Підприємство віднесено до переліку ризикових. Чи може воно оскаржити таке рішення? На жаль, Верховний Суд каже1, що це ніяк не порушує прав платника, а дії органів ДПС щодо поділу платників за категоріями — це інформаційно-аналітична діяльність посадових осіб державного органу.
Останнім часом платники податків намагаються протистояти масовим блокуванням ПН/РК. I, на нашу думку, ситуація на сьогодні із зупиненням ПН/РК значно складніша, аніж була колись. Адже раніше, щоб позбавити платника податкового кредиту з ПДВ, податківці вдавалися до документальних перевірок. А сьогодні ПН/РК зупиняються через пересторогу вчинення незаконних дій на майбутнє.
1 Постанова Верховного Суду від 03.03.2020 р. у справі №240/3665/19.
Однією з обставин, коли ПН/РК можуть бути заблоковані, є присвоєння платнику ПДВ, який їх складає та/або намагається зареєструвати в ЄРПН, статусу ризикового.
Ось і у коментованому судовому рішенні розглянуто звичайну ситуацію, в якій на сьогодні перебуває більшість підприємств — платників ПДВ.
Так, ТОВ зі змісту листа від 04.03.2019 р. стало відомо, що Комісія ГУ ДФС області прийняла рішення щодо віднесення товариства до переліку ризикових. Звертаючись до суду з оскарженням, товариство наголошує, що це рішення прямо порушує його права та інтереси.
Тому що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.
А отже, внесення підприємства до переліку ризикових платників перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності платника податків. Неможливість надати контрагентам ПН/РК створює додаткові перешкоди у здійсненні господарських операцій, а також руйнує ділову репутацію товариства.
Натомість сама податкова вважає, що висновки органу ДПС є відображенням дій працівників контролюючих органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. А віднесення ТОВ до переліку ризикових платників не створює жодних перешкод для діяльності платника податків та інших юридичних наслідків.
Між іншим, такі маніпуляції не нові. Як би прикро це не пролунало, але коментоване судове рішення повертає нас до часів, коли за результатами перевірок (зустрічних звірок) контрагентів платнику податків податкові органи за самостійним рішенням коригували показники звітності з ПДВ в АС «Податковий блок» із посиланням на відповідний акт перевірки (звірки), що обов'язково мало наслідком позапланову перевірку зі складенням ППР.
Мало того, що внаслідок цього такий платник, як правило, мусив розплачуватися за весь ланцюг постачання та доказувати реальність госпоперації, то ще й суди ставали на бік податкових органів.
Адже, як при цьому зазначалося, збирання, зберігання та опрацювання в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів податкової інформації, на думку судів, є безпосередньою службовою діяльністю податкового органу, яка входить до кола його повноважень, передбачених ПКУ.
А висновки, викладені в акті податкової перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.
Включення органом ДПС до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, не має для нього жодних юридичних наслідків, не створює та не змінює прав та обов'язків, бо не призводить до коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податків. Для цього проводилася позапланова (не)виїзна документальна перевірка.
Звучить знайомо, чи не так? Ось і цього разу Верховний Суд не знайшов порушень прав ТОВ у діях податківців.
Чи порушує права платника віднесення до переліку ризикових?
Починалося все для ТОВ добре. Суди першої та апеляційної інстанції стали на бік платника податків та зобов'язали орган ДПС вилучити ТОВ з переліку ризикових.
Що сказав суд першої інстанції
Суд звертає увагу на той факт, що на момент прийняття рішення від 11.02.2019 р. №29/06-30-07-03-22 Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, а тому мають рекомендаційний характер, у зв'язку з чим їх застосування суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.
Водночас належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 р. протокольне рішення ГУ ДФС у Житомирській області 11.02.2019 р. №29/06-30-07-03-22 не містить.
У додатках до протоколу не міститься матеріалів, на підставі яких [ТОВ] було віднесено до ризикових платників податків, та іншої інформації, що розглядалася Комісією.
До відзиву на позовну заяву на підтвердження наявності порушень з боку платника податків та мотивації віднесення останнього до ризикових долучено схему руху ПДВ.
Схематичне зображення руху товару між підприємствами не може бути обґрунтованим доказом наявності порушень податкового законодавства [ТОВ].
...Вказано, що у контрагентів [ТОВ] відбувається підміна товарних позицій.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни правові наслідки повинні настати саме для них, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської діяльності.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що до [ТОВ] не може застосовуватися п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою «наявна негативна податкова інформація».
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 р. у справі № 240/3665/19
Але тут варто розуміти, що такого платника вилучають із переліку ризикових лише з дати набрання чинності рішенням суду. Водночас усі ПН/РК, які були зупинені до цього, не розблоковуються автоматично. Отже, таке блокування однаково доведеться оскаржувати у загальному порядку.
Звісно, що таке судове рішення має важливе значення при подальшому оскарженні блокування ПН/РК, проте автоматичної реєстрації всіх попередньо зупинених ПН/РК не буде.
А далі справи у ТОВ погіршились, адже податківці вирішили йти до кінця — до Верховного Суду.
ВС вирішив, що ДПС права платників ПДВ не порушує
Верховний Суд цілковито підтримав позицію ДПС і скасував рішення попередніх судових інстанцій.
Верховний Суд наголосив, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку, передбаченому ПКУ та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Iнформація, зібрана відповідно до норм ПКУ, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Крім того, Верховний Суд посилається на прямі норми ПКУ (п. 56.23 ПКУ), що передбачають оскарження рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних та встановлюють порядок такого оскарження.
Лист органу ДПС, яким повідомляється про внесення платника ПДВ до переліку ризикових, не є рішенням органу ДПС у розумінні КАСУ та не може бути оскаржений у суді!
Позиція редакції
На нашу думку, оскаржені можуть бути будь-які дії/бездіяльність чи рішення органу ДПС, які прямо випливають із повноважень, передбачених ПКУ. А у ст. 20 ПКУ про це ані слова (у пп. 20.1.48 ПКУ посилаються на інші повноваження, передбачені законом). У пп. 201.16 ПКУ йдеться про можливе зупинення реєстрації ПН/РК у порядку та на підставах, визначених КМУ.
Отже, присвоєння платникам ПДВ статусу ризикових — це перевищення повноважень, установлених ПКУ.
Крім цього, такі дії органу ДПС спрямовані на вчинення дії щодо блокування ПН/РК платника на майбутнє. Тобто йдеться не про ПН/РК з конкретної операції, а загалом про діяльність платника податків. У такій ситуації платник ПДВ змушений захищати свої права й інтереси за кожним заблокованим документом і надавати докази того, що при складанні таких ПН/РК він закону не порушував. А це теж порушує чинне законодавство! Адже не особа має доводити свою невинність, а податківці — вину такої особи. I встановлювати ризиковану господарську діяльність за наявними у базах даних ДПС даними, без документальної перевірки, на нашу думку, нереально.
Для відновлення свого права на реєстрацію ПН/РК платники податків зазнають значних затрат часу та коштів, що не може не впливати на нормальне ведення господарської діяльності. Тимчасом як податкові органи в окремих випадках користуються ймовірністю порушення вимог ПКУ, а не належними та реальними доказами такого.
Що робити платникам, яких визнали ризиковими?
Сподіваємося, рано чи пізно практика піде іншим шляхом, а доти платникам податків доведеться захищатися. I варто робити це ще до того, як ПН/РК почнуть блокувати.
Алгоритм дій після отримання повідомлення про внесення до переліку ризикових такий:
1) спочатку подати звернення щодо вилучення з переліку ризикових до органу ДПС області (тобто до вищої інстанції в ДПС) із наданням максимально первинних документів та інших доказів прозорості/реальності вашої господарської діяльності;
2) у разі отримання відмови на ваше звернення — подавати скарги на такі дії до ДПСУ (тобто до центрального податкового органу).
Це листування з податківцями можна буде використовувати й надалі, при зверненні до суду з вимогою відновлення реєстрації ПН/РК. Тоді ж можна одночасно вимагати визнати платника таким, що не може бути віднесений до переліку ризикових.
Але, враховуючи сьогоднішню практику, подібне звернення до суду якщо і буде задоволено, то лише частково. Це спричиниться до відновлення реєстрації лише ПН/РК, блокування яких оскаржується. Щодо неризиковості на майбутнє, то з огляду на позицію Верховного Суду наразі податкові органи самостійно вирішують, коли платника включати до переліку ризикових, а коли вилучати з нього.
Не кажучи вже про те, що прийняття рішення про розблокування ПН/РК через помилковість віднесення платника до ризикових не рятує його від повторного включення до цього переліку через певний час після виконання судового рішення.
Насамкінець зазначимо, що Верховний Суд наголосив: незважаючи на неправильно обраний ТОВ спосіб захисту своїх прав, це не впливає на оцінку Верховним Судом спірних відносин за результатом аналізу наведених у цій постанові норм права. А це означає, що висновки Верховного Суду, наведені у коментованій справі, застосовуватимуться незалежно від того, чи оскаржуватиме далі платник податків рішення органу ДПС про віднесення його до переліку ризикових (як у коментованому нами спорі) чи дії органу ДПС щодо визнання підприємства ризиковим. Така судова практика, на жаль, наразі є незмінною.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»