Підприємство збільшувало СК за рішенням від 10 жовтня 2017 р. Єдиний власник (фізособа) вносив кошти на р/р підприємства частинами. У грудні 2017 р., вносячи останню частину свого вкладу на поповнення СК, помилився і зайво вніс 50 тис. грн. Виявили цю помилку вже в січні 2018 р. Чи можна це оформити як додатковий внесок до СК? Якщо ні, то що робити — повертати, оподатковувати як дохід?
Додаткові внески та збільшення статутного капіталу
Загалом порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства (ч. 6 ст. 144 ЦКУ).
Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, зазначеної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами (ч. 2 ст. 51 Закону про госптовариства).
Отже, загалом у статутах зазначають окремим розділом порядок внесення додаткових внесків, строки та спосіб (майно, кошти тощо), а також рішення засновників, яким такі внески впливають чи не впливають на розмір статутного капіталу. Тому у цій статті будемо розрізняти внесення додаткових внесків (які не впливають на розмір статутного капіталу) та збільшення статутного капіталу (див. зразок).
Зразок
Приклад положень статуту щодо внесення додаткових вкладів
4.7. Розмір часток учасників товариства в статутному капіталі Товариства після внесення додаткових вкладів змінюється залежно від розміру вкладів, здійснених кожним з учасників.
...
4.10. У разі якщо учасник після прийняття загальними зборами рішення про внесення додаткових вкладів відмовився від внесення додаткового вкладу або у визначений загальними зборами учасників строк не внесе додатковий вклад, Товариство має право прийняти рішення про зменшення статутного капіталу на суму не внесеного учасником додаткового вкладу або прийняти рішення про внесення невнесеного учасником додаткового вкладу за рахунок інших учасників з додержанням порядку, визначеного п. 4.7 Статуту.
...
5.3. При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна до його частки у статутному капіталі товариства.
Отже, врахувавши положення статуту, наведені нами у зразку, та ситуацію, описану у запитанні, слід звернути увагу на те, що Закон про госптовариства дозволяє засновникам ТОВ відійти від його положень та передбачити у статуті як порядок внесення додаткових внесків без зміни розміру статутного капіталу, так і можливість зміни розміру статутного капіталу та, відповідно, вкладів унаслідок внесення додаткових внесків.
Але наголошуємо на тому, що, як зазначено у запитанні, рішення засновників стосується лише збільшення розміру статутного капіталу, тому про додаткові внески, які не впливають на розмір статутного капіталу, тут говорити не варто.
Адже у реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення під час внесення коштів готівкою чи перерахунком учасник ТОВ зазначає саме «внесення коштів на поповнення статутного капіталу».
Тому, виходячи із запитання, маємо ось що:
1) підприємство сформувало статутний капітал, частки учасників сплачені у повному обсязі;
2) прийняло рішення про збільшення розміру статутного капіталу, при цьому, напевно, саме рішення про збільшення статутного капіталу не містило розміру та строків внесення сум додаткових внесків, які не впливають на розмір статутного капіталу;
3) учасник вніс суму збільшення розміру статутного капіталу у повному обсязі, але випадково сплатив додатково 50 тис. грн. Причому рішення засновників не містить можливості збільшення статутного капіталу та внесення коштів (зокрема, в сумі 50 тис. грн) як додаткового внеску, який не впливає на розмір статутного капіталу.
Отже, вважати суму перевищення, помилково внесену на поточний рахунок ТОВ одним з учасників (50 тис. грн), саме додатковим внеском, який не впливає на розмір статутного капіталу, на нашу думку, не можна. Рішення засновників, яке подане державному реєстратору та не містить умов внесення додаткових внесків, які не впливають на статутний капітал, вказує на те, що помилково внесена сума є поповненням розміру статутного капіталу (про це свідчить і призначення платежу).
Як оформити помилкову переплату?
Враховуючи, що згідно з рішенням засновників визнати помилкову переплату додатковим внеском (який не впливає на розмір статутного капіталу) неможливо, маємо два варіанти:
1) прийняти додаткове рішення про визначення статусу помилкової суми — додатковий внесок на збільшення розміру статутного капіталу або без такого;
2) повернути помилково сплачену суму.
Щодо першого, то відразу звертаємо увагу на таке.
Звісно, учасник помилився та помилково вніс більшу суму, ніж вимагалося рішенням загальних зборів.
Навіть за умови що внесок був у грудні 2017 року, а виявили його лише у січні 2018 року, то повторне збільшення розміру статутного капіталу несе за собою певні ризики:
— по-перше, строк дії рішення про збільшення розміру статутного капіталу, яке підлягає обов'язковій державній реєстрації, становить три дні. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону про госптовариства, товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру. При поданні рішення з порушенням строків державний реєстратор зупиняє розгляд документів (п. 7 ч. 1 ст. 27 Закону про держреєстрацію), а якщо ТОВ не виправить ситуацію, державний реєстратор відмовляє у проведенні реєстраційної дії (п. 4 ч. 1 ст. 28 Закону про держреєстрацію);
— по-друге, сума вносилась на виконання рішення про збільшення статутного капіталу, яке датоване жовтнем та державна реєстрація якого пройшла також у жовтні 2017 р. Відповідно, для того щоб збільшити статутний капітал ще раз на додаткову суму у 50 тис. грн, треба виносити нове рішення та подавати його державному реєстратору в строк не пізніше трьох робочих днів з дати прийняття. А це буде вже у 2018 році;
— по-третє, статутний капітал формується або у строки, визначені законом (ч. 3 ст. 144 ЦКУ для новостворених ТОВ), або у строки, визначені статутом або рішенням учасників (засновників) ТОВ. Як правило, строк збільшення розміру статутного капіталу визначається у рішенні засновників. На практиці статути переважно не передбачають прийняття таких рішень про вже внесені кошти, хоча прямої заборони чинне законодавство не містить. Так, при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів у частині збільшення розміру статутного капіталу держреєстратор не вимагає підтвердження оплати на дату прийняття рішення або на дату подання документів.
Питання в тому, що «легітимізація» вже внесених коштів на поповнення СК за рішенням засновників, прийнятим у січні 2018 року, може призвести до відмови державним реєстратором, якщо у рішенні засновники не зазначать строків їх внесення. Хоча якщо у статуті це питання віднесено на розгляд загальних зборів засновників, то, на нашу думку, навряд чи можна визнати порушенням закону подання на державну реєстрацію рішення щодо вже здійснених внесків. Утім, найімовірніше, такі дії ТОВ приведуть останнього до суду. Адже щодо всіх питань, які чітко не прописані у законі чи у статуті, держреєстратор не ризикуватиме. Загалом, як свідчить практика, якщо відповідні вимоги щодо внесення внесків до державної реєстрації збільшення розміру СК не прописані у статуті, вважається, що засновники мають визначити таку дату у рішенні та вона може бути лише після вчинення реєстраційної дії.
Отже, вищенаведене говорить про те, що здійснити повторне збільшення розміру статутного капіталу на помилково внесену суму у розмірі 50 тис. грн доволі непросто, хоча важливо ознайомитись з документами ТОВ (статутом та рішенням учасників (засновників) про збільшення розміру статутного капіталу).
Увага!
Ми допускаємо прийняття окремого рішення засновників про внесення додаткових внесків без зміни розміру СК (наприклад, на суму в 50 тис. грн). Закон про госптовариства та Закон про держреєстрацію вимагають держреєстрації лише внесків, спрямованих на збільшення розміру СК. Проте, як описано у запитанні, призначення платежу «поповнення статутного капіталу» вже вряд чи буде змінено банком у січні 2018 р.
Важливо! Станом на дату підписання номера до друку на підпис Президенту України готується Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (див. «ДК» №8/2018). Статтею 18 цього Закону (ч. 5) передбачено, що учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів. Отже, наразі вже законом визначено можливість внесення додаткових вкладів лише після прийняття рішення засновниками про збільшення розміру статутного капіталу та строки залучення вкладів, а не за фактом. Iз цієї норми не вбачається права змінювати ці строки у статуті.
Хто пред'явить претензію?
Найголовніше питання — чи виникне спір та які наслідки очікують ТОВ, якщо взагалі нічого не робити з тими 50-ма тисячами гривень?
Насправді чітко сказати, що, скажімо, з боку фіскальних органів не виникне запитань, ми не можемо. Адже ці 50 тис. грн ТОВ будуть обліковуватись саме як статутний капітал. Розбіжність між внесеною сумою та тією, що числиться в бухобліку, неодмінно викличе запитання.
Проте, на нашу думку, вважати таку суму доходом ТОВ та вимагати її оподатковувати (незалежно від системи оподаткування) орган ДФС все ж не має підстав.
Для загальної системи оподаткування сума фінансового результату, що підлягає оподаткуванню, визначається за правилами бухгалтерського обліку за результатами 2017 року, де помилково внесена сума обліковується як сума внеску до статутного капіталу ТОВ. Відповідно до Iнструкції №291, рахунок 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» призначено для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного й іншого зареєстрованого капіталу, пайового капіталу підприємства відповідно до законодавства і установчих документів, а також внесків до оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу. Для платників єдиного податку суми, внесені до статутного капіталу, також не є доходом (пп. 8 п. 292.11 ПКУ).
Отже, ТОВ має самостійно прийняти рішення, як вчинити з тими 50-ма тис. грн зайво внесеного статутного капіталу — повернути чи прийняти рішення про повторне збільшення розміру статутного капіталу (з обов'язковим врахуванням положень статуту).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про госптовариства — Закон України від 19.09.91 р. №1576-XII «Про господарські товариства».
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Iнструкція №291 — Iнструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»