Останнім часом від бухгалтерів надходить багато запитань про застосування коефіцієнта підвищення заробітної плати під час нарахування відпусткових, а також середнього заробітку мобілізованим працівникам та в інших випадках. Що це за коефіцієнт та як правильно його застосовувати?
У чому суть коефіцієнта підвищення тарифних ставок і окладів?
Коефіцієнт підвищення тарифних ставок і окладів (далі — КП) застосовується з метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв'язку із підвищенням на підприємстві, в установі, організації тарифних ставок, окладів. Тобто він передбачений для того, щоб працівник не втрачав у сумі середньої зарплати в тому разі, якщо в перші місяці розрахункового періоду його зарплата була нижчою, а в останніх місяцях — вищою. Тоді середня зарплата, розрахована за загальними правилами, виявиться меншою, ніж поточна ставка або оклад працівника. З урахуванням КП працівник отримує середню зарплату за певний період в сумі, що мало відрізняється від його зарплати за такий самий період. Про це зазначається у листах Мінсоцполітики від 24.10.2008 р. №696/13/84-08 (див. «ДК» №46/2008), від 11.01.2016 р. №11/13/84-16. Правила обчислення та застосування КП визначені у п. 10 Порядку №100. Пояснимо суть застосування КП на спрощеному прикладі1.
Приклад 1 З червня до грудня 2016 р. оклад працівника становив 5000 грн, а з січня до червня 2017 р. — 10000 грн. У липні 2017 р. працівник іде у відпустку з 01.07.2017 р. на 30 к. д. На роботу виходить з 31.07.2017 р.
Розрахуємо оплату відпустки без урахування КП:
— середньоденна зарплата для розрахунку відпусткових: (5000 грн х 6 міс. + 10000 грн х 6 міс.) : (365 к. д. - 11 к. д.2) = 90000 грн : 354 к. д. = 254,24 грн/к.д.;
— оплата відпустки за 30 к.д. : 254,24 грн/к. д. х 30 к. д. = 7627,20 грн.
1 Тут і далі у прикладах не даються подробиці нарахування відпусткових та інших виплат, що не стосуються застосування КП.
2 Святкові та неробочі дні згідно зі ст. 73 КЗпП.
Як видно з цих розрахунків, працівник шість місяців отримував зарплату в розмірі 10000 грн, а відпусткові отримає в розмірі, що є істотно меншим за його поточну зарплату (майже на чверть).
Тепер розрахуємо оплату відпустки з урахуванням КП:
— визначаємо КП: КП = 10000 грн : 5000 грн = 2;
— множимо заробітну плату до підвищення за червень — грудень 2016 р. на КП: 5000 грн х 6 міс. х 2 = 60000 грн;
— середньоденна зарплата для розрахунку відпусткових: (60000 грн + 10000 грн х 6 міс.) : (365 к. д. - 11 к. д.)= 120000 грн : 354 к.д. = 338,98 грн/к. д.;
— оплата відпустки за 30 к. д.: 338,98 грн/к. д. х 30 к. д. = 10169,40 грн.
З урахуванням КП працівник отримує відпусткові у сумі, що досить близька до його місячного окладу.
Чи обов'язково застосовувати КП?
Збереження середньої заробітної плати за працівником та виплати у розмірі середньої зарплати передбачено багатьма статтями КЗпП: це статті 33, 44, 113,114, 117, 119, 121, 123, 124, 126, 170, 178, 209, 218, 235, 236, 252 КЗпП, а також ст. 21 Закону про відпустки. Перелік випадків обчислення середньої зарплати наведений у п. 1 Порядку №100. Тож є підстави вважати, що неправильне застосування Порядку №100 є порушенням вищезазначених статей законодавства. А саме: незастосування п. 10 Порядку №100 призводить до заниження суми середнього заробітку та, відповідно, порушення прав працівників на оплату праці за середнім заробітком.
Випадки, коли застосовується Порядок №100
а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
б) надання працівникам творчої відпустки;
в) виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
г) переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'я;
д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
є) виплата вихідної допомоги;
ж) службові відрядження;
з) вимушений прогул;
и) скерування працівників на обстеження до медичних закладів;
і) звільнення працівників-донорів від роботи;
ї) залучення працівників до виконання військових обов'язків;
й) тимчасове переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижче оплачувану роботу;
л) інші випадки, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідальність
За незастосування норм п. 10 Порядку №100 настає відповідальність за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим ч. 2 ст. 265 КЗпП, — штраф у розмірі мінімальної заробітної плати.
Також звертаємо увагу на абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП, яким передбачено таке порушення, як недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На нашу думку, виплата середньої зарплати мобілізованим працівникам без врахування КП в заниженому розмірі може розцінюватися як недотримання гарантій, встановлених таким працівникам ст. 119 КЗпП, тому штраф за це буде вже у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Ця відповідальність застосовується до роботодавця незалежно від того, чи звільнився працівник, щодо якого скоєно правопорушення у вигляді недонарахування заробітної плати внаслідок незастосування КП. Звісно, працівник може звернутися до суду за захистом свого права на отримання належних йому сум. Але це тема вже для іншої статті.
У п. 10 Порядку №100 немає винятків, коли його можна не застосовувати. Щоправда, для госпрозрахункових підприємств передбачено можливість «враховувати свої фінансові можливості», на відміну від бюджетників, які мають застосовувати КП в будь-якому випадку: «на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей». Чи може керівник госпрозрахункового підприємства прийняти рішення про те, що коригування зарплати не провадиться, тому що фінансових можливостей немає? Мінсоцполітики у листі від 24.10.2008 р. №696/13/84-08 зазначає, що процитована норма п. 10 Порядку №100 «передбачає можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування, але не позбавляє ці підприємства від коригування».
Крім цього, звертаємо увагу, що коригування відбувається у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів «відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах)». Якщо розуміти ці слова буквально, то можна зробити висновок: коли оклади чи тарифні ставки підвищуються відповідно до наказу керівника тощо (зокрема, у випадках, коли на підприємстві немає колективного договору), це не призводить до необхідності застосовувати КП. Схожої думки дотримується і Мінсоцполітики у листі від 04.04.2006 р. №260/13/84-06. Тим, хто схиляється до обережної точки зору, ми рекомендуємо все ж таки дотримуватися норм п. 10 Порядку №100 навіть і тоді, коли зарплата підвищується наказами керівника або змінами до трудових договорів з окремими працівниками.
Приклад 2 Умови прикладу ідентичні умовам прикладу 1, в якому КП = 2.
Керівник видає наказ про те, що з врахуванням фінансових можливостей застосовується КП = 1,1. Тоді розрахунок відпусткових буде таким:
— множимо заробітну плату до підвищення за червень — грудень 2016 р. на КП = 1,1 : 5000 грн х 6 міс. х 1,1 = 33000 грн;
— середньоденна заробітна плата для розрахунку відпусткових: (33000 грн + 10000 грн х 6 міс.) : (365 к. д. - 11 к. д.) = 93000 грн : 354 к. д. = 262,71 грн/к. д.;
— оплата відпустки за 30 к. д.: 262,71 грн/к. д. х 30 к. д. = 7881,30 грн.
З урахуванням цього КП = 1,1 працівник отримує відпусткові у сумі, що суттєво нижча за його зарплату, але роботодавець формально не порушив вимоги п. 10 Порядку №100, адже заробітну плату все-таки було підвищено.
Підвищення яких виплат враховується для розрахунку КП?
Згідно з п. 10 Порядку №100, розрахунок КП здійснюється лише при підвищенні тарифних ставок і посадових окладів. Підвищення будь-яких інших надбавок і доплат (у тому числі за суміщення професій або посад, за класність, роботу в нічний час тощо), премій та інших виплат, що передбачені розділами 2.2 та 2.3 Iнструкції №51, не спричиняє застосування КП.
1 У цьому контексті Iнструкція №5 застосовується довідково.
Звісно, що коригуються на величину КП лише виплати, які включаються до розрахунку середньої заробітної плати згідно з розділом III Порядку №100. Зокрема, індексація включається до цього розрахунку як складова частина оплати праці, тому вона теж коригується на КП (щодо цього див. лист Мінсоцполітики від 06.09.2007 р. №554/13/155-07).
Приклад 3 У період з січня до грудня 2016 р. працівник отримує заробітну плату за роботу за основною посадою в розмірі 7500 грн на місяць, при цьому з листопада 2016 р. йому встановлено доплату за суміщення посад в розмірі 20% від окладу. Це підвищення не спричиняє застосування КП, та заробітна плата за 12 місяців для розрахунку відпусткових у січні 2017 р. береться в тому розмірі, в якому вона фактично нарахована: 7500 грн х 12 міс. + 7500 грн х 20% х 2 міс. = 93000 грн.
Підвищення зарплати в період збереження середнього заробітку
Вище ми розглянули кілька прикладів, коли заробітна плата підвищувалася у розрахунковому періоді. Внаслідок цього ми підвищували середню зарплату на розмір КП у момент її розрахунку та нарахування. Як бути, коли працівник перебуває у відпустці, відрядженні, мобілізований або за ним зберігається середній заробіток на інших підставах, передбачених у п. 1 Порядку №100, і в період збереження середньої зарплати за його посадою чи професією підвищено оклади чи тарифні ставки? Треба перераховувати і середній заробіток працівникам на цій посаді чи професії, за якими він зберігається на момент такого підвищення. Це особливо актуально для мобілізованих працівників, яким середній заробіток нараховується протягом тривалого часу, і за цей час дуже ймовірним є підвищення тарифних ставок чи окладу.
Оскільки відпусткові виплачуються за три дні до початку відпустки згідно зі ст. 115 КЗпП, то вся сума відпусткових вже була виплачена працівнику перед відпусткою. Коли слід виплатити донараховані відпусткові, закон не регламентує. На нашу думку, це можна зробити в будь-який момент після донарахування відпусткових та до дня чергової виплати зарплати.
Приклад 4 Працівнику надано відпустку за два роки роботи тривалістю 60 к. д. з 02.07.2017 р. Згідно зі ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, отже, в цьому випадку можна надати відпустку максимум за два роки підряд. При цьому на липень 2017 р. і на серпень 2017 р. припадає по 30 к. д. відпустки. За 12 місяців розрахункового періоду він отримував зарплату в розмірі окладу 7080 грн, з якого і було розраховано оплату відпустки: 7080 грн х 12 міс. : 354 к. д. = 240,00 грн/к. д.; 240,00 грн/к. д. х 60 к. д. = 14400,00 грн, у тому числі за дні липня 2017 р. — 7200 грн і за дні серпня 2017 р. — теж 7200 грн. З 1 серпня 2017 р. за посадою працівника підвищено оклад до 8496,00 грн, отже, КП становить 8496 : 7080 = 1,2.
Таким чином, за 30 к. д. серпня 2017 р. цьому працівникові треба нарахувати нову суму відпусткових: 7080 грн х 1,2 х 12 міс. : 354 к. д. х 30 к. д. = 8640 грн. Як бачимо, цей перерахунок призводить до того, що сума відпусткових стає близькою до суми зарплати, якби працівник працював в цей період.
Нормативна база
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»