Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм — у новій редакції
! Аудиторським фірмам
Нацбанк уніс зміни до Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків.
Зокрема, збільшено до 2 років мінімальний термін договірних відносин аудиторської фірми з банком про надання аудиторських послуг.
Крім того, встановлено, що заявник для включення аудиторської фірми до Реєстру подає до Нацбанку, зокрема, таку інформацію та документи:
1) заяву про включення до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків;
2) реєстраційну картку;
3) копію чинного свідоцтва про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів установленого Аудиторською палатою України зразка;
4) копію платіжного документа, що підтверджує оплату послуг за видачу свідоцтва.
Також зазначено, що заявник зобов'язаний не пізніше одного місяця з дати, коли відбулися зміни в документах, що подавалися для включення до Реєстру, повідомити про ці зміни та подати копію платіжного документа, що підтверджує оплату послуг за видачу нового свідоцтва (у разі зміни найменування аудиторської фірми).
Підставами для відмови у внесенні змін до Реєстру є, зокрема:
— невідповідність поданих заявником документів вимогам Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків;
— надання заявником недостовірної та/або неповної інформації в документах, що подавалися для внесення змін до Реєстру;
— наявність у Нацбанку інформації про вилучення аудиторської фірми з розділу Реєстру аудиторських фірм та аудиторів Аудиторської палати України, що містить перелік аудиторських фірм, які відповідають критеріям проведення обов'язкового аудиту.
Постанова Нацбанку від 10.11.2017 р. №110 чинна з 14.11.2017 р.
Оновлено порядок проведення перевірок у сфері страхового фонду документації
! СГ
Кабмін оновив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення і використання страхового фонду документації та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною архівною службою.
Так, установлено, що зазначеними критеріями є:
— значення для економіки і безпеки держави;
— належність до критичної інфраструктури;
— наявність потенційного рівня небезпеки;
— належність до культурної спадщини;
— призначення страхового фонду документації;
— дотримання вимог законодавства щодо створення, формування, ведення і використання страхового фонду документації.
Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.
У разі коли суб'єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб'єкт належить до вищого ступеня ризику з числа тих, до яких він може бути віднесений.
Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами двох останніх планових заходів державного нагляду не виявлено фактів порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, наступний плановий захід державного нагляду щодо такого суб'єкта здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 разу.
Постанова КМУ від 08.11.2017 р. №840
набере чинності з дня опублікування
(станом на 14.11.2017 р. не опублікована)
Нове Положення про реєстрацію фізосіб у Держреєстрі фізосіб — платників податків
! Фізособам — платникам податків
Мінфін затвердив нове Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків.
Так, визначено, що облік фізосіб — платників податків ведеться:
— у Держреєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків;
— в окремому реєстрі Держреєстру для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган — за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером чинного паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Реєстрація фізичних осіб у Держреєстрі проводиться в такому порядку:
1) отримання та перевірка документів, які подаються фізичними особами до контролюючого органу для проведення реєстрації, обліку, внесення змін, щодо додержання повноти відомостей, зазначених в обліковій картці, повідомленні або заяві про внесення змін;
2) включення до Державного реєстру відомостей про фізичних осіб, фізичних осіб — підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
3) оформлення і видача документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі;
4) внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру;
5) внесення до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган, відмітки про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
Реєстрація фізособи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів з дня подання до контролюючого органу Облікової картки №1ДР (раніше було — п'яти). Також скорочено строк для видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО. Тепер він також становитиме три дні.
Крім того, оновлено форми документів для реєстрації фізосіб як платників податків.
Наказ Мінфіну від 29.09.2017 р. №822
набере чинності з дня опублікування
(станом на 14.11.2017 р. не опублікований)
Податкові наслідки повернення орендодавцю поліпшених необоротних активів
! Орендарям
ДФС в Одеській області роз'яснила, що після закінчення договору оперативної оренди платник податку — орендар на підставі п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ має:
— збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до НП(С)БО;
— зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Якщо платник-орендар поніс витрати на поліпшення об'єкта оренди і такі витрати не компенсовано орендодавцем, то при поверненні об'єкта оренди таке поліпшення вважається безоплатно наданою послугою. Отже, підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.
Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об'єкта оренди, то сплата (відшкодування, компенсація) коштів за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів і розглядається як окремий об'єкт оподаткування. А отже, підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою виходячи з ціни, визначеної у відповідних договорах.
Лист ДФС в Одеській області від 08.11.2017 р. №2559/IПК/715-32-12-01-14
Яка дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі постачання неоплачених товарів
! Платникам ПДВ
ДФСУ розглянула звернення щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата яких ще не відбулася, якщо таке постачання здійснюється залізничним транспортом на умовах постачання, визначених офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати IНКОТЕРМС.
Податківці зазначили, що з метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкових зобов'язань за касовим методом, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).
Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, зазначена у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до ст. 307 ГКУ оформляються в установленій формі зі складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 03.11.2017 р. №2509/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Чи можна складати кілька ПН при отриманні передоплати однією сумою
! Платникам ПДВ
ДФСУ зазначила, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у разі отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.
У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.
А ось зворотна ситуація є можливою.
Якщо у цивільно-правовому договорі з покупцем не передбачено складання зведених податкових накладних та покупець одного і того самого дня оплачує товар кількома авансовими платежами:
— якщо ці оплати надійшли в межах одного й того самого договору, не вважатиметься помилкою, коли постачальник випише одну податкову накладну на загальну суму таких авансових платежів;
— навіть якщо ці оплати надійшли в межах різних цивільно-правових договорів, також не вважатиметься помилкою, якщо продавець складе одну податкову накладну на загальну суму таких авансових платежів.
Лист ДФСУ від 06.11.2017 р. №2519/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Мінсоцполітики про врахування премій при обчисленні середньої зарплати
! Роботодавцям
Мінсоцполітики зазначило, що обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, крім випадків оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки, провадиться виходячи з виплат за 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Отже, якщо працівником відпрацьовано на підприємстві 2 і більше місяців, то розрахунки проводяться з нарахувань, які були здійснені працівникові за 2 останні перед подією місяці.
Порядком №100 не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом двох місяців відпрацьовано хоча б один день, розрахунки проводитимуться виходячи з нарахованої за цей день заробітної плати.
Згідно з п. 3 Порядку №100 при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження включаються, зокрема, виробничі (місячні, квартальні тощо) премії.
Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
Якщо робочі дні у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді.
З огляду на це Мінсоцполітики вважає: премії, які були нараховані працівникові у розрахунковому періоді (2 місяці), мають враховуватись пропорційно до відпрацьованого часу в розрахунковому періоді.
Лист Мінсоцполітики від 02.10.2017 р. №2480/0/101-17
Підприємство втратило статус малого: який звіт складати?
! Суб'єктам малого підприємництва
Мінфін нагадує, що норми П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» застосовуються (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за МСФЗ):
1) для складання фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва:
— суб'єктами малого підприємництва — юридичними особами, які визнані такими відповідно до законодавства (крім тих, які складають спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва);
— представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності;
2) для складання спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва:
— суб'єктами малого підприємництва — юридичними особами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
— суб'єктами малого підприємництва — юридичними особами, що відповідають критеріям мікропідприємництва.
Якщо підприємство за результатами діяльності протягом року втратило ознаки суб'єкта малого підприємництва, якому дозволено складати фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, та відповідає ознакам такого суб'єкта, якому дозволено складати спрощений фінансовий звіт, то таке підприємство складає або фінансовий звіт, або спрощений за звітний період, у якому це відбулось, а з наступного періоду — спрощений звіт.
Відповідно до П(С)БО 6, подія після дати балансу — це подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансове становище, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Події після дати балансу відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до пунктів 15 — 19 зазначеного П(С)БО.
Лист Мінфіну від 12.06.2017 р. №35210-07-10/15486
Блокування ПН не впливає на визнання покупцем витрат в обліку
! Платникам податку на прибуток
ДФС у Чернігівській області розглянула питання щодо правомірності віднесення до витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об'єкта оподаткування податком на прибуток операцій, за якими оформлені податкові накладні продавцем, у разі відмови у реєстрації таких накладних в ЄРПН та повідомила.
Підставою для формування витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток є первинні документи, які складені відповідно до вимог чинного законодавства.
Податкова накладна є не первинним, а податковим документом, на підставі якого формуються дані податкового обліку з ПДВ.
Таким чином, відмова у реєстрації податкових накладних продавця в ЄРПН не є підставою для невіднесення покупцем до складу витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за такою операцією. Звісно, за наявності первинних документів, складених відповідно до вимог чинного законодавства, які підтверджують реальність господарської операції.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України
від 06.11.2017 р. №2526/IПК/10/25-01-12-02-06
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»