2017 рік закрито, податкову та фінансову звітність здано. Постає питання виплати дивідендів за результатами діяльності попереднього року.
Законодавче підґрунтя та відображення у бухобліку
За підсумками загальних зборів складається протокол, а вже на його основі керівник підприємства може видати наказ1, де визначає порядок та строки виплати дивідендів.
1 Наказ не є обов'язковим документом цього процесу, загалом достатньо протоколу чи рішення засновників.
Дивіденди мають виплачуватися не «взагалі» (скільки конкретному учаснику хочеться вивести з обороту коштів), а за результатом діяльності конкретного періоду. Нарахування дивідендів має супроводжуватися у первинних документах чіткою прив'язкою до того періоду, за який вони виплачуються. Якщо виплата здійснюється одночасно за кілька років, слід чітко розуміти, за який рік яка сума виплачується (це означає, що не можна з підприємства просто вивести суму, необхідну власникові, — треба чітко розуміти, яка сума у межах якого календарного року має бути розподілена і виведена з обороту підприємства на користь власника). Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік (наприклад, за перше півріччя 2017 року, за дев'ять місяців 2017 року), то для обрахунку суми дивідендів використовується значення фінрезультату саме за цей період (сальдо рах. 44 станом на кінець звітного періоду).
До речі, коли ми говоримо про розподіл прибутку, маємо на увазі саме прибуток за даними бухобліку. Якщо дивіденди не виплачувалися довше ніж один рік, то можна виплатити дивіденди і за підсумками діяльності попередніх років. Тобто розподілятися може не лише чистий прибуток 2017 року, а й нерозподілений чистий прибуток попередніх років. Облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років і використання заробленого прибутку ведеться на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». На субрахунку 442 «Непокриті збитки» фіксують непокриті збитки і списання збитків за рахунок нерозподіленого прибутку (К-т 441 «Прибуток нерозподілений»). Сальдо рахунку 44 у фінзвітності показують згорнуто.
Нарахування дивідендів за рахунок прибутку та інших джерел обліковують за К-т 671, а перерахування дивідендного авансового внеску — проведенням Д-т 641/Авансовий внесок при виплаті дивідендів К-т 311. Утримання ПДФО чи податку з доходів нерезидента (якщо засновником є юрособа-нерезидент) відображають в обліку проведенням Д-т 671 К-т 641/Податок з доходів нерезидента (К-т 641/ПДФО), утримання військового збору (якщо засновником є фізособа) — Д-т 671 К-т 642.
ПДФО та військовий збір
Норми пп. 170.5.2 ПКУ регламентують набуття статусу податкового агента будь-яким резидентом, що виплачує дивіденди фізособам. Пасивні доходи у вигляді дивідендів включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи, як наслідок, оподатковуються ПДФО та військовим збором (пп. 164.2.8 та пп. 1.2 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ).
Ставка ПДФО залежить від статусу емітента корпоративних прав та виду платежу:
— за ставкою ПДФО 5% оподатковуються дивіденди за акціями та корпоративними правами, нараховані резидентами — платниками податку на прибуток (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування, пп. 167.5.2 ПКУ);
— за ставкою 9% оподатковуються дивіденди за акціями та корпоративними правами, нараховані резидентами — неплатниками податку на прибуток (платниками ЄП), та за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування (пп. 167.5.4 ПКУ);
— за ставкою 18% підлягають оподаткуванню дивіденди, що мають статус привілейованих чи інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (такі дивіденди прирівнюються до зарплати, пп. 170.5.3 ПКУ).
Якщо дивіденди не виплачуються, а направляються на збільшення статутного капіталу, ПДФО з такої суми нарахованих дивідендів не утримується. Проте обов'язок утримати військовий збір у розмірі 1,5% залишається (пп. 1.7 п. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ).
Якщо засновники прийняли рішення про виплату дивідендів у негрошовій формі, наприклад продукцією або основними засобами, сума ПДФО обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ. Для визначення бази для утримання ПДФО з дивідендів, які виплачуються у негрошовій формі, слід визначити звичайну ціну такої продукції чи основних засобів і застосувати коефіцієнт 1,052632 (якщо ставка 5%) або 1,098901 (якщо ставка 9%). Зверніть увагу: пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ для визначення об'єкта оподаткування військовим збором не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ПКУ.
Якщо дивіденди виплачуються у негрошовій формі (продукцією, основними засобами), то така операція оподатковується ПДВ на загальних підставах як звичайний продаж товарів. Тобто виплата дивідендів у негрошовій формі оподатковується ПДВ у загальному порядку за ставкою 20%. Якщо це товари, зазначені у пп. «в» п. 193.1 ПКУ — за ними ставка 7%, а також якщо ці товари не підпадають під звільнення від ПДВ відповідно до ст. 197 ПКУ та норм підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. При цьому важливо пам'ятати, що емітент, який виплачує дивіденди у негрошовій формі неплатнику ПДВ, повинен скласти ПН і зареєструвати в ЄРПН як на неплатника ПДВ.
Підприємство у статусі податкового агента має подати за підсумками кварталу, коли нараховано дивіденди, податковий розрахунок за формою №1ДФ, зазначивши там дивіденди, які:
— оподатковуються ПДФО за ставкою 5% та 9%, — за ознакою доходу 109;
— не оподатковуються ПДФО, — за ознакою доходу 142;
— дивіденди за привілейованими акціями — за ознакою доходу 101.
Коли відображати дивіденди в №1ДФ?
Норми пп. 170.5.4 ПКУ регламентують оподаткування податковим агентом доходів саме у момент їх нарахування платнику податків. Тож доходимо висновку, що вже за підсумками кварталу, коли має місце факт нарахування дивідендів (не чекаючи моменту виплати), такий дохід треба відобразити в №1ДФ у гр. 3а. А графу 3 слід заповнювати датою фактичної виплати дивідендів.
Строк сплати ПДФО визначається формою виплати дивідендів: якщо дивіденди перераховуються на банківський рахунок учасника (картку), ПДФО слід сплатити в день виплати дивідендів (пп. 168.1.2 ПКУ), у разі якщо дивіденди виплачуються у негрошовій формі чи виплачуються з каси, ПДФО слід перерахувати протягом 3-х банківських днів з дня, наступного за днем такої виплати (пп. 168.1.4 ПКУ), а якщо йдеться про нараховані, але не виплачені дивіденди, податок має бути перераховано до 30-го дня після місяця нарахування дивідендів (пп. 168.1.5 ПКУ в комплексі з пп. 170.5.4 ПКУ, згідно з яким дивіденди оподатковуються під час їх нарахування, а не виплати).
Аналогічно оподатковуються дивіденди, які виплачуються на користь фізосіб-нерезидентів (пп. 170.10.1 ПКУ).
Сплачувати ЄСВ зі суми дивідендів не треба. Адже йдеться не про трудові чи цивільно-правові відносини, а про виплату доходу за володіння корпоративними правами (п. 14 підр. II Переліку №11701).
1 Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
Приклад 1 У квітні 2018 року прийнято рішення виплатити дивіденди у сумі 70000 грн єдиному засновнику-фізособі за підсумками I кварталу 2018 р. Підприємство є платником податку на прибуток. Авансовий внесок з податку на прибуток підприємство на загальній системі оподаткування не нараховує, адже має місце факт виплати дивідендів фізособі. ПДФО утримується за ставкою 5%, військовий збір — у розмірі 1,5%. Відображення в обліку операцій за умовами прикладу показано в таблиці 1.
Таблиця 1
Відображення в обліку нарахування дивідендів фізособі (до прикладу 1)
| № з/п |
Суть операції | Д-т | К-т | Сума, грн |
| 1. | Прийнято рішення про виплату дивідендів | 443 | 671 | 70000 |
| 2. | Утримано ПДФО зі суми нарахованих дивідендів | 671 | 641/ПДФО | 3500 |
| 3. | Утримано військовий збір зі суми нарахованих дивідендів | 671 | 642 | 1050 |
| 4. | Сплачено ПДФО та військовий збір | 641/ПДФО, 642 | 311 | 4550 |
| 5. | Виплачено дивіденди засновнику (70000 - 3500 - 1050 = 65450 грн) | 671 | 311 | 65450 |
| 6. | Відображення в обліку використання прибутку за I квартал 2017 р. на виплату дивідендів | 441 | 443 | 70000 |
Сплата авансового внеску з податку на прибуток
Норми пп. 57.1-1.2 ПКУ вимагають, щоб емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), обов'язково нарахував та вніс до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Зверніть увагу на формулювання: чітко сказано про емітента корпоративних прав, але жодної вказівки на той факт, що нарахування та сплата до бюджету авансового внеску має бути здійснена конкретно платником податку на прибуток. Приписи пп. 57.1-1.3 та пп. 57.1-1.6 ПКУ передбачають низку винятків, коли авансові внески не сплачуються:
— учасники є фізособами;
— емітент є інститутом спільного інвестування;
— емітент є платником податку на прибуток, чий прибуток звільнений від оподаткування (сам прибуток звільняється від оподаткування відповідно до окремих пунктів ст. 142 ПКУ, а отже, і розподіл такого прибутку у вигляді дивідендів оподаткуванню не підлягає і сплачувати авансовий внесок у цьому разі не треба);
— якщо дивіденди виплачуються материнській компанії (сума виплачених дивідендів не повинна перевищувати суму доходів материнської компанії у вигляді дивідендів від інших осіб).
До 2018 року виходило, що сплачувати авансовий внесок повинен був навіть «єдиноподатник» (до речі, він також мусив подати декларацію з податку на прибуток, де в ряд. 20 відобразити внесені до бюджету авансові внески, додатково див. лист ДФСУ від 12.03.2016 р. №5383/6/99-99-19-02-02-15). З 2018 року платники ЄП вилучені із платників дивідендного авансового внеску (пп. 57.1-1.2 ПКУ). Це означає, що якщо момент нарахування дивідендів «єдиноподатником» мав місце ще у IV кв. 2017 року, то аванс з податку на прибуток нараховувати і сплачувати треба (декларацію з дод. АВ також треба подавати). Якщо ж протокол про нарахування і виплату дивідендів датовано вже 2018 роком, то ні сплачувати аванс, ні подавати звітність з податку на прибуток потреби немає. Алгоритм роботи тут чітко визначається датою, коли підписано протокол про нарахування і виплату дивідендів.
Авансовий внесок нараховується та сплачується за базовою ставкою 18% із суми перевищення дивідендів над значенням об'єкта оподаткування за рік їх виплати, якщо одночасно дотримано обох умов:
— подана декларація з податку на прибуток за підсумками року, за який виплачуються дивіденди;
— ПЗ за такою декларацією повністю погашені.
Якщо ці умови не виконуються, авансовий внесок сплачується з повної суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Його перераховують до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів. Розрахунок авансового внеску відображають у дод. АВ. Ця сума авансового внеску жодним чином не стосується тієї особи, що отримує дохід (сума дивідендів не зменшується на суму авансового внеску), а сплачується за рахунок емітента корпоративних прав.
Зверніть увагу: на сплачений у звітному періоді авансовий внесок можна зменшити суму податку на прибуток за той самий період, коли мала місце фактична сплата авансового внеску. А перевищення суми сплаченого авансового внеску над сумою нарахованого податку переноситься на зменшення ПЗ до їх повного погашення.
Виплата дивідендів юрособі-нерезиденту
За приписами п. «б» пп. 141.4.1 та пп. 141.4.2 ПКУ під час виплати доходів у вигляді дивідендів юрособі-нерезиденту слід утримати податок за ставкою 15% (у тому числі і «єдиноподатникам» — див. п. 297.5 ПКУ). Як ми знаємо, сплачений авансовий внесок згідно з пп. 57.1-1.5 ПКУ не може бути кваліфікований як податок, що справляється під час репатріації дивідендів (їх сплати на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ПКУ. Податок утримується з такої суми і сплачується до бюджету під час такої виплати. До речі, не слід плутати податок на репатріацію, який сплачується за рахунок засновника, й авансовий внесок із податку на прибуток, платником якого є безпосередній емітент!
Зверніть увагу!
Ця ставка може бути зменшена, якщо між країною нерезидента та Україною підписано договір про уникнення подвійного оподаткування* (п. 103.1 ПКУ) і нерезидент надасть довідку про власне резидентство (довідка має бути консулярно легалізована або апостильована і перекладена, переклад має бути нотаріально завіреним, підкатегорія ЗIР 102.18) — у такому випадку можна буде застосувати ту ставку, яка зазначена у відповідному міжнародному договорі. При застосуванні меншої ставки податківці вимагають подання звітності з пільги (вважається, що підприємство скористалося податковою пільгою, хоча насправді користувачем пільги за фактом був безпосередній нерезидент).
* Перелік держав, із якими Україною укладено такі договори станом на 01.01.2017 р., надано у листі ДФСУ від 24.01.2017 р. №1414/7/99-99-01-02-02-17. Перелік станом на 01.01.2018 р. наразі не оприлюднено.
Якщо дивіденди виплачуються у валюті, то слід визначити еквівалент у гривнях виходячи із офіційного курсу НБУ на дату виплати дивідендів (від цього курсу визначається і дивідендний авансовий платіж, підкатегорія ЗIР 102.18).
Суму податку на репатрацію емітент має відобразити у рядку 23 декларації з податку на прибуток і дод. ПН на кожного із нерезидентів. «Єдиноподатники» також подають цю декларацію разом із дод. ПН за підсумками року, коли мала місце виплата дивідендів.
Якщо мова йде про фізособу-нерезидента, то виплати йому дивідендів від українського емітента оподатковуються ПДФО і ВЗ за ставками як для фізосіб-резидентів (пп. 170.10.1 ПКУ), податок на репатріацію не утримується, авансовий внесок із податку на прибуток також не сплачується.
Приклад 2 Квартальний платник податку на прибуток нарахував дивіденди за 2017 рік, зокрема і юрособі-нерезиденту зі Швейцарії, частка якої у статутному капіталі становить 50%. Чистий бухгалтерський прибуток становить 600 тис. грн, із них 500 тис. грн вирішено розподілити між учасниками у вигляді дивідендів. Дивіденди було виплачено 12 лютого 2018 р. Відображення в обліку операцій за умовами прикладу показано в таблиці 2.
Таблиця 2
Відображення в бухгалтерському обліку операції з нарахування дивідендів юрособі-нерезиденту (до прикладу 2)
| № з/п |
Суть операції | Д-т | К-т | Сума, грн |
| 1. | Відображено нарахування дивідендів нерезиденту (500 тис. грн х 50% = 250 тис. грн) | 443 | 671 | 250000 |
| 2. | Відображено перерахування авансового внеску з податку на прибуток одночасно з виплатою дивідендів (500 тис. грн х 50% х 18% = 45 тис. грн) | 641/Авансовий внесок при виплаті дивідендів | 311 | 45000 |
| 3. | Відображено утримання податку з доходів нерезидентів 5% (п. 2 ст. 10 Конвенції між урядом України та Швейцарською Федеральною Радою від 30.10.2000 р., набрала чинності 26.02.2002 р.) | 671 | 641 | 12500 |
| 4. | Виплачено дивіденди у швейцарських франках (курс умовний: 25 грн за 1 швейцарський франк) | 671 | 312 | 9500 шв. фр. |
| 237500 |
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор