Від детективів НАБУ надійшов запит про надання документів щодо контрагента з посиланням на ст. 93 КПК України. Чи зобов'язане наше підприємство надавати копії документів фінансово-господарської діяльності? А якщо це стосується відносин понад три роки тому (за 2012 — 2014 рр.)?
Повноваження НАБУ
Відповідно до ст. 1 Закону про НАБУ1 завданням Національного бюро (далі — НАБУ) є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.
1 Закон України від 14.10.2014 р. №1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України».
До підслідності НАБУ належать кримінальні провадження стосовно чітко визначених посадових осіб — Президента України, законодавчої, виконавчої та судової гілки влади, а також НБУ. Більш чіткий та повний перелік таких посадових осіб наведено у ч. 9 ст. 31, ч. 5 ст. 216 КПК України.
Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юросіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України.
Запити від детективів НАБУ
Якщо звернутися до Закону про НАБУ, то Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов'язків надається право витребувати за рішенням керівника структурного підрозділу Національного бюро та одержувати в установленому законом порядку у зазначеному в запиті вигляді та формі від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання обов'язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов'язання осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів Держбюджету, розпорядження державним або комунальним майном (п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону про НАБУ).
Можливості надсилання запитів юридичним особам приватного права у переліку прав працівників НАБУ сам Закон не передбачає.
Водночас детективи НАБУ наділяються правами слідчих з метою здійснення досудового розслідування кримінальних злочинів, підслідних НАБУ, та в межах КПК України.
Слідчий — службова особа органу, зокрема, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю НАБУ, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Вони визнаються оперативним підрозділами з відповідними повноваженнями згідно зі ст. 41 КПК України, у т. ч. у частині здійснення слідчих дій за власною ініціативою.
Нагадаємо, що сторона кримінального провадження (сторона обвинувачення, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження), мають право збирати докази, в т. ч. шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів (ч. 2, 3 ст. 93 КПК України).
Зі свого боку, ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ зауважив: беручи до уваги зміст положень ч. 1 ст. 86, частин 2 та 3 ст. 93 КПК, застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів, як вилучення речей чи документів (ч. 7 ст. 163 КПК) під час отримання доступу до речей і документів, може здійснюватися у випадках, якщо:
1) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи;
2) речі та документи згідно зі ст. 162 КПК містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення.
В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК (п. 18 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.04.2013 р. №223-559/0/4-13).
Зміст запиту, отриманого ТОВ
Підприємство ТОВ «Альфа» отримало письмовий запит від НАБУ, де, зокрема, зазначено: під час здійснення досудового розслідування детективи НАБУ з'ясували, що підозрюваний і бенефіціари банківської установи створили кілька юросіб, серед яких є приватне підприємство «Бета». Унаслідок пошуків виявилося, що ТОВ «Альфа» у певний період мало активні господарські відносини з ПП «Бета».
До речі, такі запити можуть містити прохання надати копії документів фінансово-господарської діяльності, зокрема договори, акти, специфікації, платіжні документи, накладні на передачу ТМЦ, ТТН, інші документи, що стосуються виконання господарських операцій. Не виключено, що таке прохання може стосуватись конкретних посадових осіб (їх персональних даних), які безпосередньо брали участь у таких госпопераціях або були причетні до них в силу виконання своїх посадових обов'язків.
Отже, отримуючи такий запит, слід перевірити, чи такий запит:
1) складений та надісланий щодо злочинів, досудове розслідування яких належить до підслідності детективів НАБУ;
2) містить перелік витребуваної інформації;
3) має строк, визначений для надання копій таких документів (як правило, у таких запитах визначається строк з урахуванням ст. 28 КПК України, тобто з дотриманням розумних строків досудового розслідування).
Проте, на нашу думку, вимоги обов'язковості виконання такого запиту приватними госпсуб'єктами ні Закон про НАБУ, ні КПК України не містить. Адже, зважаючи на викладену вище позицію ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ, за нашим прикладом, прохання, адресоване ТОВ «Альфа», про надання копій документів фінансово-господарської діяльності може бути виконано лише добровільно. Адже воно прямо не пов'язано з суб'єктами корупційних злочинів (ідеться про перелік посадових осіб, наведений у ч. 5 ст. 216 КПК).
Окрім цього, оскільки право збирати докази у детективів НАБУ передбачено КПК України, то нагадаємо: ми неодноразово на сторінках «ДК» зазначали, що КПК України містить таку слідчу дію, як тимчасовий доступ до речей та документів.
Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої перебувають такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Тому, на нашу думку, отримання такого запиту не тягне за собою саме обов'язку надати витребувані документи — керівник ТОВ «Альфа» може здійснити це добровільно або відмовити у їх наданні з посиланням на ст. 159 КПК України.
Щодо періоду, який фігурує в запиті з проханням надати документи, то такий він визначається в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідних корупційних злочинів. Тому витребування документів може стосуватися й періоду, який перевищує три роки. При цьому в разі якщо на підприємстві пройшла податкова перевірка за цей період та всі первинні документи знищені, про це необхідно повідомити детективів НАБУ у письмовій відповіді на запит.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»