За проєктом змін до Порядку №100 коригувати відпусткові на коефіцієнт підвищення окладу вже не буде потрібно. Крім того, з'явиться чіткий та вичерпний перелік виплат, які не враховуватимуться до розрахунків. I нарешті буде поставлено крапку в проблемі першого робочого дня місяця, якщо це не перший календарний день.
Порядок №100 буде поширено і на фізосіб-роботодавців
Нарешті офіційно (хоча поки й проєктом): за змінами, передбаченими до Порядку №100, серед суб'єктів господарювання (підприємства, установи й організації всіх форм власності), на яких поширюється його дія, з'являться ФОПи та фізичні особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників.
Зміни довгоочікувані, адже після них не виникатиме запитань на кшталт: «Чи обов'язково ФОПам використовувати Порядок №100, адже про них у документі не зазначається?».
До речі, на думку контролерів, фізособи і тепер зобов'язані його застосовувати, бо гарантії для найманих працівників ФОПів нічим не відрізняються від гарантій працівникам юрособи.
Оновлено перелік випадків застосування Порядку №100
До підпункту «а» п. 1 Розділу I Порядку №100 будуть внесені зміни, якими збільшиться перелік випадків застосування цього Порядку. Адже у чинному документі не міститься повного переліку видів відпусток, на які мають право наймані працівники згідно із Законом про відпустки та КЗпП.
Після змін ця частина документа матиме такий вигляд: «Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (окрім відпустки по вагітності та пологах) або виплати їм компенсації за невикористані відпустки».
Зрозуміло, що йдеться про всі види оплачуваних відпусток, окрім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, бо для цієї відпустки (точніше, розрахунку відповідної допомоги від ФСС) передбачено інший документ — Порядок №1266.
Якщо перший робочий день — не перше число місяця
Не один рік точилися суперечки між бухгалтерами, фахівцями з питань оплати праці та навіть міністерствами, чи враховувати до розрахункового періоду місяць, якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, але дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця.
В абзаці другому п. 2 Порядку №100 буде зазначено: якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду.
Скасування поняття «інша поважна причина» відсутності
Позаяк нормами чинного законодавства не визначено повного переліку «інших поважних причин», згідно з якими не зберігається середній заробіток або зберігається частково, прийнято рішення внести зміни до абзацу шостого частини 2 Порядку №100.
Після коригування цей абзац матиме такий вигляд: «Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду».
Проте, на думку автора, така зміна може створити нові проблеми. Наприклад, про прогул теж зазначається у чинному законодавстві (зокрема, у п. 4 ст. 40 КЗпП як про підставу для звільнення працівника). Так, це відсутність на роботі без поважної причини, проте згадку про цю «поважність» із тексту Порядку №100 планують забрати. I що ж тепер, якщо в розрахунковому періоді працівника будуть прогули, то їх не вилучати з розрахункового періоду? Як бачимо, хотіли зробити краще, але й тут недопрацювали. Вирішити цю проблему мало б не узагальнення, а конкретні приклади, коли розрахунковий період зменшується, а коли ні.
Вичерпний перелік виплат, які не враховуватимуться до середнього заробітку
А ось із виплатами, які треба брати до розрахунку, навпаки — поліпшення, більше чіткості та конкретики. Внаслідок змін п. 3 Порядку №100 істотно скоротиться і матиме такий вигляд: «При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження враховуються усі суми нарахованої зарплати згідно зі законодавством, окрім виплат, зазначених у п. 4 Порядку №100».
Виплати, що не враховуються до середнього заробітку:
1) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
2) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
3) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
4) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
5) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
6) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
7) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
8) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
9) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
10) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
11) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
12) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
13) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
14) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
15) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати;
16) заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
17) винагороди державним виконавцям.
Що не може не тішити, то це те, що не доведеться більше фантазувати і додумувати, що ж входить до розрахунку і коли, а що — ні. I справді, такі зміни значно спрощують роботу бухгалтера.
Також уточнюється, що суми нарахованої зарплати враховуватимуться у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із зарплати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Щодо цієї зміни вже зрозуміло: для того аби уточнити, чи однаково розуміють поняття «місяць нарахування» роботодавці і контролери, доведеться чекати на роз'яснення від Держпраці та Мінекономіки. I бажано з конкретними прикладами.
Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більше, при обчисленні середньої зарплати включатимуться шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості місяців того періоду, за який вона нарахована та пропорційно до часу, відпрацьованого у розрахунковому періоді.
Як бачимо, така редакція Порядку №100 повинна зняти проблему врахування «13-ї зарплати» і винагороди за рік у розрахунку середнього заробітку — роботодавцю вже не доведеться аналізувати, в якому році та за який рік такі виплати були нараховані.
Коригувати відпусткові у зв'язку зі збільшенням окладу не будемо
Це ще одна зміна, яку більшість роботодавців (та їх бухгалтерів) вітатиме. А ось чи сподобається це працівникам, — вже інше питання.
Як зазначається у проєкті від уряду, п. 10, в якому нині йдеться про коригування доходів (або вже порахованого середнього заробітку) на коефіцієнт підвищення окладу, з Порядку №100 буде вилучено.
Пояснюється така зміна тим, що колись у країні були гіперінфляційні процеси та швидке знецінення грошових доходів населення. Натомість сучасний економічний стан стабільного та поступового зростання зарплати і підвищення рівня мінімальної заробітної плати більш випереджаючими темпами, ніж рівень інфляції, дозволяє відмовитися від додаткового механізму компенсації втрати середнього заробітку.
Як рахувати, якщо розрахункового періоду немає та оклад нижчий за МЗП
Як і тепер, якщо у розрахунковому періоді у працівника не було заробітку, розрахунки проводять з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового місячного окладу.
Нововведенням є така зміна: якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, то середній заробіток розраховують з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку!
А в разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводять з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Знову ж таки, не в кожному випадку, а лише якщо місячний оклад (тарифна ставка) є меншим за мінімальну заробітну плату.
Проте формули, як саме рахувати середню заробітну плату з мінімальної заробітної плати, у Порядку №100 не передбачається. I роботодавцям доведеться чекати на свіжі роз'яснення від Держпраці або Мінекономіки (яке нині опікується трудовими питаннями).
Або ж користуватися старими листами Міністерства соціальної політики, які мають інформаційний та рекомендаційний характер, в яких зазначалося, що в такому разі оклад слід множити на 12 місяців і ділити на кількість календарних днів у році за мінусом святкових та неробочих днів. У випадку з мінімальною заробітною платою у цій пораді оклад можна замінити на мінімальну заробітну плату.
Проте зрозуміло, що це аналогія, і діяти так в умовах відсутності чітко визначеного порядку (чи принаймні роз'яснень) можуть лише дуже сміливі або відчайдушні роботодавці.
Тим не менш і тут варто зберігати обережний оптимізм і почекати на роз'яснення від контролерів.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»