В одному магазині працюють два приватні підприємці, які продають свій товар. Чи можна оформити одного працівника-продавця на реалізацію товару через один РРО одночасно двох підприємців? Чи можуть вони надавати один одному послуги з реалізації товару?
Чи може бути оренда спільною?
Нагадаємо, що договір найму (оренди) нерухомості укладається у письмовій формі. Це правило застосовується як до будівлі чи іншої капітальної споруди, так і до їх окремої частини. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. (ч. 1, 2 ст. 793 ЦКУ).
Незалежно від того, чи вся будівля (ціле приміщення) передається в оренду, чи лише її частина, у будь-якому разі передання наймачеві будівлі чи іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлене договором. У такому ж порядку здійснюється і повернення об'єкта оренди (ст. 795 ЦКУ).
Наведені вище правила стосуються як оренди, так і суборенди.
Таким чином, можна навести такі схеми роботи ФОПів з оренди приміщення:
Схема 1. Договір оренди укладає на ціле приміщення один з ФОПів, інший є суборендарем.
Схема 2. Кожен з ФОПів самостійно укладає із власником приміщення окремий договір оренди на частину приміщення (у кожного в договорі оренди прописується відповідна площа орендованої частини приміщення, що позначається на загальному плані об'єкта нерухомості).
Схема 3. Обидва ФОПи підписують тристоронній договір, в якому орендодавець один (власник приміщення), а орендаря два — два ФОПи. Такий варіант є можливим у ситуації, коли підприємці не виділяють окремо для себе частину приміщення, яку вони планують використовувати. Фактично все приміщення буде в їхньому спільному користуванні. Iнакше краще обрати схему 2.
Зазначимо, що оскільки йдеться про встановлення РРО обома чи одним із підприємців, такий варіант договору може бути неприйнятний для фіскальних органів та/або може викликати певне нерозуміння з їхнього боку під час перевірок. Тому обережним платникам податків ми радимо двічі подумати...
Деякі фахівці пропонують до схем, наведених нами вище, ще одну — ФОП 1 приймає на роботу ФОПа 2 за трудовим або цивільно-правовим договором.
На нашу думку, це не дуже зручна схема, адже обидва підприємці можуть торгувати повністю або частково різним товаром та кожен із них здійснює окрему госпдіяльність як суб'єкт господарювання. Сам факт укладання одним з них трудового договору не зупиняє та не скасовує його статусу як госпсуб'єкта.
Тому варто обрати одну з трьох наведених вище схем найму приміщення.
На користь нашого висновку свідчать і вимоги зі встановлення РРО (у разі торгівлі товаром за готівку).
Відповідно до п. 4 підр. 2 р. II Порядку №547 для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу, зокрема, копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО.
Тому якщо кожен ФОП буде зобов'язаний встановлювати РРО для торгівлі власним товаром, найкращим варіантом буде окремий договір у кожного ФОПа (тобто ми говоримо про схеми 1 та 2, схема 3 — не для обережних платників податків).
Як торгувати через один РРО?
Тут ситуацію можуть надто ускладнити самі підприємці. Адже, з одного боку, продавати можна як свій товар, так і чужий — на умовах передоплати або у розстрочку, на умовах поставки партій товару з їх оплатою за фактом отримання кожної партії, на інших умовах.
А з іншого, оскільки кожен є окремим госпсуб'єктом, то товар має бути не лише облікований (з документами на передання), але й переданий одним одному за відповідними цивільно-правовими договорами та з підтвердними документами на цей товар.
Є ще один аспект — зберігання товару. Не забуваймо, що фіскальні органи мають право проводити планові, позапланові та фактичні перевірки. Отже, слід ретельно оформляти документи на товар, що передається одним ФОПом іншому на реалізацію.
Такі відносини є можливими за договором купівлі-продажу з відстроченням платежу, за договором комісії тощо. Проте укладати договори відповідального зберігання ми б не радили, адже:
1) наявність лише договору відповідального зберігання не дає права реалізовувати товар;
2) можливість зберігати товар за місцем продажу іншого підприємця (покупця/комісіонера) може бути передбачено окремим розділом у договорі купівлі-продажу або комісії.
Але у разі оформлення відносин з продажу товару одним з підприємців виникає питання укладання договору оренди (суборенди) приміщення ФОПом-продавцем (комітентом за договором комісії). Якщо другий ФОП перебуває на загальній системі оподаткування, то витрати зі сплачених сум оренди у нього будуть поставлені під сумнів під час податкової перевірки. Якщо ж на спрощеній — другий ФОП несе непотрібні витрати у розмірі сум орендної плати.
Отже, ми вважаємо, що в такому разі оренда приміщення двома ФОПами або суборенда другим ФОПом втрачає будь-який сенс.
У зв'язку з цим очевидною є відповідь і на запитання щодо РРО: двом підприємцям продавати товар одночасно через один РРО не можна! У разі якщо РРО оформляється на ФОПа 1, то саме ФОП 2 має скористатися наданими порадами та передати свій товар на продаж ФОПу 1 з урахуванням наведених вище правил.
Спільна робота ФОПів з одним працівником
У нашій ситуації обидва ФОПи намагаються знайти вихід із ситуації: якщо не укладати договори продажу чи комісії, то оформити на одного з них одного працівника, який продаватиме товар обох ФОПів.
Як оформити такого продавця?
Варіант 1. Сумісництво.
Відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
За умовами запитання два ФОПи планують прийняти одного працівника до одного магазину, де обидва підприємці торгують кожен своїм товаром. При цьому, скажімо, один торгує своїм товаром із застосуванням РРО, а другий — іншими (наприклад, продовольчими та непродовольчими) товарами без касового апарата.
Увага! Навіть якщо закон дозволяє таке сумісництво, прийняття одного працівника фактично на дві посади продавців є ситуацією пограничною, яка може призвести до застосування штрафів за ст. 265 КЗпП.
Адже працівника буде оформлено на половину робочого часу, а працюватиме він у магазині фактично цілий день (це загрожуватиме штрафом у розмірі 3200 грн за «порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим ст. 265 КЗпП» або у розмірі 96 тис. грн за «оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків».
Для запобігання цим можливим проблемам ми можемо запропонувати прийняти особу на основне місце роботи до того ФОПа, який торгує своїм товаром та застосовує РРО. Адже РРО дає можливість якомога скоріше відстежувати час роботи продавця за касовими чеками та Z-звітами.
До другого підприємця, який торгує у тому самому приміщенні іншими (наприклад, продовольчими та непродовольчими) товарами та має Книгу доходів, такого працівника цілком можливо влаштувати на неповний робочий тиждень та оплачувати його роботу або на умовах погодинної оплати праці, або від виробітку. У цьому випадку працівника можна працевлаштувати на умовах зовнішнього сумісництва або за цивільно-правовим договором.
Підтвердженням тривалості робочого часу є інформація із заповненого табеля обліку робочого часу. Ведення табеля обліку робочого часу поширюється також на роботодавців-підприємців. Під час перевірок контролюючі органи вимагатимуть його надання. Але строк зберігання такого документа не змінився і становить 1 рік. Це встановлено ст. 408 Переліку №578/5.
Ведення табельного обліку робочого часу регламентовано Наказом №489 для підприємств, установ та організацій.
Виходячи з умовних позначень, сумісникам потрібно присвоїти окремий табельний номер (РС). Табелювати потрібно за фактично відпрацьованими годинами протягом тижня (наприклад, три повні робочі дні на тиждень).
Але, крім ведення табеля обліку робочого часу, на фізособу-працедавця також покладається обов'язок щодо ведення всіх передбачених законодавством документів про працю. Це:
— відомості про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам;
— журнал реєстрації наказів;
— журнал обліку руху трудових книжок працівників та вкладишів до них;
— належно затверджений графік відпусток найманих працівників;
— посадові інструкції для найманих працівників та інші.
Відповідне роз'яснення надавала Держпраці у Хмельницькій області у 2016 році.1
Варіант 2. Укласти цивільно-правовий договір про надання послуг.
Така ситуація останнім часом є доволі поширеною для обговорення. Але на сьогодні оформлення подібних відносин з фактичним працівником є доволі ризикованим з погляду застосування штрафів, хоча й є найбільш правильним по суті оформлення таких специфічних відносин із працівником.
Враховуючи час роботи такої фізособи (касира/продавця) у приміщенні (магазині, торговій точці) такий фактичний працівник виконує свою роботу повний робочий день. Під час перевірки Держпраці може виявити й інші ознаки трудових відносин, чим обидва підприємці наражають себе на ризик значних штрафних санкцій за ст. 265 КЗпП за неукладання трудового договору.
Проте якщо ретельно оформити передачу товару від обох підприємців за укладеним договором про надання послуг2 з таким фактичним працівником, ризики визнання таких відносин трудовими можна мінімізувати, але їх не уникнути. Чи варто ризикувати, використовуючи варіант сумісництва чи договір послуг із «працівником», — вирішувати самим підприємцям.
1 http://km.dsp.gov.ua/index.php?newsid=2827.
2 Якщо говорити про предмет таких договорів, то, як свідчить практика, найчастіше використовують послуги з просування товару з метою досягнення максимального обсягу продажів та безпосередньої його реалізації, змішані договори з ознаками договору комісії та/або купівлі-продажу тощо.
Переконливішою з погляду чинного законодавства та такою, що викличе найменшу кількість запитань та претензій з боку контролюючих органів, буде схема роботи, коли оренда приміщення разом з РРО оформляється на ФОП 1, касиром приймається фізособа на умовах трудового договору ФОПом 1, а другому ФОПу залишається лише за договором комісії (продажу у розстрочку, іншим договором) передати товар ФОПу 1 на продаж за винагороду.
Нормативна база
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Наказ №489 — Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».
- Перелік №578/5 — Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін'юсту від 12.04.2012 р. №578/5.
- Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»