В IПК від 09.11.2017 р. №2571/IПК/10/14-29-12-12-19 (див. «ДК» №47/2017) податкові органи повідомляють: якщо суб'єкт господарювання, який має стосунки з нерезидентом-юрособою, сплачує за ЗЕД-контрактом штраф, така виплата підлягає оподаткуванню за ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п. 141.4 ПКУ при виплаті нерезиденту-юрособі доходу з джерелом походження з України (перелік таких доходів передбачено у пп. 141.4.1 ПКУ) особа, яка сплачує кошти, є податковим агентом.
Платником податку в цьому разі, згідно з пп. 133.2.1 ПКУ, є нерезидент-юрособа, за умови що дохід із джерелом походження з України.
Серед переліку доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, є інші доходи від провадження нерезидентом1 господарської діяльності на території України. Винятком є доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, робіт, послуг (пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ).
Неустойка (штраф і пеня) розглядається як інші доходи, які отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України та підлягають оподаткуванню. Тож український СГ2, який сплачує штраф за ЗЕД-контрактом, утримує податок із таких доходів за ставкою15% їх суми та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Перелік міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування наводиться у листі ДФСУ від 24.01.2017 р. №1414/7/99-99-01-02-02-17.
1 Постійним представництвом цього або іншого нерезидента.
2 Обов'язок сплатити податок з доходів нерезидентів покладається також на підприємців і платників ЄП.
Податок сплачується до бюджету під час такої виплати. Сума податку визначається за курсом НБУ на дату виплати доходу (пп. 141.4.2 ПКУ). Фактично нерезидент отримує суму санкцій за мінусом податку.
Зверніть увагу, що під час укладання договорів із нерезидентами за пп. 141.4.9 ПКУ не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими резидент бере на себе зобов'язання щодо сплати податків.
Сплачений податок не належить до витрат у бухобліку. Це податок нерезидента, а підприємство виконує лише функції посередника. Проте сума податку в будь-якому разі потрапить до витрат підприємства:
— нараховано штраф Д-т 948 К-т 632 — 100 дол. США (умовно);
— нараховано податок Д-т 632 К-т 641 — 15 дол. США (15% податку);
— сплата штрафу Д-т 632 К-т 312 — 85 дол. США (за мінусом 15% податку);
— сплата податку Д-т 641 К-т 311 — 15 дол. США (за курсом НБУ на дату сплати штрафу);
— курсові різниці за монетарною статтею (субрахунки 714 або 945 залежно від курсу, див. п. 8 П(С)БО 21).
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку покладається на резидента, який виплачує дохід (п. 110.1 та п. 137.3 ПКУ).
Від себе зауважимо: ті платники податку на прибуток, які визначають об'єкт оподаткування з коригуванням фінрезультату на різниці, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок збільшують фінрезультат до оподаткування згідно з пп. 140.5.11 ПКУ, якщо штраф визнано на користь особи, яка не є платником податку (крім фізосіб), та на користь платника податку, який оподатковується за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ (додатково див. IПК від 10.04.2017 р. №11210-09-10/9617).
У цьому разі штраф — на користь нерезидента, який, як було сказано вище, є платником податку на прибуток, проте за іншою ставкою, ніж «класичний» платник податку. Тож прямої вимоги за пп. 140.5.11 ПКУ коригувати фінрезультат немає. Але в IПК від 09.10.2017 р. №2180/6/99-99-15-02-02-15/IПК, де розглядається випадок відшкодування упущеної вигоди, сплаченої за ЗЕД-контрактом, податківці повідомляють: за пп. 140.5.11 ПКУ в різницях не враховується відшкодування упущеної вигоди. А про штрафи ані слова.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»