Карантин триває з березня 2020 р., та життя не припиняється. Працівники надають роботодавцям листки непрацездатності для отримання лікарняних та декретних. Як їх порахувати під час карантину?
Звичайні правила розрахунку лікарняних та декретних
Процедуру оформлення, розрахунку, виплати й оподаткування лікарняних та декретних у 2020 році ми докладно розглядали в статті «Лікарняні та декретні-2020» у «ДК» №3/2020. А в статті «Лікарняні від ФСС: як бути з округленням?» у «ДК» №49/2019 розповіли про процедуру округлення лікарняних та декретних, якщо вони виплачуються працівникові готівкою.
Той, хто прочитав та уважно вивчив згадані статті, уже має відповідь на більшість запитань, які можуть виникнути у роботодавця.
Проте є одна тема, яка стала актуальною у зв'язку з введенням на всій території України карантину і тим, що багато роботодавців були змушені скоротити або навіть зупинити власну господарську діяльність. Як розраховувати лікарняні та декретні під час карантину? Далі ми дамо відповіді на кілька найпопулярніших запитань на цю тему.
Особливі страхові випадки під час карантину
Ще у березні 2020 р. ФСС повідомляв про особливий страховий випадок, під час якого працівник має право на лікарняний, — це відсторонення від роботи під час карантину осіб, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення, якщо:
— ці особи були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями;
— у разі неможливості здійснення тимчасового переведення цих осіб за їхньою згодою на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.
У такому разі листок непрацездатності видається інфекціоністом або лікуючим лікарем згідно з висновком лікаря-епідеміолога територіальної санепідемстанції. А допомога з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів ФСС надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
А нині до таких особливих карантинних страхових випадків додалися самоізоляція та обсервація фізосіб. При цьому окремого порядку для виплати лікарняних унаслідок перебування у закладах охорони здоров'я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, за рахунок коштів роботодавця Законом №1105 не передбачено.
Але за весь період перебування працівника на «коронавірусному» лікарняному і за кошти роботодавця, і за кошти ФСС оплата провадиться в розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, або ж якщо захворів медичний працівник, — у розмірі 100% незалежно від страхового стажу. Про це ми писали в статті «Оплата перших 5 днів самоізоляції» в «ДК» №25-26/2020.
Якщо під час карантину працівник перебував в оплачуваному простої
Визначення простою наведено у ст. 34 КЗпП.
Простій на підприємстві під час карантину дає ось що: працівник продовжує перебувати в трудових відносинах з підприємством, відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП працівникові оплачується час простою з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
I тут є нюанс. На думку ФСС, оплата лікарняних і декретних під час простою прямо залежить від однієї обставини: чи передбачено наказом керівника, що під час такого простою працівник має бути присутнім на робочому місці.
Простій
Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Якщо так, то працівникові призначаються лікарняні або декретні на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності та обчислюється середня заробітна плата відповідно до Порядку №1266.
Якщо ж ні (тобто під час простою працівник не повинен перебувати на робочому місці), то оплати листків непрацездатності не буде!
Звідки взявся такий дивний висновок?
Зокрема, Держпраці дає це зрозуміти1:
1) Законом №1105 встановлено, що допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві. Аналогічний компенсуючий характер має і допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
1 Консультація від 15.04.2020 р. «Чи буде оплачено листок непрацездатності під час простою підприємства?».
2) згідно з п. 20 Порядку №1266 сума допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю застрахованій особі та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства або за індивідуальним графіком роботи працівника.
З цього і ФСС, і Держпраці роблять висновок: листки непрацездатності, які припадають на період простою, працівникам мають бути оплачені за робочі дні (години) за графіком роботи цих працівників, що пропущені через хворобу. Iншої оплати днів тимчасової непрацездатності під час простою підприємства не з вини працівника чинним законодавством не передбачено.
Насправді норма п. 20 Порядку №1266 ще з 04.07.2015 р. має зовсім іншу редакцію. А якщо знайти аналогічну норму в Порядку №1266, то це буде п. 2, і нині він має такий вигляд: сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
Тобто лікарняні та декретні нині виплачуються за календарні, а не за робочі дні. А ще, перебуваючи у простої, право на 2/3 окладу людина має незалежно від того, повинна вона бути присутньою на робочому місці чи ні.
Проте якщо роботодавець у наказі зазначив «бути на робочому місці», самовільна відсутність на такому місці розглядатиметься вже не як простій, а як прогул. I зарплати за такі прогули не буде. А той, хто під час простою не зобов'язаний бути на робочому місці, сидячи вдома, 2/3 окладу не втрачає. Тож із позицією ФСС наразі можна погодитися.
Приклад 1 Оклад працівника становить 9000 грн, загальний страховий стаж 10 років. На підприємстві оголошено простій з 1 квітня 2020 р., і відтоді працівникові нараховується 2/3 окладу — по 6000 грн на місяць. У серпні 2020 р. працівник надає листок непрацездатності на 5 календарних днів. Які виплати він отримає за серпень?
По-перше, рахуємо зарплату. За 31 день працівник мав отримати 6000 грн. Віднімемо 5 днів тимчасової непрацездатності, вийде: 6000 : 31 х 26 = 5032,26 грн.
По-друге, рахуємо лікарняні.
Розрахунковий період серпень 2019 р. — липень 2020 р. Це 366 календарних днів, з них 11 днів святкових (неробочих).
При цьому за серпень 2019 р. — березень 2020 р. працівнику було нараховано щомісяця 9000 грн (умовно), а за квітень — липень 2020 р. по 6000 грн. Загальна сума доходу: 8 х 9000 + 4 х 6000 = 96000 грн. До розрахунку лікарняних береться вся сума такого доходу, адже в кожному місяці розрахункового періоду сума такого доходу не перевищувала максимальної бази нарахування ЄСВ.
Середньоденна зарплата: 96000 : 366 = 262,30 грн. Позаяк страховий стаж працівника становить 10 років і за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку (початку тимчасової втрати працездатності, зазначеної у листку непрацездатності) працівник мав усі 12 місяців страхового стажу, то лікарняні йому виплачуються у розмірі 100% середньоденної зарплати.
Сума лікарняних: 5 х 262,30 = 1311,50 грн.
Зверніть увагу!
Якщо йдеться про «коронавірусний» лікарняний, то він оплачується у розмірі 50% середньої зарплати незалежно від стажу. I лише медичні працівники мають право на 100% середньої зарплати для оплати їхніх лікарняних. Про це ми докладно писали в «ДК» №25-26/2020.
Якщо працівник під час карантину перебуває у відпустці
Якщо йдеться про неоплачувану відпустку, лікарняні не виплачуються1.
Тому єдина можливість для працівника отримати лікарняні — це перервати неоплачувану відпустку на період тимчасової втрати працездатності. Після цього таку відпустку на час карантину він може взяти знову (за власним бажанням та згодою роботодавця).
1 Див. пояснення ФСС від 16.03.2020 р. «Щодо оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності під час простою».
Аналогічна ситуація буде і з творчою відпусткою, додатковою відпусткою у зв'язку з навчанням.
А от зі щорічною оплачуваною відпусткою ситуація інша. Дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, до щорічних відпусток не включаються. Натомість на дні такої хвороби щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена. Докладніше про це див. у статтях Г. Казначей «Хвороба працівника під час відпустки» в «ДК» №19/2019, а також «Що зміниться в розрахунку середньої зарплати» в «ДК» №33-34/2020.
Приклад 2 Працівник пішов у оплачувану відпустку з 1 серпня до 31 серпня, і йому вже були виплачені відпусткові в сумі 10000 грн. Але працівник після закінчення відпустки надає листок непрацездатності на 5 календарних днів. Загальний страховий стаж 10 років. Які виплати працівник отримає за серпень?
По-перше, вирішуємо питання з відпустковими.
Якщо відпустка подовжується, то працівник просто відгуляє ще 5 днів відпустки з 1 до 5 вересня. Отже, перераховувати їх не потрібно, але доведеться сторнувати у серпні і нарахувати у вересні (якщо підприємство нараховує відпусткові не у місяці виплати, а у місяці, за який вони виплачуються).
Якщо ж відпустка буде перенесена на інший період, тоді в серпні доведеться сторнувати відпусткові за 5 днів, а в місяці надання решти днів відпустки відпусткові доведеться порахувати заново.
По-друге, рахуємо лікарняні. Розрахунковий період серпень 2019 р. — липень 2020 р. Це 366 календарних днів, із них 11 днів святкових (неробочих).
При цьому за серпень 2019 р. — березень 2020 р. працівникові було нараховано щомісяця 9000 грн (умовно), а за квітень — липень 2020 р. по 10000 грн. Зрозуміло, серпневі відпусткові до розрахунку не потраплять. Загальна сума доходу: 8 х 9000 + 4 х 10000 = 112000 грн.
Середньоденна зарплата: 112000 : 366 = 306,01 грн.
Щодо розміру доходу, який береться для розрахунку, і впливу стажу на розмір середньої зарплати, яка використовується для розрахунку лікарняних, діють правила, зазначені у прикладі 1.
Сума лікарняних: 5 х 306,01 = 1530,05 грн.
Якщо працівник під час карантину отримував допомогу по частковому безробіттю
У листі від 28.05.2020 р. №1367-11-1 ФСС зазначив таке.
У разі обчислення середньоденної заробітної плати, коли до розрахункового періоду входять місяці, в яких застрахована особа перебувала частково безробітною й отримувала допомогу по частковому безробіттю за рахунок коштів Фонду безробіття, така допомога не включається до суми заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата.
Але при цьому кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) не зменшується на дні часткового безробіття, бо така відсутність на роботі не належить до поважних причин!
Щодо включення до страхового стажу періоду часткового безробіття, то відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 21 Закону №1105 період отримання виплат за окремими видами соціального страхування включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. Отже, страховий стаж з метою отримання лікарняних та декретних на період отримання допомоги по частковому безробіттю не зменшується.
Приклад 3 Оклад працівника становить 9000 грн. З 1 квітня 2020 р. до 31 липня 2020 р. він отримував допомогу по частковому безробіттю у сумі 4723 грн на місяць. Загальний страховий стаж 10 років. У серпні 2020 р. працівник надає листок непрацездатності на 5 календарних днів. Які виплати він отримає за серпень?
По-перше, що з допомогою? Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу. Отже, за час тимчасової втрати працездатності ця допомога не виплачуватиметься.
Проте за решту днів серпня працівник матиме право на таку допомогу. I, найімовірніше, вона буде надана в розмірі мінімальної зарплати — як у максимально можливому розмірі. Позаяк, виходячи з 2/3 окладу працівника, сума допомоги навіть за 26 календарних днів буде вищою, ніж мінімальна зарплата.
По-друге, рахуємо лікарняні.
Розрахунковий період серпень 2019 р. — липень 2020 р. Це 366 календарних днів, з них 11 днів святкових (неробочих).
При цьому за серпень 2019 р. — березень 2020 р. працівникові було нараховано щомісяця 9000 грн (умовно), а за квітень — липень 2020 р. по 4723 грн (як допомога по частковому безробіттю). Загальна сума доходу, яка братиметься для розрахунку: 8 х 9000 = 72000 грн.
Середньоденна зарплата: 72000 : 366 = 196,72 грн.
Щодо розміру доходу, який береться для розрахунку, і впливу стажу на розмір середньої зарплати, яка використовується для розрахунку лікарняних, діють правила, зазначені у прикладі 1.
Сума лікарняних: 5 х 196,72 = 983,60 грн.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»