Останнім часом значно побільшало спорів про звільнення працівників. Вони активно обстоюють свої права в суді. Зокрема, керівника роботодавця можна покарати за ст. 172 «Грубе порушення законодавства про працю» ККУ.
Реальний вирок через конфлікт
Нечасто можна побачити судові вироки, якими керівника ТОВ визнають винним у трудовому конфлікті та наступному звільненні працівника. Особливо якщо таке звільнення відбувалося неодноразово і суд щоразу поновлював працівника на посаді.
Конфлікти між керівництвом та працівниками — справа не нова. Це пов'язано як із небажанням виконувати протизаконні накази (про що доволі часто згадують саме бухгалтери!), так і з недбалістю працівника.
Проте іноді такі конфлікти виходять за межі посадових обов'язків. Наприклад, коли один учасник ТОВ (він же керівник товариства) хоче повністю керувати майном та активами юрособи і планує призначити на посаду головбуха «свою людину» (наприклад, родича). Головний бухгалтер ТОВ у коментованій нами справі1 боровся до останнього, звертаючись до суду та поновлюючись на посаді після чергового звільнення.
1 Постанова ВС від 15.04.2020 р. у справі №321/1753/16-к.
Врешті-решт терпець працівника, який протягом кількох років протистояв особистим претензіям, урвався і привів його до правоохоронних органів. Чим усе закінчилося, здивувало навіть самого керівника ТОВ!
З мотивами звільнення — до Нацполіції
Головний бухгалтер ТОВ та колишній засновник товариства звернувся до правоохоронних органів із заявою щодо вчинення керівником ТОВ кримінального правопорушення, а саме: неодноразове звільнення працівника з особистих мотивів (ч. 1, 2 ст. 172 ККУ). I підкріпив свою заяву виграними судовими справами проти роботодавця.
Головбух свою поведінку та наявний конфлікт із керівником (іншим засновником) пояснював тим, що 2002 року вони втрьох створили ТОВ. Рішенням загальних зборів учасників обвинуваченого було обрано директором. Згодом наказом іншого засновника було призначено на посаду головного бухгалтера ТОВ. Але під час роботи між ним як головбухом та керівником почали виникати конфлікти. Головбух постійно критикував методи роботи на робочих нарадах, у присутності інших працівників підприємства.
А керівник, своєю чергою, чинив усілякі перешкоди у виконанні головбухом його трудових обов'язків, а саме: відмовлявся придбати програмне забезпечення для ведення бухгалтерського обліку, покладав на нього обов'язки, не передбачені його посадовою інструкцією, звільнив з підприємства його дружину — особу з обмеженими можливостями.
Справді, як з'ясували суди, які щоразу поновлювали головбуха на посаді, керівник звільняв його тричі з таких причин:
1) передання первинних документів бухобліку за 2012 — 2014 рр. для зберігання в сейфі підприємства (без пояснень причин),
2) покладення обов'язків касира, тимчасом як посадовими обов'язками цього не передбачено, та відповідне звільнення за порушення касової дисципліни, нестачу коштів у касі підприємства та недовіру власника,
3) застосування догани та дисциплінарних стягнень до головбуха за невиконання наказів керівника.
До речі, всі ці причини не були належним чином підтверджені керівником і суд щоразу поновлював головбуха на посаді.
Суд визнав звільнення з особистих мотивів
Такі дії керівника та єдиного власника ТОВ, на думку суду, прямо вказують на звільнення головбуха з особистих мотивів (прямий умисел).
Як наголосила апеляційна інстанція, злочини за ст. 172 ККУ характеризуються саме порушенням конкретних норм трудового законодавства, пов'язаних із незаконним звільненням працівника. А звільнення з роботи вважається незаконним, якщо воно здійснюється з порушенням установленого порядку або без законних на те підстав.
Хоча, з погляду керівника, його претензії були цілком виправдані: він вказував на численні порушення з боку головбуха, зокрема на неправильне та несвоєчасне здавання звітності до податкової інспекції, недбале ведення бухобліку, крадіжку грошей з рахунку підприємства, вживання алкоголю в робочий час та численну критику роботи керівника і співвласника ТОВ.
Проте жодного доказу під час досудового розслідування подано не було. Так само жодних претензій до роботи головбуха не мали й інші працівники Товариства.
Посилання на невиконання наказів керівника, недотримання працівником посадової інструкції та Правил внутрішнього трудового розпорядку в усіх випадках оскарження звільнення головбуха не підтверджувалося в судах. Відповідних документів та інших доказів не було надано ні слідчому, ані в суді. Керівник вочевидь не сприйняв серйозно можливість реального покарання.
Зверніть увагу!
Ми неодноразово наголошували (і те саме підтверджує суд у коментованому нами рішенні), що при складенні наказів керівник має чітко зазначати причину звільнення з посиланням на відповідну статтю КЗпП, що у разі спору уможливлює перевірку підставності застосування заходів дисциплінарного впливу, зокрема оголошення догани чи звільнення.
Не кажучи вже про те, що головбух як засновник ТОВ оскаржив у суді й протокол загальних зборів, який не містив чіткого обґрунтування причини виключення головбуха зі складу учасників ТОВ. I у протоколі згадувалося, що між керівником та головбухом як засновниками склалися неприязні стосунки, які перешкоджали подальшій діяльності та існуванню ТОВ. Натомість про факти порушення статутних обов'язків — ані слова.
Вирок та покарання
За наведених вище обставин у судів не лишилося жодних сумнівів щодо винуватості керівника в неодноразовому незаконному звільненні працівника з роботи через конфлікт та з особистих мотивів (ч. 1, 2 ст. 172 ККУ). Причому таку позицію підтримали всі судові інстанції, у т. ч. й Верховний Суд.
Останній цілком підтримав позицію попередніх судів та зазначив, що під час розгляду судами в порядку цивільного судочинства категорії справ щодо незаконного звільнення та поновлення на посаді не є обов'язковим установлення факту наявності чи відсутності мотиву такого звільнення, у т. ч. особистого мотиву — суди в таких справах повинні лише констатувати законність або ж незаконність звільнення працівника з посади. Проте на наявність особистого мотиву вказували не лише судові рішення про поновлення, а й показання свідків, інших працівників Товариства.
Тому й не дивно, що суд призначив керівникові ТОВ кримінальне покарання.
Цього разу обійшлося без виправних робіт. Але керівникові призначили штраф та його було позбавлено права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій щодо приймання та звільнення працівників, строком на два роки.
Та найгірше те, що тепер керівник у коментованій нами справі вже має судимість, яка може створювати серйозні перешкоди у багатьох сферах госпдіяльності.
Проте хоча керівникові заборонено обіймати саме керівні посади з правом прийняття та звільнення працівників, інші посадові обов'язки йому не заборонені, тож:
1) такий керівник має право підписувати будь-які договори, угоди від імені ТОВ, і такі договори не можуть бути визнані недійсними (як підписані неуповноваженою особою) з посиланням на судимість;
2) такого керівника не обов'язково взагалі звільняти — достатньо внести відповідні обмеження до його посадової інструкції та перевести на посаду заступника без організаційно-розпорядчих функцій щодо приймання та звільнення працівників;
3) у разі прийняття рішення про звільнення або переведення на іншу керівну посаду такий керівник може внести відомості про себе як підписувача до ЄДР, що дає право керувати підприємством та представляти інтереси ТОВ перед третіми особами без довіреності.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»