• Посилання скопійовано

Будівельний підряд з фізособами: оформляємо цивільно-правовий договір?

Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 р. у справі №160/8664/18 наголосив, що помісячний підряд за цивільно-правовим договором, як і виконання таких робіт у межах основної госпдіяльності ТОВ, не суперечать закону та не мають обмежень на їх укладання.

Порушуючи час до часу тему щодо укладання цивільно-правових договорів із фізособами у різних сферах діяльності ФОП та юросіб, ми намагаємося показати всі їхні недоліки та перелічити ризики, що їх можуть мати договори з різним змістом та порядком оформлення.

Адже органи Держпраці під час інспектувань саме через зміст таких договорів застосовують штрафні санкції за неоформлених працівників. І суди (навіть коли йдеться про одну й ту саму посаду, роботу чи послугу) виносять різні рішення. Щоправда, іноді вони бувають і на користь роботодавців.

У коментованому рішенні Верховного Суду під пильну увагу інспекторів потрапили договори підряду на виконання будівельних робіт. І, як виявилося, виконання таких робіт може цілком обумовлюватися цивільно-правовими угодами, а не трудовими договорами.

Розповімо, як не помилитися та не наразитися на штраф, з погляду судів, — адже у коментованій нами справі сума штрафу сягнула 1675350 грн.

Так, за даними ЄДР, ТОВ має такі коди КВЕД:

  • 42.99 Будівництво інших споруд;
  • 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику;
  • 43.39 Інші роботи зі завершення будівництва;
  • 41.10 Організація будівництва будівель;
  • 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний);
  • 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Під час інспекційного відвідування інспектори Держпраці виявили, що ТОВ протягом 2018 року укладало з працівниками (виконавцями будівельних робіт) договори цивільно-правового характеру, які мають типову форму.

На думку інспекторів, таке є неприпустимим, бо в Україні є Класифікатор професій ДК 003:2010, в якому перелічено всі наявні в державі професії. Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи належать до випуску ДКХП 64. Кожній окремій професії чи її групі надано код. Зокрема, професіям, зазначеним у наведених вище договорах, визначено такі коди: «плотник-бетонщик» (українською мовою «тесляр») — код 7124, «бетоняр» — код 7123.2; «підсобний робітник» — код 9322; «бухгалтер» — код 3433; «водій» — код 8322.

Які ж договори укладало ТОВ із виконавцями будівельних робіт?

Типова форма передбачала, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги):

1) щодо окремих виконавців це були послуги «плотника-бетонщика, монтажника на об'єктах»;

2) у деяких договорах йшлося про послуги/роботи «маляра-штукатура, плиточника»; «плиточника, підсобного робітника» та «водія».

Вивчивши предмет таких договорів, інспектори Держпраці дійшли висновку, що предметом договору є не виконання певного визначеного обсягу робіт, а робота з визначених однієї або кількох професій, тобто праця працівника інтегрована у процес виробництва у межах визначених трудових функцій у діяльності підприємства.

У договорах (на що звернув увагу суд першої інстанції) сторони прописали такі умови:

1) відповідно до п. 2.1. розділу 2 «Розмір і порядок оплати» за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі ... грн за домовленістю. У кожному договорі розмір оплати відрізняється без зазначення, який саме обсяг роботи необхідно виконати за кожним конкретним договором;

2) відповідно до п. 2.2. розділу 2 «Розмір і порядок оплати» оплата виконується не пізніше 20 числа кожного місяця, згідно з нарядами-завданнями або актами виконаних робіт з дня прийняття замовником роботи за актом;

3) відповідно до п. 3.1. розділу 3 «Відповідальність сторін» сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов'язань згідно з чинним законодавством;

4) відповідно до п. 6.1. розділу 6 «Термін дії договору» терміни дії зазначених договорів встановлено з першого до останнього числа відповідних місяців.

Отже, маємо укладення договорів із фізособами про надання окремих видів будівельних робіт з тривалістю один місяць.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала апеляційна інстанція, цілком підтвердив позицію Держпраці.

Так, договорами не встановлено обсягу виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних та якісних характеристик. Отже, зазначені договори, укладені між сторонами, вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.

Не кажучи вже про те, що обумовлені договорами роботи, що їх виконували фізособи, безпосередньо належать до основної діяльності ТОВ як суб'єкта підприємницької діяльності.

Розрахунок оплати за зазначеними договорами здійснювався у розрахунково-платіжних відомостях за відповідні місяці на підставі актів виконаних робіт, які також мають типову форму. До того ж у розрахунково-платіжних відомостях за відповідні місяці здійснювалося нарахування за видами виплат у колонці «За тарифними ставками (посадовими окладами)» із зазначенням у колонці «Відпрацьовано днів, годин» кількості робочих днів відповідного місяця.

Оплата праці робітників здійснюється на платіжні картки згідно із зарплатним проектом банку, тож відомостей не надано. Суми заробітної плати перераховуються згідно з актами виконаних робіт та розрахунково-платіжною відомістю.

Таким чином, у судів не виникло сумнівів, що характер умов укладення цивільно-правових договорів тотожний кваліфікаційним характеристикам професій, зазначених у договорах, що вказує саме на процес виконання трудової функції не підрядником, а працівником.

ВС: обмежень на ЦПХ за основними КВЕДами не встановлено!

Верховний Суд не погоджується з жодним із наведених вище тверджень.

Між фізособами і ТОВ було укладено договори підряду, в яких:

  • конкретні роботи визначаються у відповідних замовленнях-нарядах (копії долучено до матеріалів справи);
  • між сторонами укладалися акти виконаних робіт згідно з цивільно-правовими договорами, які регулярно підписувалися сторонами;
  • виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку;
  • розрахунок оплати за зазначеними договорами здійснювався у розрахунково-платіжних відомостях за відповідні місяці на підставі актів виконаних робіт;
  • строк дії договору — з першого до останнього числа місяця;
  • обов'язки виконавців: бути присутніми на підприємстві у визначені робочі години, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
  • обов'язки ТОВ: забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою; регламентацію процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Тому Верховний Суд переконаний, що жодних ознак трудових відносин ці договори підряду не містять. Окрім того, Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що ці договори спрямовані на виконання будівельних робіт, які належать до основної діяльності ТОВ, бо предмет діяльності товариства за статутом містить широкий спектр напрямів діяльності підприємства та включає багато інших видів діяльності, крім будівельних робіт.

Крім того, чинним законодавством не передбачено обмежень на укладання цивільно-правових договорів, якщо відповідні послуги стосуються основної діяльності суб'єкта господарювання.

Замість висновків

Коментоване судове рішення вкотре підтверджує, що:

1) договори цивільно-правового характеру (в т. ч. підряду на будівельні роботи) слід оформляти правильно — з урахуванням того, що такі договори мусять мати наслідком саме результат робіт, а не процес. На це вказують як перелік конкретних видів робіт (замовлення-наряди) з періодом часу для їх виконання (у нашому варіанті — це був місяць із визначеними робочими днями), укладення акта за кожним результатом робіт (у нашому випадку — це також місяць), строком дії договору;

2) предмет таких договорів, на нашу думку, має відповідати видам КВЕД, які визначені ТОВ в ЄДР. Чинне законодавство не містить жодних обмежень на укладення договорів цивільно-правового характеру з фізособами (крім обмежень, передбачених у ч. 5 ст. 40 Закону про ТОВ/ТДВ);

3) договори цивільно-правового характеру містять обов'язки сторін щодо матеріально-технічного забезпечення, процесу виконання робіт та тривалості робочого часу.

Тому загалом суд визнав такі договори цілком прийнятними саме у межах цивільно-правових, а не трудових відносин, навіть незважаючи на те, що такі договори укладалися щоразу помісячно.

Нормативна база

  • Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
  • КВЕД — Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» (ДК 009:2010), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. №457.
  • Класифікатор професій ДК 003:2010 — Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. №327.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру