Переведення боргу після отримання авансу

В IПК ДФСУ від 16.11.2017 р. №2643/6/99-99-15-03-02-15/IПК (див. «ДК» №48/2017) розглянуто податкові наслідки переведення постачальником товару (боржником) боргу за отриманим авансом на нового боржника.

Основне правило у такій операції — боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ). Iншими словами, якщо підприємство має борг (на балансі обліковується кредиторська заборгованість), цей борг можна перевести на інше підприємство (операція із заміни боржника). Як правило, укладається тристоронній договір між кредитором, первинним боржником і новим боржником. Також треба передати новому боржникові всі документи, що підтверджують зобов'язання: договір, акт звіряння між кредитором та первинним боржником, а також копію документа про отримання авансу.

А що відбувається в обліку сторін?

У бухгалтерському обліку операція з переведення боргу здійснюється відповідно до норм П(С)БО 10, 11.

Загалом, у первісного боржника при переведенні боргу погашається зобов'язання перед кредитором-покупцем і нараховується зобов'язання перед новим боржником. У нового боржника при компенсації переведеного боргу нараховується зобов'язання перед кредитором з одночасним відображенням дебіторської заборгованості первісного боржника.

У коментованій IПК аналізуються податкові наслідки тільки первинного боржника і нічого не сказано про інші сторони. На наш погляд, податкові наслідки такі:

1. Операція з переведення боргу від постачальника товару (боржника) на нового боржника не є об'єктом оподаткування ПДВ на підставі пп. 196.1.5 ПКУ.

2. Право на коригування ПЗ з ПДВ у первісного боржника виникає не на дату переведення боргу новому кредитору (це підтверджує коментована IПК), а на дату перерахування коштів новому кредитору. Саме в цей момент за отриманим авансом від покупця зникає операція постачання товару і виникає право на складання РК до ПН, складеної на отримані у вигляді передоплати кошти (додатково див. лист ДФСУ від 22.12.2015 р. №27403/6/99-99-19-03-02-15). Виходить, що саме у цей момент у покупця коригується ПК з ПДВ за зареєстрованим саме ним РК в ЄРПН. До моменту перерахування коштів новому боржнику не виникає підстав, які дають право на коригування ПДВ за ст. 192 ПКУ.

3. Новий боржник на дату відвантаження товару визнає ПЗ з ПДВ за п. 187.1 ПКУ.

4. У кредитора-покупця у разі заміни боржника у зобов'язанні є вибуття первинного боржника із зобов'язання і вступ до зобов'язання нового боржника. При цьому зберігається обсяг зобов'язання, тому кредитор має право на ПК з ПДВ за ПН, що буде отримана від нового боржника (додатково див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 02.12.2015 р. №18358/10/26-15-15-01-18).

5. Залишається питання, коли покупцю коригувати ПК, відображений за перерахованим авансом. Адже на дату постачання товару новим боржником останній складає ПН. Проте покупець не може визнавати ПК з ПДВ двічі в межах однієї операції.

Зі змісту коментованої IПК виходить, що без перерахування коштів новому боржнику підстав для коригування сум ПДВ між первинним кредитором та покупцем немає. Так діяти доволі ризиковано, тому рекомендуємо покупцеві «подбати про себе самому» і відкоригувати ПК за перерахованим авансом, якщо все ж таки договір переведення боргу укладено і від нового кредитора отримано ПН. Щоправда, порядку коригування у цьому випадку не передбачено, адже покупець не складає РК, а лише реєструє отриманий РК від постачальника, тому можна скористатися порядком дій із п. 198.5 ПКУ та не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому отримано ПН від нового боржника, скласти ПН. Далі це відобразиться у рядку 4.1 (або 4.2) декларації з ПДВ.

Бухгалтерські проведення сторін наведено у таблиці.

Таблиця

Відображення в бухобліку переведення боргу

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»