У цій статті розглянемо особливості присвоєння кваліфікації та встановлення надбавки за класність водіям автотранспортних засобів. А також з'ясуємо, як встановлюють надбавки за класність водіям.
Нормативна база щодо присвоєння класності
Чинними нормативно-правовими актами не передбачено збереження класності водіїв, присвоєної роботодавцем на попередньому місці роботи. Рішення з питань присвоєння класності належить до компетенції нового роботодавця.
Порядок присвоєння класності водіям автотранспортних засобів встановлюється нормативними актами.
Як часто буває, деякі критерії не врегульовані нормативними актами українського законодавства. Щодо присвоєння водієві III класу слід звернутися до Кваліфікаційного довідника професій робітників, яким установлюються місячні оклади, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 20.02.84 р. №58/3-102. У вищезгаданому документі зазначається характеристика робіт водія III класу, а саме: управління одиночними легковими та вантажними автомобілями всіх типів і марок, віднесеними до однієї з категорій транспортних засобів В або С, а також перелік навичок та знань, що їх повинен мати водій.
Щодо присвоєння II та I класів водіям, то Мінтрансзв'язку наказом від 14.02.2006 р. №136 затвердило Випуск 69 «Автомобільний транспорт» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — Випуск 69 ДКХП).
У Випуску 69 ДКХП зазначені завдання та обов'язки, рівень технологічних знань і кваліфікаційні вимоги, що становлять кваліфікаційні характеристики водіїв.
Наказом Мінінфраструктури України від 06.07.2012 р. №374 затверджено кваліфікаційні характеристики професії водія автотранспортних засобів за категоріями В, С1, С, D1, D, BE, C1E, CE, D1E, DE.
У примітках до кваліфікаційних характеристик зазначається, що в процесі роботи суб'єкт господарювання має можливість присвоювати водію кваліфікацію II або I класу.
Щоб водію можна було присвоїти II клас, у посвідченні водія повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій B, BE, C, CE або DE (D). Також має бути безперервний стаж водія III класу на цьому самому підприємстві не менше трьох років.
Для присвоєння водію I класу повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій B, BE, C, CE, D, DE і до того ж має бути безперервний стаж роботи водієм II класу на цьому підприємстві не менше двох років.
Ще один нормативний акт, який слід згадати при розгляді цього питання, — це затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. №336 Випуск 1 «Професії працівників, загальні для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — Випуск 1 ДКХП).
Випуск 1 ДКХП — документ, що стосується питань управління персоналом на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.
Слід звернути увагу на п. 10 розділу 2 Випуску 1 ДКХП, а саме:
— кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують професійні завдання та обов'язки, норми праці та вимоги робочих інструкцій і пройшли професійне навчання;
— присвоюють та підвищують кваліфікаційні розряди комісії під час атестації.
Вищезгадане у Випуску 1 ДКХП поширюється на присвоєння класності водіям.
Надбавка водіям за класність
Генеральною та галузевими (регіональними) угодами встановлюються надбавки за класність водіям.
Розміри та загальний порядок нарахування надбавки визначають договірні норми.
Відповідно до п. 2.7 Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016 — 2017 рр., установлено перелік і розміри доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників підприємств, установ, організацій, що мають міжгалузевий характер (крім бюджетної сфери), для встановлення у галузевих, регіональних угодах і колективних договорах згідно з додатком 3.
У цьому додатку зазначаються надбавки за класність водіям легкових та вантажних автомобілів, автобусів. Розміри надбавок стосовно встановленої тарифної ставки за відпрацьований час становлять:
— водіям II класу — 10%;
— водіям I класу — 25%.
Аналогічні надбавки зазначаються і в галузевих угодах.
У разі відсутності колективного договору умови встановлення надбавок погоджують з уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, у т. ч. з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Встановлення надбавок за класність водіям визначається в додатку до колективного договору або у Положенні про встановлення надбавок до посадових окладів і тарифних ставок.
У разі перебування підприємства поза сферою дії Генеральної або галузевої угоди норми угод можна використовувати як довідкові. Такі підприємства можуть узагалі не використовувати норми позавиробничих угод. Вищезгадані норми щодо встановлення надбавок за класність водіям можуть стати обов'язковими лише за наявності інформації про них в колективному договорі.
Та підприємства, що перебувають під дією Генеральної або галузевої угоди, мають керуватися їхніми нормами.
Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства на госпрозрахункових підприємствах, що не підпадають під дію Генеральної та галузевих угод, самостійно вирішують питання щодо встановлення надбавок за класність водіям та їх розміру.
Визначаємо суму надбавки за класність
Розмір надбавки за класність визначається у відсотках до встановленої тарифної ставки за відпрацьований водієм час.
Ключовим моментом тут є словосполучення «відпрацьований час».
Під терміном «час, відпрацьований в якості водія» мається на увазі час, протягом якого водій безпосередньо керував автотранспортним засобом (лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 р. №805/13/155-13).
Регулювання питання робочого часу водія автотранспортних засобів визначається у Положенні про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженому наказом Мінтрансзв'язку від 07.06.2010 р. №340 (далі — Положення №340).
Час безпосереднього керування транспортним засобом — це змінний період керування.
На інші перераховані пункти можна не звертати уваги для нарахування надбавки за класність водія.
Документи для оформлення надбавки за класність
Надбавка за класність водіям встановлюється таким пакетом документів:
— положення про встановлення надбавок до посадових окладів і тарифних ставок як додаток до колективного договору;
— рішення кваліфікаційної комісії підприємства щодо визначення кваліфікації водіїв;
— наказ по підприємству про присвоєння водіям класності та встановлення надбавок;
— накази, що видаються щомісячно по підприємству про затвердження розрахунків надбавок за класність водіям автотранспортних засобів.
Змінний період керування відображається в щомісячній Відомості обліку робочого часу та відпочинку водіїв. Форма Відомості наводиться у додатку 2 до Положення №340.
Також, відповідно до ст. 7 Закону від 01.07.93 р. №3356-XII «Про колективні договори і угоди», у колективному договорі може бути передбачено додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії.
Тож, якщо у колективному договорі, зокрема в положеннях про розрахунок надбавки, йдеться лише про відсоток тарифної ставки та не зазначається, що вона розраховується «за відпрацьований водієм час», надбавку за класність необхідно буде нараховувати за весь час, що оплачується за тарифною ставкою, включаючи підготовчий період, час простою тощо.
Оплата надурочних робіт у відрядженні
Відповідно до ст. 106 КЗпП, надурочна робота оплачується в підвищеному розмірі. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Робота в надурочний час за погодинною системою оплати праці оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.
У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад установлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому ч. 1 і ч. 2 ст. 106 КЗпП.
Облік надурочних робіт водіїв автотранспортних засобів у відрядженні грунтується на нормах часу на перевезення вантажів автомобільним транспортом, запроваджених на підприємстві.
Обліковуються надурочні години у відрядженні локальними документами:
— колективним договором, в якому встановлюється, що нормативний час на перевезення вантажів водіями вважається робочим;
— наказами про відрядження, де визначено надурочні години роботи за нормативним часом, прирівняним до робочого;
— наказами щодо грошової компенсації надурочних робіт;
— наказом про запровадження норм часу на автомобільні перевезення.
Надбавка за класність та доплата до МЗП
Актуальним як ніколи є питання, чи враховується надбавка за класність до розміру МЗП.
Так, відповідно до частини другої статті 3-1 Закону про оплату праці визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Решта складових заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 3-1 Закону про оплату праці, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.
У листі Мінсоцполітики України від 17.02.2017 р. №391/0/101-17/282 йдеться про те, що надбавки за класність водіям легкових автомобілів включаються до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпеченні її мінімального розміру.
Записи у трудових книжках
У трудових книжках працівників запис про назву професії провадиться із зазначенням кваліфікаційної категорії, розряду, класу (наприклад, «Водій автотранспортних засобів I класу») (лист Мінсоцполітики від 07.09.2012 р. №197/10/137-12).
Кваліфікаційна атестація водія на підприємстві
Як це зробити на практиці. У п. 10 Випуску 1 ДКХП зазначається, що присвоєння та підвищення кваліфікаційних категорій працівникам здійснюють комісії з проведення кваліфікаційної атестації.
Своєю чергою, фахівці Мінсоцполітики у листі від 07.09.2012 №197/10/137-12 (див. «ДК» №49/2012) зазначили:
— класність водіям присвоюється кваліфікаційною комісією на підприємстві за результатами проведення кваліфікаційної атестації;
— чинними нормативно-правовими актами не передбачено норми збереження класності водіям, присвоєної роботодавцем на попередньому місці роботи. Ухвалення рішення стосовно такого питання є компетенцією керівника підприємства.
Атестація проводиться за рішенням роботодавця, який затверджує положення про проведення атестації, склад комісії, графік її проведення за погодженням із профспілкою.
Категорії працівників, які підлягають атестації, періодичність атестації визначають у колективному договорі. На підприємстві, де не укладають колективні договори, категорії працівників, які підлягають атестації, визначають за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (частина друга ст. 11 Закону України від 12.01.2012 р. №4312) «Про професійний розвиток працівника».
Олексій ХРУСТОВСЬКИЙ, бухгалтер-практик