Продаж в одному періоді, монтаж — в іншому

Компанія — платник ПДВ і податку на прибуток (застосовує податкові різниці) отримала за імпортом електричне обладнання, монтаж якого виконує нерезидент. У контракті прописано вартість монтажу окремою сумою. Це обладнання та його монтаж були оплачені авансом нерезиденту. Отримано товар в одному податковому періоді і продано покупцю. Монтаж уже проданого обладнання здійснювався нерезидентом на території України в іншому податковому періоді. Чи виникають податкові зобов'язання з ПДВ щодо монтажу обладнання? За якою датою виникає податкове зобов'язання? Як в обліку відобразити монтаж обладнання постачальником-нерезидентом, яке було продано покупцю в одному періоді, а монтаж здійснено в іншому?

Насамперед з'ясуймо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за ЗЕД-контрактом.

Відповідно до п. 206.1 ПКУ під час ввезення товарів на митну територію України суми ПДВ підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку — імпортера (п. 187.11 ПКУ).

Але авансова оплата не змінює значення сум ПДВ лише при імпорті товару, бо датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (абз. 1 п. 187.8 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (абз. 1 п. 187.8 ПКУ).

Щодо місця постачання послуг, то положеннями пп. «г» пп. 186.2.1 ПКУ встановлено: таким місцем є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних із рухомим майном, а саме послуг із виконання ремонтних робіт, а також інших робіт і послуг, пов'язаних із рухомим майном.

Правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платник ПДВ, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платник ПДВ, чи будь-якій іншій юридичній особі — резиденту встановлено ст. 208.1 ПКУ.

На виконання вимог п. 208.2 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою 20% на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ПКУ.

I отримувач послуг — платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Ця податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника ПДВ, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період (п. 208.3 ПКУ).

Отже, у разі якщо на дату сплати авансу нерезидентові отримувач послуг на території України не склав податкової накладної на такі послуги, то її необхідно скласти, зареєструвати в ЄРПН та подати уточнюючий розрахунок з ПДВ за звітний період, в якому було сплачено аванс.

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, встановленому п. 120-1.1 ПКУ.

Проте з урахуванням положень Закону №533 (яким підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено п. 52-1) протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються санкції за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН (див. Iнформаційний лист ДПСУ від 20.03.2020 р. №7).

Зверніть увагу!

...закон [№533] не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами за:

— неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов'язань з ПДВ,

— неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов'язань з акцизного податку,

— здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;

— порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, порушення правил переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового, не підтвердження цільового використання суб'єктами господарювання спирту етилового, біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів.

— порушення вимог іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючs органи.

Iнформаційний лист ДПСУ від 20.03.2020 р. №7

Відповідно до п. 8 та абз. 3 п. 12 Порядку №1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» ставлять «X» та зазначають тип причини «14» — Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, а також

— у рядку «Iндивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляють умовний IПН «500000000000»;

— у рядку «Постачальник (продавець)» — найменування (П. I.Б.) нерезидента та через кому — країну, в якій зареєстровано продавця (нерезидента);

— рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють;

— у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) наводить власні дані.

У разі якщо сплачений нерезиденту аванс покриває частину послуг з монтажу обладнання на території України, то на дату оформлення акта, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, складають наступну податкову накладну на залишок неоплаченої суми у порядку, наведеному вище.

Податкові зобов'язання з ПДВ на операції постачання покупцю обладнання та послуг з його монтажу нараховують за правилом «першої події».

Якщо постачання обладнання українському покупцю відбулося в одному звітному періоді, а постачання послуг з його монтажу — в іншому, то податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються відповідно у періоді здійснення операції постачання (з урахуванням «першої події»).

У бухгалтерському обліку операції, що розглядалися, відображають так, як показано в таблиці (суми умовні, розрахунки в іноземній валюті не наводяться).

Таблиця

Відображення в обліку

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• Закон №533 — Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».
• Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.

Олена БОНДАРЕНКО, «Дебет-Кредит»