• Посилання скопійовано

Роздрібна торгівля день за днем

Продовжуючи тему роздрібної торгівлі (початок див. у «ДК» №46/2017), сьогодні поговоримо про щоденні операції з готівкою у магазині. Розмінна монета у касі, повернення коштів покупцям, початок та закриття зміни РРО, щоденне ведення книги КОРО — всі ці питання є актуальними щодня.

Початок зміни РРО, розмінна монета

Робочий день касира починається з виконання таких дій:

1) вмикання РРО;

2) перевірка правильності дати та часу, що встановлені у параметрах РРО, наявності підключення до Iнтернету — для передання звітності;

3) контроль наявності чекової стрічки, а також наявності на робочому місці касира запасних стрічок у достатній кількості;

4) контроль справності блокувальних пристроїв РРО;

5) перевірка чіткості і правильності друкування реквізитів на чеку — для цього слід пробити «пробні» нульові чеки;

6) і наостанку слід ввести до РРО розмінну монету, отриману з головної каси підприємства або відокремленого підрозділу, до якого належить магазин, або ту готівку, що залишилася з попереднього дня (зміни).

Про розмінну монету поговоримо докладніше. Розмінна монета вноситься на початку нової зміни за допомогою операції «службове внесення», якщо РРО автоматично не переносить залишок коштів з минулої зміни на початок робочої зміни поточного дня. В цьому разі при закритті минулої зміни перед друкуванням Z-звіту проводиться операція «службова видача» на суму готівки в скриньці РРО на кінець минулої зміни. На початку роботи РРО першу розмінну монету фізично слід унести до скриньки РРО. Наприкінці першої та на початку другої зміни (і далі) розмінна монета фізично вже не виймається та не вноситься до скриньки РРО, якщо в цьому немає потреби. Але якщо є така потреба та перед початком роботи до РРО вноситься готівка з головної каси, таке внесення теж оформлюється «службовим внесенням» (п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО).

Якщо РРО в автоматичному режимі переносить залишок коштів з кінця попередньої робочої зміни, а готівка фактично не виймається зі скриньки РРО, операцію «службове внесення» проводити не потрібно (щоб не задвоїти суму внесення) — нагадують податківці Сумської області у роз'ясненні від 20.07.2016 р.1. Отже, службові операції з розмінною монетою «службове внесення» та «службове вилучення» не відображаються в первинних документах та в обліку. Залишок готівки на місці розрахунків відображається у Z-звіті.

1 https://docs.dtkt.ua/doc/1041.79283.0.

У разі якщо готівкова виручка з попереднього дня, яка зберігається на місці проведення розрахунків, на момент реєстрації першої розрахункової операції не буде внесена в оперативну пам'ять РРО з використанням операції «службове внесення», це призведе до невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО. А така невідповідність може загрожувати підприємству штрафними санкціями (див. п. 1 ст. 17 Закону про РРО) під час перевірки.

Яку суму розмінної монети слід вносити до РРО перед початком щоденної торгівлі? Нагадаємо, що за нормою п. 2.13 Положення №637 підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків зі споживачами за готівку зобов'язані приймати на сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети та мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі. Під час перевірок дотримання порядку ведення операцій із готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг контролери перевірятимуть наявність у касі розмінної монети для видачі здачі (п. 7.25 Положення №637).

Але конкретних вимог щодо кількості розмінної монети законодавство не містить. Важливо, щоб така монета була у касі, причому протягом усього часу робочого дня торгової точки. Підприємство самостійно визначає кількість і періодичність передачі розмінної монети до операційних кас магазинів. При цьому треба стежити, щоб залишок готівки в скриньках РРО разом із залишком готівки в головній касі (з точки зору ліміту каси, всі скриньки РРО разом із касою підприємства ми називаємо касою) на кінець робочої зміни не перевищував установленого ліміту каси1.

Ще нагадаємо, що відповідно до п. 23 Порядку №833 касир та інший працівник, з якими споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом із розрахунковим документом. Також касир чи інший працівник зобов'язаний забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Якщо цього не зробити, то може виникнути ситуація, коли касир чи інший працівник не зможе провести розрахункову операцію через неможливість провести розрахунки зі споживачем і буде вимушений відмовити споживачу у продажу товару чи наданні послуги. Це буде порушенням Порядку №833, за яке передбачено адміністративну відповідальність за ст. 155 КУпАП у вигляді адмінштрафу від 1 до 10 н. м. д. г. На думку автора, таке порушення практично може бути виявлено під час фактичної перевірки2, а також за скаргою споживача щодо захисту своїх прав, на яку він має право відповідно до ст. 4 Закону про захист прав споживачів. Щоб таких ситуацій не траплялося, слід емпіричним шляхом визначити, яка саме сума розмінної монети буде достатньою для належного проведення розрахункових операцій на початку та протягом робочої зміни РРО та яку суму готівки слід залишати у скриньці РРО під час вилучення готівкових коштів з метою інкасації.

Якщо розмінну монету отримано з банку, її потрібно спочатку оприбуткувати в касі підприємства чи відокремленого підрозділу, про що складається прибутковий касовий ордер (далі — ПКО). Потім розмінна монета передається до операційної каси РРО чи з головної каси до каси відокремленого підрозділу, а вже з неї — до каси РРО. Така передача оформлюється видатковим касовим ордером. У другому випадку слід також оформити ПКО у касі відокремленого підрозділу.

У бухобліку операції, пов'язані з передачею розмінної монети до скриньки РРО, відображаються бухгалтерським записом за субрахунком 301, наприклад: Д-т 301/1 — К-т 301/2, де 301/1 — субрахунок обліку готівки в скриньках РРО, а 301/2 — субрахунок обліку готівки в головній касі. Також з цією метою можна використовувати один субрахунок 301, але різну аналітику, наприклад: Каса РРО, Головна каса тощо. Готівка, видана як розмінна монета, не є підзвітними коштами касира-операціоніста, і тому авансовий звіт не складається.

Початком робочої зміни РРО є перша розрахункова операція відповідно до визначення зміни, наведеного у п. 3 розділу I Порядку реєстрації та застосування РРО: зміна — це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира. Податківці у ЗIР3, підкатегорія 109.10, зазначають, що якщо торгова точка працює цілодобово, то Z-звіт повинен роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня. Цей висновок випливає з того, що відповідно до п. 9 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані щодня друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

1 Про встановлення ліміту каси ми докладно писали у «ДК» №46/2017.

2 Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано ст. 80 ПКУ.

3 Відповідь на запитання: «Який порядок роздрукування Z-звіту, якщо тривалість зміни (робочого дня) суб'єкта господарювання 24 години?».

У п. 2 Вимог №199 також наведено визначення зміни — це період роботи реєстратора розрахункових операцій від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до вищезазначених вимог), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. З цього податківці роблять висновок: оскільки в добі всього 24 години (тобто день триває з 00:00 та закінчується о 24:00), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

На думку автора, цей висновок про виконання Z-звіту не пізніше 23:59:59 не випливає логічно з 24-годинної тривалості зміни. Насправді це питання дискусійне, і з нього випливає наступне питання про своєчасність оприбуткування готівки з РРО. Ситуація ось яка: перша розрахункова операція відбулася о 8-й ранку 10 листопада, а Z-звіт зробили о 7-й ранку 11 листопада та оприбуткували готівку за цим Z-звітом. Чи буде несвоєчасно оприбуткованою готівка, отримана від покупців до РРО 10 листопада з 08:00:00 до 23:59:59? Сума такої готівки буде лише частиною загальної суми виручки за Z-звітом, який покаже загальну виручку за зміну тривалістю 23 години з 08:00:00 10 листопада до 07:00:00 11 листопада. Визначити частину виручки, що припадає на 10 листопада, можна лише за окремими касовими чеками, що були пробиті цією датою. Щодо цього теж є різні думки.

Автор рекомендує все-таки дотримуватися точки зору податківців та робити Z-звіт до закінчення поточної доби. Це зніме питання податківців стосовно щоденного роздрукування Z-звіту та своєчасності оприбуткування готівкової виручки.

Оплата карткою в магазині

Під час розрахунків карткою безпосередньо в магазині використовують спеціальний електронний платіжний пристрій — платіжний термінал (POS-термінал). Продавець придбаває такий термінал або отримує в користування від банку (п. 14.7 Закону про платіжні системи).

Для встановлення термінала в магазині продавець зазвичай звертається до банку, з яким укладається договір еквайрингу. За цим договором банк забезпечує технічний бік питання, обслуговуючи платежі карткою.

Пунктом 14.19 Закону про платіжні системи передбачено обов'язок продавців забезпечувати можливість здійснення покупцями розрахунків за придбані товари (надані послуги) картками не менше трьох платіжних систем. Вимоги до таких продавців установлено Постановою №878: для проведення розрахунків із допомогою карток термінали застосовуються суб'єктами господарювання (враховуючи суб'єктів малого підприємництва), які:

1) провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг;

2) відповідно до закону використовують РРО;

3) здійснюють господарську діяльність у населених пунктах із кількістю мешканців від 25 тис. осіб.

Приймаючи оплату, касир спершу вводить у термінал суму оплати, далі покупець вставляє картку у зчитувач на терміналі. Термінал зчитує інформацію про держателя картки і передає її в банк для перевірки. Якщо заперечень немає, від банку надходить дозвіл на здійснення операції. На все потрібно кілька секунд. Касир продавця друкує на терміналі квитанцію-сліп, один примірник якої видає покупцеві, а інший із підписом покупця залишає собі.

Операція списання коштів з рахунку покупця і зарахування на рахунок продавця відбувається того самого дня, якщо відповідне доручення клієнта надійшло протягом операційного часу банку, або не пізніше наступного операційного дня, якщо доручення надійшло після операційного часу банку (п. 8.1 Закону про платіжні системи). Але банки та їхні клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж описані вище, строки виконання доручень клієнтів.

Отримуючи оплату карткою і застосовуючи термінал, касир паралельно повинен «пробити» оплату через РРО, видавши покупцеві не тільки квитанцію термінала — сліп, а й чек РРО — розрахунковий документ. Прийнявши оплату карткою через термінал, пробивши паралельно через РРО, продавець матиме чеки платіжного термінала і чеки РРО. Ці документи свідчитимуть про списання коштів з банківського рахунку покупця, але ще не свідчитимуть про надходження цих коштів на рахунок продавця. На підставі Z-звіту на суми розрахунків карткою у бухгалтерському обліку робиться запис за дебетом 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» і кредитом відповідного субрахунку рахунку 70 «Доходи від реалізації». I вже на підставі виписки банку, яка підтверджуватиме зарахування коштів на рахунок продавця, зробимо бухгалтерський запис Д-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» К-т 333. Перший із цих записів робиться на дату Z-звіту, а другий — на дату надходження коштів на рахунок. Як правило, ці дати не збігаються, тому що кошти на рахунок зараховуються наступного банківського дня.

Повернення коштів покупцю

Якщо покупець повертає товар або відмовляється від його купівлі чи від отримання послуг, слід повернути йому кошти за повернений товар або при відмові від послуги. У такому разі видача готівкових коштів реєструється шляхом відображення від'ємної суми. Так само скасовуються помилково проведені через РРО суми — п. 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО. Також у цьому пункті зазначено: якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, то видача коштів (скасування помилкової суми) реєструється за допомогою операції «службова видача» (операцію «сторно» використовувати заборонено).

Якщо сума повернення перевищує 100 гривень, необхідно скласти акт про видачу грошей — п. 8 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО. У ньому слід зазначити:

— дані документа, що посвідчує особу покупця, котрий повертає товар (серія і номер паспорта, водійських прав тощо);

— відомості про товар (послугу);

— суму повернених покупцеві коштів;

— номер, дату й час видачі розрахункового документа, що підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної суми. У ньому зазначаються помилкова сума та реквізити розрахункового документа. Ці акти передаються до бухгалтерії і зберігаються протягом 3 років.

Якщо суб'єкт господарювання є фізичною особою і не має бухгалтерії, то такі акти підклеюються на останній сторінці КОРО.

Щодо відсутності бухгалтерії у СГ-фізосіб нагадаємо, що такі СГ не виділяють окреме майно для ведення господарської діяльності та не зобов'язані вести бухоблік згідно із Законом про бухоблік. Звісно, вони можуть наймати працівників для ведення обліку діяльності та книги обліку доходів та витрат, але цей облік не буде власне бухгалтерським обліком, бо немає обліку відокремленого майна окремої особи. До речі, податківці у листі ДФС від 07.06.2017 р. №517/С/99-99-13-01-02-14/IПК заперечують право ФОП-загальносистемника на витрати на оплату бухгалтерських послуг з тих самих причин.

Заповнення КОРО

Форму КОРО затверджено у додатку 1 до Порядку реєстрації та ведення КОРО.

КОРО має перебувати в місці проведення розрахунків, де встановлено РРО. У КОРО передбачено спеціальне місце в розд. 1 «Фіскальні звітні чеки», куди треба підклеювати фіскальні звітні чеки за день, зміну; до розділу 2 КОРО щодня вносяться записи про рух коштів та суми розрахунків. Суми, отримані від покупців, і суми, видані покупцям (у разі повернення товару), зазначаються окремо.

У розділі 4 КОРО ведеться облік ремонтів, робіт із техобслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО.

Якщо протягом робочого дня було роздруковано декілька фіскальних звітних чеків (Z-звіт), вони всі мають бути підклеєні в КОРО. При цьому записи в розділі 2 КОРО роблять окремо за кожним чеком.

Якщо фіскальний чек (Z-звіт) містить дані про операцію службового внесення і службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 КОРО можна не заповнювати.

За бажанням суб'єкта господарювання у графах 5 — 10 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Створення такої графи показано у прикладі.

Крім того, у цьому розділі книги ОРО на РРО можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць.

Графа 1 — зазначається дата виконання Z-звіту (наведено в самому Z-звіті);

графа 2 — фіскальний номер Z-звіту;

графа 3 — загальна сума готівки, унесена до грошової скриньки РРО за допомогою операції «Службове внесення»;

графа 4 — загальна сума готівки, вилученої з грошової скриньки РРО за допомогою операції «Службова видача»;

графа 5 — загальна сума проведених розрахунків (уключаючи також і розрахунки за допомогою платіжних карток);

графа 6 — обсяг проведених розрахунків, що оподатковуються ПДВ за ставкою 20% (у Z-звіті цю ставку позначено як «А»). А якщо підприємство реалізує товари, які оподатковуються ПДВ за ставкою 7%, то можна ввести додаткову графу для відображення суми розрахунків за цією ставкою (у Z-звіті цю ставку позначено як «В»). На нашу думку, суму розрахунків слід відображати з урахуванням ПДВ;

графа 7 — сума ПДВ. У Z-звіті зазначено як «ПДВ А» (якщо ставка 20%) або як «ПДВ В» (якщо ставка 7%);

графа 8 — сума розрахунків при поверненні товарів.

Приклад 1 У магазині 02.11.2017 р. до скриньки РРО перед початком роботи внесено з головної каси розмінну монету на суму 1500 грн (операція «Службове внесення»). З початку зміни до часу інкасації виручка становила 25800 грн, у т. ч. готівкою 18000 грн та банківськими картками 7800 грн. За день 02.11.2017 р. повернено покупцям готівкою 1770 грн. О 17.00 у магазині проведено інкасацію виручки в сумі 17700 грн. Сума виручки, отримана після інкасації до закінчення робочого дня, становила 9600 грн (6000 готівкою та 3600 грн платіжними картками). На кінець дня в скриньці РРО залишилося: 1500 + 18000 - 1770 - 17700 + 6000 = 6030 грн, які були вилучені «службовою видачею».

Наступний день 03.11.2017 р. наведемо у зразку за такими даними:

— службове внесення залишку готівки — 6030 грн;

— виручка загальна за день — 12000 грн;

— сума інкасації — 15000 грн;

— службова видача наприкінці дня — 3030 грн.

Облік податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкових накладних

Цей розділ статті буде актуальним для продавців — платників ПДВ. Дата збільшення податкового зобов'язання з ПДВ у частині готівкових продажів визначається за загальним правилом — п. 187.1 ПКУ. У цьому разі оплата та постачання товару збігаються у часі.

У частині отриманих оплат платіжними картками дата виникнення податкових зобов'язань визначається згідно з п. 187.5 ПКУ — за датою, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлений податковою накладною, або датою виписування відповідного рахунку (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше. Тож цією датою продавець і виписує податкову накладну.

ПН складають за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції), зокрема у разі здійснення постачання товарів/послуг, розрахунки за які проводяться через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Отримавши оплату готівкою або за допомогою картки від кінцевих споживачів, які не є платниками ПДВ, продавець може складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій, згідно з нормою п. 14 Порядку №1307.

У верхній лівій частині такої податкової накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять позначку «Х» і записують тип причини «11» (складена за щоденними підсумками операцій), у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Iндивідуальний податковий номер покупця» ставлять умовний IПН «100000000000» (див. п. 8, п. 12 Порядку №1307).

Консультація щодо заповнення граф 2 — 6 «щоденної» податкової накладної наведена у ЗIР, підкатегорія 101.17, а також у численних консультаціях фахівців фіскальної служби:

фіскальний звітний чек (Z-звіт) містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним запрограмованим кодом товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості. Тому платник податку згруповує в податковій накладній в графі 2 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з ДКПП, а графи 4, 5, 6 та 7 не заповнює. У Порядку №1307 таких приписів немає. Але на практиці такий порядок широко застосовується.

Зразок

Таблиця

Відображення в обліку продавця продажу товарів у магазині розрахунком готівкою та платіжною карткою


з/п
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн
Д-т К-т
1. Оплачено товар за допомогою картки (на підставі квитанції термінала і чека РРО) — за даними Z-звіту 333 702 12000,00
2. Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ (складено податкову накладну) 702 641 2000,00
3. Надійшли кошти на банківський рахунок продавця (на підставі виписки банку) 311 333 12000,00
4. Списано комісію банку (згідно з випискою банку) 92 311 120,00
5. Отримано оплату готівкою за товари — за даними Z-звіту 301 702 36000,00
6. Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ (складено податкову накладну) 702 641 6000,00
7. Списано собівартість товару, проданого як за готівку, так і з оплатою платіжними картками 902 282 39000,00

Приклад 2 Під час придбання товарів у магазині, що належить юридичній особі — платнику ПДВ, на суму 12000 грн, у т. ч. ПДВ 2000 грн, покупець розрахувався за допомогою платіжної картки. Виручка згодом надійшла на рахунок продавця. Банк списав з рахунку продавця комісію за обслуговування операції зарахування коштів 120 грн (див. таблицю). За готівковим розрахунком було продано товару на суму 36000 грн з ПДВ. Собівартість усього проданого товару становила 39000 грн.

Звітність з РРО

З 01.01.2016 р. можна використовувати тільки РРО, що подають до органів ДФС електронними каналами зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків. Також не можна вже працювати на РРО, що зареєстровані до 01.01.2015 р. і створюють друковану контрольну стрічку та подають до податкової дротовими чи бездротовими каналами зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій та не подають електронні копії розрахункових документів (абз. 3 п. 8 розділу II Закону про РРО). Отже, і щомісячний звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою №3ВР-1 (п. 7 ст. 3 Закону про РРО) вже скоро два роки як подавати не потрібно.

Таким чином, звітність з РРО нині полягає у своєчасному формуванні Z-звіту та надсиланні його до органів ДФСУ. Разом із Z-звітом надсилається і контрольна стрічка в електронному вигляді. Для цього слід дбати про наявність підключення РРО до Iнтернету. Основне призначення Z-звіту — обнулення оперативної пам'яті РРО і фіксація підсумку розрахунків за певний період роботи у фіскальній пам'яті РРО. Унаслідок того, що при роздрукуванні Z-звіту відбувається обнулення оперативної пам'яті, фіскали зазначають: роздрукування дубліката Z-звіту у разі втрати оригіналу законодавством не передбачено (див. роз'яснення у підкатегорії 109.10 ЗIР).

Нормативна база

  • КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
  • Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
  • Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
  • Вимоги №199 — Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. №199.
  • Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
  • Порядок реєстрації та застосування РРО — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
  • Порядок реєстрації та ведення КОРО — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
  • Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
  • Порядок №833 — Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. №833.
  • Постанова №878 — Постанова КМУ від 29.09.2010 р. №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».

Ганна ЛIСОВА, консультант з бухобліку та оподаткування

До змісту номеру