприклад, якщо у вересні 2020 р. працівник на основному місці роботи заробляє 60 тис. грн, а за сумісництвом — 25 тис. грн, то за основним місцем роботи за такий місяць до розрахунку лікарняних або декретних потраплять усі 60 тис. грн, а за сумісництвом — лише 15 тис. грн (різниця між 75 тис. грн та 60 тис. грн).
2. Лікарняні та декретні мають і мінімальний розмір, і він теж прив'язаний до мінімальної зарплати. Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №1105 сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. З лікарняними ситуація дещо інша: мінімальна зарплата як гарантія застосовується, якщо працівник захворів у перший робочий день і тарифна ставка (посадовий оклад) йому не були встановлені (п. 28 Порядку №1266). Проте на практиці така ситуація трапляється нечасто, а от виплата декретних — так.
До речі, декретні ми рахуємо наперед. Але позаяк сума декретних за місяць порівнюється з мінімальною зарплатою у місяці, коли розпочався період вагітності та пологів, зазначений у листку непрацездатності, то, незважаючи на те що сам такий період може тривати й у вересні — грудні 2020 р. і мінімальна зарплата зросте до 5000 грн, донараховувати декретні до цього розміру не треба.
Якщо цей період розпочався до 1 вересня, мінімальний розмір декретних з розрахунку на місяць становитиме 4723 грн.
Якщо працівник не має 6 місяців страхового стажу за 12 місяців, які передують страховому випадку, тоді пам'ятайте:
— лікарняні обчислюються виходячи з нарахованої працівнику зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;
— допомога по вагітності та пологах (декретні) обчислюється виходячи з нарахованої працівниці зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру мінімальної зарплати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку. I, звісно ж, сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Зверніть увагу!
Хоча в цих випадках розмір лікарняних і декретних прив'язаний до мінімальної зарплати, такі виплати (навіть якщо вони є перехідними, тобто страховий випадок триває до вересня і після) перераховувати у зв'язку зі зростанням мінімальної зарплати з 1 вересня не потрібно.
Оподаткування зарплати, лікарняних і декретних
Щодо ПДФО та ВЗ не зміниться нічого. Ставка ПДФО буде 18%, розмір податкової соцпільги та поріг її застосування не зміняться. Військовий збір стягуватиметься з будь-якої оподатковуваної ПДФО суми доходу працівника за ставкою 1,5%.
А от щодо ЄСВ — будьте уважні. Адже є така річ, як мінімальний страховий внесок, який обчислюється за формулою: мінімальна зарплата х 22%. I позаяк розмір мінімальної зарплати зріс, то зросте й розмір мінімального страхового внеску. З вересня до грудня 2020 р. він дорівнюватиме: 5000 х 22% = 1100 грн.
Нагадаємо!
Обов'язок сплати мінімального страхового внеску встановлено для роботодавців щодо працівників, які працюють за основним місцем роботи. Навіть якщо в певному місяці такі працівники не виконали норму робочого часу — через лікарняний, відпустку, прогули, неповний робочий час тощо.
Проте він не стосується працівників:
— з інвалідністю;
— які працюють за цивільно-правовим договором;
— які прийняті на роботу не з першого числа календарного місяця (у такому місяці);
— які звільнені з роботи не останнього числа календарного місяця (у такому місяці);
— які не отримували зарплати, лікарняних або декретних у певному місяці (щодо такого місяця). Наприклад, якщо працівник під час карантину цілий місяць перебував у відпустці без збереження зарплати. Навіть якщо такий працівник отримує за такий місяць допомогу по частковому безробіттю.
Тепер розгляньмо все вищезазначене на прикладах.
Приклад 1 Працівник виконав місячну норму праці. Працівникові встановлено оклад 4000 грн. У вересні 2020 р. він виконав норму робочого часу повністю. Крім окладу, працівникові нараховується індексація зарплати у сумі 100 грн. Яку зарплату треба нарахувати за вересень?
По-перше, буде нараховано оклад 4000 грн та індексацію 100 грн.
А далі загальну суму такого доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою і нарахувати доплату: 5000 - 4000 - 100 = 900 грн.
Отже, всього за вересень буде нараховано 5000 грн.
З цього доходу буде утримано:
— ПДФО: 5000 х 18% = 900 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується);
— ВЗ: 5000 х 1,5% = 75 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 5000 х 22% = 1100 грн.
Приклад 2 Працівник не виконав місячної норми праці (неповний робочий час). Працівникові встановлено оклад у розмірі 5000 грн, але він працює за зовнішнім сумісництвом у режимі неповного робочого часу. Таким чином, він виконав 25% від звичайної норми робочого часу. Яку зарплату слід нарахувати за вересень?
За окладом буде нараховано зарплату: 5000 х 25% = 1250 грн. Але доплату до мінімальної зарплати у місячному розмірі працівник не отримає, адже його оклад не менший за розмір такої мінімальної зарплати.
А далі суму доходу треба оподаткувати:
— ПДФО: 1250 х 18% = 225 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується);
— ВЗ: 1250 х 1,5% = 18,75 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 1250 х 22% = 275 грн.
Приклад 3 Працівник пів місяця перебував у відпустці. Оклад працівника 4000 грн, і це основне місце роботи. У вересні він 15 днів перебував в оплачуваній відпустці (з установленої йому норми робочого часу відпрацював рівно половину). Сума відпусткових становить 2000 грн. Яку зарплату треба нарахувати за вересень?
По-перше, буде нараховано половину окладу: 4000 х 0,5 = 2000 грн.
А далі суму доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою (пропорційно до виконаної норми робочого часу) і нарахувати доплату: 5000 х 0,5 - 2000 = 500 грн.
Отже, всього за вересень буде нараховано 4500 грн.
З цього доходу буде утримано:
— ПДФО: 4500 х 18% = 810 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується);
— ВЗ: 4500 х 1,5% = 67,50 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 5000 х 22% = 1100 грн.
Приклад 4 Працівник пів місяця перебував на лікарняному. Оклад працівника 5000 грн, і це основне місце роботи. У вересні він надає листок непрацездатності за серпень, коли хворів 10 днів. Які суми будуть нараховані у вересні?
З окладом усе зрозуміло — за вересень буде нараховано 5000 грн.
З лікарняними так: вони розраховуються виходячи з доходів, які працівник отримував за вересень 2019 р. — серпень 2020 р. Докладніше про те, як період карантину міг вплинути на розрахунок середньої зарплати, читайте у «ДК» №35/2020.
I хоча такі лікарняні нараховуються у вересні, це дохід серпня. Отже, з метою нарахування ЄСВ треба зарплату серпня додати до серпневих лікарняних. Якщо загальна сума доходу буде менша за 4723 грн, то ЄСВ за серпень у вересні однаково доведеться доплатити до мінімального рівня: 4723 х 22% = 1039,06 грн. Якщо ж загальна сума серпневого доходу буде більша, то ЄСВ у вересні за серпень треба буде нарахувати виходячи з суми серпневих лікарняних.
Наприклад, якщо зарплата за серпень становила 4000 грн, а сума серпневих лікарняних — 1500 грн, то ЄСВ у вересні треба буде нарахувати в розмірі: (5000 + 1500) х 22% = 1430 грн.
— ПДФО: (5000 + 1500) х 18% = 1170 грн.
— ВЗ: (5000 + 1500) х 1,5% = 97,50 грн.
Приклад 5 Працівниця йде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. У серпні працівниця надала листок непрацездатності з діагнозом «вагітність та пологи» і з 10 серпня пішла у декретну відпустку. У серпні їй нараховуються декретні. Як вони оподатковуються?
ПДФО та ВЗ з їх суми не утримуються.
А от з ЄСВ треба бути уважними та обережними. Якщо це основне місце роботи, то за кожен місяць декретної відпустки за таку працівницю треба сплатити ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний. I це має бути мінімальний страховий внесок, що діє у місяці, за який нараховано дохід!
Отже, нараховують ЄСВ у тому самому місяці, коли нараховують декретні (тобто в серпні і за правилами серпня). Але позаяк у вересні розмір мінімальної зарплати зріс, то, якщо місячна сума декретних менша за 5000 грн, за такі місяці у вересні слід донарахувати ЄСВ.
Наприклад, якщо сума допомоги у вересні 4800 грн, то ЄСВ треба донарахувати за цей місяць у розмірі: (5000 - 4800) х 22% = 44 грн. I це треба зробити у вересні 2020 р. за кожний наступний місяць відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у 2020 році.
А в таблиці 6 Звіту з ЄСВ за вересень 2020 р. такий донарахований ЄСВ треба буде показати щодо такої працівниці із зазначенням коду типу нарахувань «13» та місяців 2020 року, за які зроблено донарахування.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»