Щоб підтримати бізнес (як і звичайних фізосіб), держава звільнила його від плати за землю та податку на нерухомість за період з 1 березня до 30 квітня 2020 року.
Як писав «ДК» у №12/2020, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон №533, яким, зокрема, передбачається звільнення на час карантину від плати за землю та податку на нерухомість. Своєю чергою, карантин було запроваджено Постановою №211.
За яких умов надається звільнення?
Звільнення від нарахування та сплати за період з 1 березня до 30 квітня 2020 року поширюється на:
- земельний податок (п. 52-4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
- орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності (п. 52-4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п. 52-5 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Водночас варто звернути увагу, що звільнення від оподаткування надається за певних умов.
Так, звільнення від плати за землю поширюється лише на земельні ділянки, що використовуються їхніми власниками (користувачами) у господарській діяльності.
Своєю чергою, господарська діяльність — це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).
Крім того, зауважимо, що звільнення від орендної плати поширюється лише на земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, якщо ви орендуєте земельну ділянку у суб'єкта господарювання або фізособи, то сплачувати орендну плату все ж таки доведеться.
Що ж до податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то тут звільнення поширюється лише на об'єкти нежитлової нерухомості. Згідно з пп. 14.1.129-1 ПКУ об'єкти нежитлової нерухомості — це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. Тобто за об'єкти житлової нерухомості податок сплачується у звичайному порядку.
Які дії платника-юрособи?
Пільга пільгою, але вона має один нюанс. Якщо платник вже самостійно визначив суму грошового зобов'язання до сплати, її доведеться сплатити як суму узгодженого податкового зобов'язання. У більшості випадків так воно і є, тому що не пізніше 20 лютого поточного року було подано відповідні декларації.
Тому, щоб не платити, треба скасувати (зменшити) раніше задекларовану суму.
Нагадаємо, що юрособи — платники плати за землю подають декларацію одним із двох способів:
- або річну декларацію до 20 лютого поточного року (із розбивкою платежів за місяцями);
- або щомісяця протягом 20 календарних днів за звітним місяцем.
Платники ж податку на нерухоме майно мають лише один варіант — подання річної декларації до 20 лютого поточного року (з розбивкою платежів за кварталами).
Відповідно тим юрособам, які декларують плату за землю щомісяця, нічого уточнювати не треба. Вони просто подають декларацію за березень та квітень з урахуванням звільнення від оподаткування.
На жаль, наразі від податківців немає роз'яснень щодо того, яким чином необхідно відобразити таке звільнення від податку. Вважаємо, що у декларації за березень та квітень платник податку повинен:
- у графі 13 розділу І (або ж у графі 12 розділу ІІ) зазначити річну суму податку без урахування суми податку за 2 місяці (тобто у розмірі 10/12 річного). Аналогічно заповнюється і графа 3 розділу ІІІ;
- у графі 6 розділу ІІІ (березень) та у наступному місяці у графі 7 розділу ІІІ (квітень) проставляється прочерк.
А ті платники, що вже подали річну декларацію (як щодо плати за землю, так і щодо податку на нерухомість, відмінну від земельних ділянок), мають подати уточнюючу податкову декларацію, у якій відобразити зменшення податкового зобов'язання за відповідні місяці (або квартали). Адже, з іншого боку, зазначена сума податку вважається узгодженою. Щоправда, якщо не уточнитись, то штрафів за невчасну сплату податкового зобов'язання та пені не буде згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, тому що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня до 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються. Проте без уточнення суми податку, зазначені у декларації, слід сплатити.
Як уточнити показники декларації?
Спочатку розгляньмо порядок уточнення показників Декларації з плати за землю. У заголовній частині такої декларації ставиться позначка у графі «Уточнююча». Річна сума земельного податку (або орендної плати) заповнюється вручну виходячи з 10/12 суми податку за рік (тобто річна сума податку буде меншою на суму податку/орендної плати за березень та квітень).
У рядку 3 розділу ІІІ зазначаються правильні показники плати за землю з розбивкою за місяцями, у графах 6 (березень) та 7 (квітень) проставляється нуль.
У рядку 4 розділу ІІІ — показники, що їх було задекларовано у раніше поданій декларації (тобто графи 6 та 7 заповнюються відповідно до сум податку, що були зазначені у них раніше).
У рядку 6 розділу ІІІ відповідно зазначається сума плати, на яку було зменшено зобов'язання (відповідно заповнюються тільки графи 6 та 7).
Графи 7 та 8 розділу ІІІ не заповнюються.
Що ж до Декларації з податку на нерухомість, то вона уточнюється фактично аналогічним чином. У заголовній частині ставиться позначка у графі «Уточнююча».
У графі 6.1 декларації зазначається сума податку з урахуванням звільнення за березень та квітень, а у графі 6.3 — відповідно сума податку за березень та квітень (сума, на яку зменшилось податкове зобов'язання).
Далі переходимо до додатка 2 «Розрахунок у частині об'єктів нежитлової нерухомості». Тут графи 15 та 19 заповнюються виходячи зі суми податку з урахуванням звільнення за березень та квітень. Відповідно сума авансових внесків за І та ІІ квартал також зазначається з урахуванням зменшення, це графи 20, 21.
У розділі ІІ у рядку 4 наводяться показники раніше поданої декларації, у рядку 6 — сума, на яку зменшується розмір податку загалом за рік та з розбивкою за І та ІІ квартали. Рядки 7 та 8 не заповнюються.
У які строки необхідно уточнити декларації?
Пунктом 286.4 ПКУ передбачено, що у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
А от для уточнення показників декларації з податку на нерухомість таких строків не встановлено, проте вважаємо, що платникам податку варто не баритися і уточнити показники якомога раніше, до настання терміну сплати податку за ІІ квартал. Інакше раніше задеклароване зобов'язання треба буде сплатити.
Щоправда, Законом №533 скасовано штрафи за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня до 31 травня 2020 року. Скасовано і пеню протягом періоду з 1 березня до 31 травня 2020 року. Отже, без санкцій і сплати податків уточнитися можна до 31 травня. Але, знову ж таки, повторюємо, що зволікати з уточненням не варто!
А що у фізосіб?
А фізособам подавати та уточнювати нічого не потрібно. Як щодо плати за землю, так і щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, перерахунок здійснюється органом ДПС.
Тому такі особи просто у річній сумі за 2020 рік, яка сплачуватиметься у 2021 році, не сплачують зазначені вище податки за березень та квітень. Адже в податковому повідомленні-рішенні, яке буде надіслано податківцями у наступному році, нові податкові пільги має бути враховано.
Як бути зі сумою переплати?
Відповідно до п. 43.1 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у нього податкового боргу.
Для цього платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (зокрема, такі кошти може бути спрямовано і на сплату зобов'язання з інших податків).
Або ж, на вибір платника податку, таку суму може бути враховано на погашення майбутніх зобов'язань з відповідного податку. Так роз'яснювало ГУ ДФС у Донецькій області.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №533 — Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Постанова №211 — Постанова КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції постанови КМУ від 16.03.2020 р. №215).
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»