• Посилання скопійовано

Оновлена інструкція про сплату ЄСВ

Більша частина змін, внесених Наказом №283 до Iнструкції №449 з 21 серпня, приводить її у відповідність до норм законодавства, які були раніше (деякі — протягом кількох останніх років). Проте є і нові норми.

Ставка ЄСВ для осіб з інвалідністю

Пункт 6 розділу III Iнструкції №449 змінили, і, як наслідок, розширився перелік роботодавців, які можуть застосовувати ставку ЄСВ 8,41%.

Для підприємств, установ і організацій, фізосіб-підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється в розмірі 8,41% суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці», та суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, і допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Як бачимо, до переліку роботодавців, які застосовують ставку ЄСВ 8,41%, додали ФОПів. Проте ця зміна не є нововведенням. Адже застосування ФОПом такої ставки щодо працівників з інвалідністю передбачено ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ ще з 1 січня 2019 р. згідно зі змінами, внесеними Законом від 23.11.2018 р. №2628-VIII.

Отже, Iнструкцію просто привели у відповідність до Закону про ЄСВ. Але на практиці застосовувати таку ставку ФОПи могли і в 2019 році (принаймні податківці цього не заперечували).

Наголосимо також, що доплату до мінімального страхового внеску (який розраховується за формулою: мінімальна зарплата х 22%) за працівників з інвалідністю робити не потрібно. До речі, про це теж було внесено уточнення до абз. 4 п. 9 розділу III Iнструкції №449.

Тобто для працівників з інвалідністю базою нарахування ЄСВ є фактично нарахована зарплата (але не більше ніж 15 МЗП, які діють на момент нарахування доходу, — нині це 70845 грн), з 01.09.2020 р. — 75000 грн.

А про те, з якої дати починати застосовувати ставку 8,41% і який документ підтверджує право на таку ставку для працівника, ми докладно писали в «ДК» №33-34/2020.

Мінімальний ЄСВ для ФОПів-«загальників» та фізосіб-«незалежників»

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року у Законі про ЄСВ з'явилася вимога, яка змушувала ФОПів та фізосіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, сплачувати за себе ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок, щомісяця, навіть якщо в якомусь місяці такий «загальник» не отримував чистого доходу.

Мета запровадження такої вимоги була зрозуміла: у такий спосіб «загальникам» у примусовому порядку створювали страховий стаж. Адже платити ЄСВ бажають аж ніяк не всі, проте на виплати з бюджету, принаймні на пенсію, розраховує більшість.

Але така вимога сподобалася також не всім. Багатьох обурювала вимога платити з неотриманих доходів, а турботу уряду пояснювали бажанням поповнити бюджет. Унаслідок цього утворилася велика кількість так званих сплячих «загальників», тобто ФОПів, які перебували в ЄДР, і фізосіб-«незалежників», які перебували на обліку в ДПС, але ЄСВ не сплачували. А податківці їм справно такий ЄСВ нараховували.

Проте ситуація змінилася:

1) до 31 серпня 2020 р. діє «акція» від уряду, за якою «сплячі загальники» можуть списати свій борг з ЄСВ, див. «ДК» №24/2020;

2) ФОПи, яких немає в ЄДР, ЄСВ за себе не платять — про таке рішення Верховного Суду ми писали в «ДК» №32/2020;

3) з 1 січня 2021 року самозайняті особи (ФОПи, фізособи, які здійснюють незалежну профдіяльність, члени фермерського господарства), які перебувать на загальній системі оподаткування, зможуть не сплачувати за себе ЄСВ у разі відсутності доходу (прибутку). Про це ми писали в «ДК» №24/2020.

З огляду на ці зміни з Iнструкції №449 забрано абзац другий підпункту 2 пункту 4 розділу IV. У ньому раніше йшлося про те, що ФОПам та фізособам-«незалежникам», які до 1 січня 2017 року нарахували ЄСВ у розмірі, меншому за мінімальний страховий внесок, податківці надсилають повідомлення-розрахунок, в якому зазначається розрахунок суми доплати, що підлягала сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний календарний рік.

Проте до кінця 2020 р. у цій Iнструкції №449 залишатиметься (адже в цей період саме це буде передбачено Законом про ЄСВ) норма, яка вимагає від «загальників» сплачувати ЄСВ один раз на квартал до 20 числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожен місяць такого кварталу!

Фізособа виходить із членів фермерського господарства: як сплачуємо ЄСВ за останній місяць?

А це нова норма в розділі IV Iнструкції №449. Згідно з нею останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити ЄСВ, буде період з дня, наступного за днем закінчення попереднього звітного періоду, до місяця, в якому платник втратив статус члена фермерського господарства, набув статусу особи, яка підлягає страхуванню на інших підставах, звільненого від сплати єдиного внеску, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону про ЄСВ включно.

Єдиний внесок у такому разі сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

ФОП ліквідовується: як сплачуємо ЄСВ за останній місяць?

У п. 14 розділу IV Iнструкції №449 з'явилося уточнення. Згідно з ним останнім періодом, за який необхідно обчислити і сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.

Раніше ця норма вимагала сплати ЄСВ до дня державної реєстрації припинення. Проте на практиці податківці вимагали сплати ЄСВ за місяць ліквідації у повному розмірі, не меншому за мінімальний внесок. По суті, цю вимогу тепер узаконили.

Отже, за місяць, у якому ФОП ліквідувався, ЄСВ сплачувати треба як за повний, незалежно від того, якого числа такого місяця відбулася ліквідація.

Фізособа-«незалежник» знімається з обліку в ДПС: чи сплачуємо ЄСВ за останній місяць?

У п. 14 розділу IV Iнструкції №449 з'явилося уточнення. Згідно з ним останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому особа припинила незалежну професійну діяльність згідно з даними реєстру страхувальників.

Раніше ця норма вимагала сплати ЄСВ до дня надходження до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

I ось тут цікаво, як податківці трактуватимуть цю норму на практиці. Зверніть увагу, що в новій редакції норми слова «включно» немає! Тобто якщо трактувати цю норму буквально, то за місяць зняття з обліку «незалежники» не повинні платити ЄСВ. Що це, помилка Мінфіну чи так і було задумано, побачимо з подальших роз'яснень ДПС.

Вимога про сплату недоїмки з ЄСВ

Згідно зі змінами, внесеними до розділу VI Iнструкції №449, тепер, якщо ЄСВ донараховується податківцями внаслідок документальних перевірок, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом ДПС протягом 15 робочих днів (раніше було 10!) з дня, наступного за днем вручення платнику акта перевірки.

Проте, як і раніше, за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки вимога приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

При цьому до розділів VI та VII Iнструкції №449 внесено уточнення, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Це не новина, така норма є в ст. 25 Закону про ЄСВ з 1 липня 2020 р. Але на неї варто звернути увагу! Адже поточна редакція ст. 42 ПКУ вже передбачає можливість надсилання таких вимог в електронному вигляді, проте на практиці це запрацює трохи пізніше.

Якщо ви спілкуєтеся з податківцями в електронному вигляді та використовуєте Електронний кабінет, з 8 листопада 2020 р. усі ППР, податкові вимоги, а також інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, відображатимуться в Електронному кабінеті.

Якщо ж борг з ЄСВ або за штрафними санкціями є на кінець календарного місяця, то не тільки юрособам та ФОПам, а й усім платникам ЄСВ, зазначеним у розділі II Iнструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) тепер надсилатиметься (вручатиметься) протягом 20 робочих днів (раніше було 10 або 15!), наступних за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилася сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Штрафи за порушення з ЄСВ — чи щось змінилося?

Розмір штрафів Iнструкція, звісно, не змінить. Вони встановлюються ст. 25 Закону про ЄСВ.

Але одне уточнення є, і воно стосується сум недоїмки.

Раніше була така норма: коли застосовувалися штрафи щодо недоїмки, приймалося одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Тепер до неї дописано: при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена). Але тут, на нашу думку, нічого нового — зрозуміло, що сплата штрафу та пені не звільняє платника від обов'язку сплатити борг (недоїмку) з ЄСВ.

Фермери та доплата ЄСВ

У пп. 2 п. 6 розділу IV Iнструкції №449 з'явилися такі норми.

Платники, які отримують додаткову фінансову підтримку відповідно до ст. 13-1 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України», сплачують ЄСВ з урахуванням положень Порядку №565.

Нагадаємо, що зазначений Порядок №565 запрацював з 1 січня 2020 р., а про закон, який, власне, і дав можливість фермерам отримувати доплату, ми писали в «ДК» №34/2018. Проте відповідні норми з'явилися в Iнструкції №449 щойно тепер.

Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи. Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку місяця до територіального органу ДПС за місцем свого обліку як платника єдиного внеску заяви від себе та всіх членів сімейного фермерського господарства за встановленою формою. До заяв голова сімейного фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

Проте, щоб отримати доплату, ЄСВ все ж таки треба буде сплатити, хоч і в меншому розмірі, ніж решті платників.

Розмір сплати ЄСВ за членів СФГ

Фінансування надаватиметься виключно за умови, що голова сплачує за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) ЄСВ у сумі, не меншій за:

— 0,1 мінімального страхового внеску — перший рік;

— 0,2 мінімального страхового внеску — другий рік;

— 0,3 мінімального страхового внеску — третій рік;

— 0,4 мінімального страхового внеску — четвертий рік;

— 0,5 мінімального страхового внеску — п'ятий рік;

— 0,6 мінімального страхового внеску — шостий рік;

— 0,7 мінімального страхового внеску — сьомий рік;

— 0,8 мінімального страхового внеску — восьмий рік;

— 0,9 мінімального страхового внеску — дев'ятий та десятий роки.

При цьому з 1 січня 2020 року, в разі коли за підсумками звітного року не надано доплату у повному обсязі, податківці або контролюючий орган протягом п'яти робочих днів інформує про це платників — отримувачів додаткової фінансової підтримки повідомленням-розрахунком за формою згідно з додатком 2 до Iнструкції №449 (цю форму також змінили з урахуванням змін до Iнструкції №449), в якому зазначається розрахунок суми такої недоплати, що підлягала доплаті за календарний рік.

I наостанок ще дві «косметичні» зміни.

З переліку платників ЄСВ вилучили дипустанови України

У розділі II Iнструкції №449 привели у відповідність до Закону про ЄСВ перелік платників цього внеску. А саме: з нього вилучили дипломатичні представництва і консульські установи України.

Проте насправді ці установи перестали бути платниками ЄСВ ще з грудня 2018 року (дати набрання чинності Законом №2449) — саме тоді згадку про них забрали зі ст. 4 Закону про ЄСВ.

Натомість тоді ж серед платників ЄСВ з'явилися центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин (тобто МЗС), і уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період (тобто Міноборони). А в Iнструкції №449 такі норми з'явилися щойно тепер.

Вони сплачують ЄСВ за непрацюючого іншого з членів подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

Це робиться згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 06.03.2019 р. №164. При цьому діє вимога сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний. А якщо період, за який нараховується ЄСВ, є меншим ніж один календарний місяць, єдиний внесок розраховується у розмірі, пропорційному до кількості календарних днів місяця, за який сплачується такий внесок (відповідне зауваження додано у вигляді нового п. 12 розділу III Iнструкції №449).

Непрацюючі особи, за яких платять ЄСВ

Перелік фізосіб, які не працюють, проте отримують лікарняні, надбавки та компенсації тощо і за яких ті, хто здійснює такі виплати, сплачують ЄСВ, теж уточнено. Проте і тут Iнструкцію №449 просто привели у відповідність до Закону про ЄСВ.

Iдеться про батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною. З 1 січня 2019 року, крім дітей з інвалідністю, до підстав, за яких за таких доглядачів сплачується ЄСВ, було додано цілий перелік діагнозів та захворювань (абз. 13 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Проте в розділі II Iнструкції №449 вони з'явилися щойно тепер.

Нормативна база

  • Закон №1877 — Закон України від 24.06.2004 р. №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України».
  • Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Iнструкція №449 — Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449 (у редакції наказу Мінфіну від 28.03.2016 р. №393).
  • Наказ №283 — Наказ Мінфіну від 10.06.2020 р. №283 «Про затвердження Змін до Iнструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», чинний з 21.08.2020 р.
  • Порядок №565 — Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.05.2019 р. №565.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру